Приватна власність: природа, виникнення, еволюція розвитку

Економічна система суспільства містить у собі виробничі відносини, які є суттю економічних відносин. Вони виникають між людьми в процесі безпосередньо виробництва, розподілу, обміну й споживання матеріальних благ та послуг. Виробничо-економічні відносини – це складна система, усередині якої закладений ключ до вирішення багатьох суспільних проблем. У сукупності ці відносини породжують економічний лад або, як раніше говорили, «економічний базис», який загалом обумовлює всі підсистеми громадського життя.

У класичній економічній теорії сутнісна характеристика виробничо-економічних відносин припускає інтегруючий початок – відносини власності на засоби виробництва. В цьому плані відносини власності виражають ступінь прогресу економіки і суспільства в цілому; разом з тим відповідність форм власності розвиткові продуктивних сил є одним із «важливих джерел зростання та удосконалення економіки. Саме власність значною мірою визначає форми господарювання, а сам ринок, ринкова економіка є системною формою реалізації власності». Природно, що в кожній економічній системі існують кілька форм власності на засоби виробництва – колективна, кооперативна, акціонерна. Історично складалися різні модифікації власності, з яких найбільше значення мають державна й приватна власність. Сьогодні докладне і ґрунтовне вивчення різних видів і форм приватної власності є одним з актуальних завдань економічної теорії і філософії економіки.

Особлива увага акцентована на особливостях приватних форм власності. Найпоширенішим в науці вважається економічне визначення власності. Вона трактується як відношення між людьми з приводу продуктів і ресурсів, з яких ці продукти виробляються. Найперше й загальне визначення власності полягає в тому, що вона є присвоєнням.