Порядок оподаткування доходів фізичних осіб

Механізм оподаткування доходів фізичних осіб залишається незмінним практично з часу його запровадження в Україні, при цьому він вже не відповідає сучасним тенденціям у формуванні доходів, наявним процесам у вітчизняній економіці. За таких умов серед комплексу проблем, які потребують наукового обґрунтування та практичного розв’язання важливе місце займають питання формування механізму оподаткування доходів фізичних осіб, що дало б державі можливість належним чином виконувати фіскальні завдання зокрема наповнення місцевих бюджетів.

Однією з головних функцій, притаманних податку на доходи з фізичних осіб (ПДФО), є фіскальна, яка проявляється у формуванні дохідної частини бюджету. В основу реалізації даної функції має бути покладено принцип фіскальної ефективності, до ключових характеристик якого слід віднести: достатність доходів; мінімізація видатків на адміністрування; запобігання ухиленню від сплати; еластичність податкового механізму; рівномірний розподіл між різними соціальними групами платників.

Останніми роками намітилася тенденція до збільшення надходжень від ПДФО до зведеного бюджету, причому темпи зростання за останні два роки значно перевищують темпи збільшення надходжень від справляння інших податків і податкових платежів. Надходження податку з доходів фізичних осіб за останні чотири роки зросли у 2,65 рази, що становить понад 40% у середньому на рік. За обсягом надходжень ПДФО поступається лише податку на додану вартість і практично дорівнює податку на прибуток.

Отже, податок із доходів фізичних осіб нині в Україні формує значну частину бюджету, що спрямовується з місцевих бюджетів. Водночас механізм його сплати є недосконалим. Невід’ємним завданням на найближчу перспективу є посилення фіскальної ефективності податку з доходів фізичних осіб.

Розвиток соціально орієнтованої ринкової економіки України вимагає становлення такої системи оподаткування доходів фізичних осіб, елементи якої б відповідали сучасним принципам оподаткування, визначеним цілям економічної політики, світовим тенденціям та будувалися з урахуванням існуючих соціально-економічних умов.

Сьогодні при формуванні механізму оподаткування доходів фізичних осіб виникає необхідність збалансування пріоритетів перерозподілу національного доходу для зменшення соціальної диференціації та стимулювання ділової активності й економічного зростання. Водночас аналіз вітчизняних податкових відносин засвідчує, що суттєва прогресія податкової шкали свого часу спричинила ухилення від оподаткування та значну тінізацію вітчизняної економіки. Як наслідок, непрозорість економічної діяльності ускладнила залучення інвестицій та зумовила зростання нерівності у доходах. Поряд з цим, оскільки податок з доходів фізичних осіб, як основа системи оподаткування доходів фізичних осіб, в Україні є головним джерелом формування місцевих бюджетів, актуальним залишається питання підвищення фіскальної ефективності даного податку. Потребують вдосконалення з метою вирішення на належному рівні проблеми соціальної справедливості оподаткування механізми пільгового оподаткування. У підсумку означені аспекти зумовлюють актуальність дослідження.

Вагомий внесок у вдосконалення оподаткування доходів фізичних осіб у вітчизняній економіці зробили: В. Буряковський, В. Вишневський, Л. Демиденко, С. Каламбет, О. Кириленко, А. Крисоватий, І. Луніна, В. Мандибура, С. Нікітін А. Соколовська, К. Швабій, С. Юрій та ін.

Як економічна форма та важливий регулятор взаємовідносин між громадянами, з одного боку, та державою - з іншого, податкова система в ринкових умовах стає, по суті, єдиним гнучким засобом державного впливу на економічну активність громадян і контролю за формуванням і розподілом грошових доходів населення. Одним з ефективних фіскальних важелів для різних податкових систем є оподаткування фізичних осіб. Основною метою введення податку з доходів фізичних осіб є забезпечення бюджетних надходжень та створення рівно напруженого податкового тиску на основі прямого визначення доходів платника податків. Податок з доходів фізичних осіб виконує роль регулювання грошових доходів населення та стимулює використання робочої сили [7, 145].

Суть та призначення податку з доходів фізичних осіб полягає, по-перше, у поповненні бюджету держави для здійснення поставлених перед нею завдань та функцій, які в свою чергу мають на меті, забезпечення соціальної рівності громадян держави, а також подальшого економічного розвитку. Згідно Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", податок з доходів фізичних осіб - плата фізичної особи за послуги, які надаються їй територіальною громадою, на території якої така фізична особа має податкову адресу або розташовано особу, що виплачує оподатковувані доходи [6, 44].

Оподаткування доходів фізичних осіб можна розглядати як систему яка містить у собі внутрішні компоненти, які пов'язані з зовнішніми факторами. Внутрішні компоненти - принципи оподаткування доходів фізичних осіб та визначені за критерієм відповідності цим принципам податкові елементи податку з доходів фізичних осіб, спрощеної системи оподаткування доходів фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, інших податків. Серед зовнішніх факторів, що впливають на формування системи оподаткування доходів фізичних осіб впливу набувають інші податки та збори, що мають спільне джерело сплати, світові тенденції оподаткування доходів фізичних осіб, ефективність державних витрат, інфляція тощо [11, 89].

Система оподаткування доходів фізичних осіб формується з податків на доходи, елементи яких (суб'єкт, об'єкт, джерело, податковий період, одиниця оподаткування, податкові ставки, пільги, податкова база, порядок обчислення податку, звітний період, способи