Портал образовательно-информационных услуг «Студенческая консультация»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Методичний супровід роботи методиста музичного мистецтва в РМК

Предмет: 
Тип работы: 
Стаття
К-во страниц: 
15
Язык: 
Українська
Оценка: 

еталон для порівняння.

 
Рис. 2
Рис. 3
 
Рис. 4
 
Педагог лише тоді зможе успішно виконувати поставлені перед ним завдання, коли рівень його професійної підготовки буде адекватний вимогам, поставленим суспільством перед системою державної освіти.
Загальні вимоги щодо кваліфікаційної підготовки вчителя викладені в державних програмних та нормативних документах. Це своєрідна нормативно-оцінююча характеристика фахівця, якого потребує сучасне суспільство.
Більш детального, чіткого формулювання ці вимоги набувають в науково обґрунтованій моделі ідеального вчителя – професіонала, носія суспільних, виробничих і особистісних функцій, сформованих на найвищому рівні. Ідеальна модель – це зразок для наслідування, орієнтир для підготовки й еталон для порівняння.
У сучасній літературі існує декілька варіантів побудови і змісту структурних компонентів ідеальної моделі вчителя. Але вони, здебільшого, охоплюють сукупність тих чи інших рис особистості або являють собою перелік знань, умінь та навичок, які мають загальне відношення до педагогічної діяльності. Що стосується якісної характеристики вчителя певної спеціальності, зокрема вчителя музики, то офіційно запропонованих варіантів моделей зазначеного змісту в педагогічній літературі нам знайти не вдалося. Ця проблема, як свідчить практика, вирішується кожним навчальним закладом самостійно. Подібні характеристики, як правило, складаються формально, без наукового обґрунтування їх структурної будови та змісту. Крім того, вони більшою чи меншою мірою носять узагальнений характер.
Зрозуміло, що без науково обґрунтованої характеристики конкретно визначеного фахівця, його ідеальної моделі як зразка, орієнтира та еталона стає неможливим виконання провідних завдань, які стоять перед спеціалістами високої кваліфікації.
Складність музично-педагогічної діяльності полягає в тому, що вона за обсягом професійних завдань поєднує в собі, принаймні, три спеціальності – загальнопедагогічну, музично-педагогічну (зі своєю специфікою) і виконавську як обов’язкову частину музично-педагогічної діяльності.
Сучасний учитель музики здійснює музичну освіту й естетичне виховання учнів у відповідності до програми, що реалізується в загальноосвітній середній школі. Він сприяє формуванню в учнів інтересу та любові до музики, виховує в них загальну естетичну, художню і музичну культуру.
Для виконання означених завдань учитель музики використовує ефективні форми, методи, засоби навчально-виховного процесу, обирає кращі зразки вокально-хорової, інструментальної, народної і класичної музики, вдається як до власного виконання, так і до записів вокальної та інструментальної музики у виконанні майстрів мистецтв.
У позаурочний час учитель музики готує і проводить концерти-конкурси, бере участь в організації свят і розваг, здійснює музично-освітню діяльність, керує учнівськими художніми колективами, консультує вчителів, батьків із питань естетичного та музичного виховання дітей, підвищує власну музичну культуру.
Якщо вважати ідеальну модель учителя за зразок, еталон, то в ній, перш за все, повинні максимально повно відтворюватися специфічні професійні вимоги, які характеризуються готовністю до здійснення, зручністю, тобто мати чіткі критерії і структуру.
Ці завдання можуть бути вирішені за умови, якщо кваліфікаційна характеристика готовності до виконання функціональних обов’язків учителя буде розглядатися в контексті провідних ознак людини, які, за своєю суттю, визначають її як єдине ціле і виявляються в повсякденній діяльності та поведінці.
Індивідуальність здебільшого визначається як унікальна, самобутня особистість, яка реалізує себе у творчій діяльності.
У педагогічній діяльності як “мистецтві виховання” (К. Д. Ушинський) зазначені якості вчителя як суб’єкта, особистості та індивідуальності є визначальними.
На підставі вивчення теоретичних положень психології педагогічної діяльності і характеристик учителя як суб’єкта, особистості та індивідуальності ідеальна модель учителя музики загальноосвітньої школи має наступний узагальнений вигляд:
Учителю музики як особистості та індивідуальності притаманні:
визначеність, повнота і цілісність світогляду;
висока духовна культура;
активна життєва позиція;
самостійність і відповідальність у соціальній поведінці;
стійкий інтерес до педагогічної діяльності і постійне прагнення до вдосконалення власних професійних якостей;
шанобливе ставлення до учнів;
творчий підхід до навчально-виховного процесу.
Учитель музики як суб’єкт педагогічної діяльності
Загальнопедагогічні сенсорні та інтелектуальні здібності:
орієнтація у визначенні індивідуальних та типологічних особливостей розвитку психіки учнів, їх потенційних можливостей, міжособистісних стосунків у класі з метою діагностування, прогнозування, моделювання, планування організації та здійснення навчально-виховного процесу, науково-дослідницької діяльності, спілкування;
орієнтація в новій теоретичній та методичній інформації щодо її актуальності, оригінальності, наукової обґрунтованості, ефективності, гуманності у відношенні до учнів з метою активного застосування в практичній педагогічній діяльності;
орієнтація в нових, проблемних і нестандартних ситуаціях, які виникають у ході навчально-виховного процесу та міжособистісних стосунках;
передбачення проміжних та кінцевих результатів при засвоєнні і виконанні учнями практичних завдань навчальної дисципліни.
Музичні здібності
Музично-естетичні здібності:
емоційний відгук на музику;
сенсорно-пізнавальні музичні здібності;
мелодійний, тембровий, динамічний, гармонійний слух;
чуття ритму.
Інтелектуальні музичні здібності:
музично-образне мислення;
музично-репродуктивна та творча уява;
музична пам’ять.
Загальнопедагогічні знання:
усвідомлення і засвоєння провідних ідей, концепцій, закономірностей розвитку державної системи освіти;
засвоєння фундаментальних психолого-педагогічних теорій, дидактичних принципів, змісту, форм та методів навчання і виховання;
засвоєння теоретичних основ та методів науково-дослідної роботи;
засвоєння основ життєвої психології та народної педагогіки.
Музичні знання:
усвідомлення соціальних функцій музики;
засвоєння теоретичних основ мови музики, її видів, форм та жанрів, засобів виразності;
засвоєння провідних етапів розвитку вітчизняної та світової музики;
засвоєння основ музикознавства;
засвоєння основ аранжування та оркестрування;
засвоєння фізіологічних та психологічних основ музичної діяльності;
засвоєння методики організації та керівництва художніми колективами;
засвоєння основ режисури та постановки музичних заходів;
засвоєння методики культурно-освітньої роботи.
Загальнопедагогічні вміння та навички:
володіння майстерністю організаторської діяльності в управлінні колективом та навчально-виховним процесом, спілкування з учнями та дорослими, навчання та виховання, лекторської діяльності та майстерністю науково-дослідної роботи.
Музичні вміння та навички:
володіння майстерністю сприйняття музичних творів;
володіння майстерністю у виконавській діяльності (диригування, вокал, гра на музичному інструменті) ;
володіння майстерністю читання незнайомого нотного тексту з аркуша;
володіння майстерністю читання хорових та оркестрових партитур;
володіння майстерністю аранжування та оркестрування музичних творів;
володіння майстерністю використання апаратури та обладнання, необхідних для проведення навчально-виховної та культурно-освітньої роботи;
володіння майстерністю режисури та постановки святкових, музично-освітніх та розважальних заходів у школі.
Кожен учитель самокритично оцінює себе у відповідності до даної моделі, ставить перед собою завдання для подальшого професійного зростання та планує подальшу самоосвіту.
 
