Проектування системи моніторингових досліджень на рівні загальноосвітніх навчальних закладів в умовах змін

 

 

Стратегічне управління сучасною школою неможливе без рішень і дій щодо визначення та реалізації не лише пріоритетних, а усіх напрямів її розвитку, прогнозованого реверсного руху від теперішнього до майбутнього і, навпаки, – бачення розвитку школи у широкому діапазоні.

Одним із видів управлінської діяльності є проектування – це особливий вид, який передбачає складання планів, проектів, але також включає оцінку внутрішніх можливостей і зовнішніх вимог, побудову конкретних кроків для досягнення поставленої мети з урахуванням виявлених ресурсів та обмежень.

Якщо донедавна головною метою управління була підтримка функціонування навчального закладу, впровадження новітніх технологій у навчально – виховний процес, то тепер – створення умов для його розвитку. А оскільки розвиток це обов’язково зміни, то загальновизнаною стає необхідність цілеспрямованого управління цими змінами за допомогою науково обґрунтованого механізму, який дасть змогу відстежувати ці зміни для подальшого прогнозування і регулювання діяльності закладу. Таким механізмом є моніторинг, призначений безперервно спостерігати за змінами та коригувати їх у бажаному напрямі.

Проблема впровадження освітнього моніторингу актуальна й водночас складна. Моніторинг у загальноосвітньому навчальному закладі має стати цілісною інформаційною системою, яка постійно змінюється завдяки безперервному відстеженню об’єкта за певними параметрами, чинниками та критеріями управління з метою ухвалення оперативного рішення щодо прогнозування його подальшого розвитку.

У першу чергу, керівникові закладу необхідно самому зорієнтуватись у моніторинговій політиці в умовах змін.

Окрім того, чітко потрібно розрізняти регулюючу та коригуючу основи моніторингу:

за сутністю – інформаційна система (збирання, обробка, збереження та використання інформації про стан об’єкта), яка постійно поповнюється і свідчить про безперервність спостереження;

за процесом – циклічний процес порівняння, оцінювання фактичного стану об’єкта із запланованим та прийняття на цій основі управлінського рішення щодо поточного коригування;

за технологічністю – технологія оцінювання дійсного стану об’єкта.

Навчальна взаємодія безпосередньо відбувається між учителем як умілим організатором, зацікавленим консультантом, фасилітатором, який навчає та коригує; учнем, який має внутрішню потребу у навчанні, свідомо мотивує, рефлексує, прагне до покращення результатів та адміністратором, який спостерігає, вивчає, виявляє і узагальнює результати, надає рекомендації щодо усунення недоліків а також вчасно приймає управлінські рішення.

Проектування системи моніторингових досліджень у закладі має залежати від реальних потреб та проблем навчального закладу.

Для створення цілісної системи моніторингу у школі як інформаційно-аналітичної бази в управлінні навчально-виховним процесом, необхідно сформувати потоки інформації та вивести їх на відповідний рівень. А вже далі визначати, в якій формі, де і як інформація буде зберігатися й використовуватися для проектування діяльності закладу.

Розробляючи модель моніторингових досліджень якості навчально-виховного процесу в школі, ми спиралися на його теоретичну базу (праці Г. Єльникової, О. Касьянової, О. Орлової, С. Шишова та ін.). На базі обґрунтованої науковцями структури моніторингу, принципів його організації, функцій та напрямків у школі розроблена модель моніторингових досліджень якості організації навчально-виховного процесу.

У нашій школі визначено шість основних напрямків, які для нашого закладу є актуальними:

Результативність освітньої діяльності:

рівень навчальних досягнень учнів;

рівень сформованості ключових компетентностей;

розвиток реальних навчальних досягнень учнів.

Рівень вихованості учнів.

Організація уроку.

Робота з обдарованими учнями.

Рівень професійної компетентності педагогічних кадрів.

Рівень ІКТ-компетентності педагогічних працівників.

Моніторинг динаміки рівня життєвої активності вихованців; моніторинг рівнів розвитку виховних систем класу; моніторинг ціннісних ставлень і орієнтацій особистості; діагностування; визначення й обґрунтування педагогічних завдань; моделювання і прогнозування; проектування і планування; організацію різних видів діяльності з учнями – все це впроваджується шляхом реалізації Програми національного виховання учнівської молоді Рівненщини на 2008-2020 р. р.

Із метою визначення стану рівня вихованості учнів 5-11 класів, оцінки і виявлення тенденцій у розвитку виховного процесу, визначення управлінських рішень і складання програми регулювання та корекції ефективного виховання, спрямованого на розвиток освіченої, культурної, моральної, творчо активної особистості упродовж І та ІІ семестру щорічно проводиться моніторинг рівня вихованості учнів 5-11 класів школи за ціннісними ставленнями особистості до суспільства і держави, до історичних, культурних і духовних надбань рідного краю, до сім’ї, родини, людей, природи, до себе, праці, мистецтва.

На основі діагностичної програми «Моніторинг рівня вихованості школярів» творча група класних керівників розробила модель вихованості учнів, що містить 4 етапи. I етап – діагностування особистості кожного учня; дослідження рівня міжособистісних контактів між учнями; організація колективної діяльності. II етап – спостереження за учнями у ході виховної діяльності; створення атмосфери співпраці; використання інтерактивних методів роботи. III етап – проектування розвитку ціннісних орієнтацій, особистісних якостей учнів; складання диференційованих та індивідуальних програм розвитку учнів. IV етап – проектування поведінки та відносин у різних ситуаціях; використання методів індивідуального педагогічного впливу.

Дослідження рівня вихованості проводиться психологом та класними керівниками. Інтерпретація досліджень рівня вихованості свідчить, що 97% дітей включаються до виховних ситуацій, сприймають їх, адекватно оцінюють, 3% учнів беруть участь у виховних заходах, але з позиції «пасивних» спостерігачів.

Заступником директора з виховної роботи О. В. Ткачук та психологом школи Т. В. Драганчук було рекомендовано класним керівникам різноманітні методики