Результати опитування вчителів музики з метою визначення їх самооцінки
 
Важливим напрямком роботи сучасного вчителя є оволодіння комп’ютером та використання його можливостей під час проведення уроків та в позакласній роботі. Сьогодні застосування комп’ютера на уроці музики уже не є проблемою у багатьох школах району. Так, постійно проводять уроки з використанням ППЗ «Контур-плюс» учителі Квітневської, Мильчанської, Стовпецької ЗОШ І-ІІІ ступенів, Птицької, Плосківської, Грядківської, Микитицької, Білогородської, Тростянецької, Рачинської, Іваннівської ЗОШ І-ІІ ступенів. Для цього адміністрацією названих закладів складено розклад уроків таким чином, що заняття з музичного мистецтва проводяться у комп’ютених класах.
 
Результати використання комп’ютера на урокахмузичного мистецтва
 
Учителі району все частіше впроваджують таку форму роботи з учнями, як створення спільних учительсько-учнівських проектів із музичного мистецтва. Для цього педагогу самому потрібно досконало володіти методикою проектних технологій, працювати з комп’ютером на такому рівні, щоб допомагати учням. Прикладів такої роботи ще не так багато, але початок вже покладено:
«Родини музичних інструментів», (Ланцута В. В. та учні 7 класу Микитицької ЗОШ І-ІІ ступенів).
«Володимир Висоцький. Хто він?» (Сорока В. О. та учні 8 класу Квітневської ЗОШ І-ІІІ ступенів).
«В. А. Моцарт» (Борак Т. С. та учні 6 класу Тростянецької ЗОШ І-ІІ ступенів).
Чого я як методист очікую від реалізації даного проекту?
Переосмислення ролі вчителя музики, його завдань у підготовці підростаючого покоління.
Підвищення науково-практичного та загальнокультурного рівня вчителя музики.
Удосконалення професійної майстерності вчителя музики.
Підвищення якості викладання предмета та рівня навченості учнів.
CAPTCHA на основе изображений