Фітохімічне вивчення setaria italica та створення на її основі лікарських засобів

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ІМЕНІ П.Л. ШУПИКА

 

ОМЕЛЬЧЕНКО ЗІНАЇДА ІЛАРІОНІВНА

 

УДК:615.332:582.542.1:633.87

 

 

 

15.00.02 – фармацевтична хімія та фармакогнозія

 

 

Київ – 2008

 

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі хімії природних сполук Національного фармацевтичного університету Міністерства охорони здоров’я України.

 

Науковий керівник: доктор фармацевтичних наук, професор

КИСЛИЧЕНКО ВІКТОРІЯ СЕРГІЇВНА

Національний фармацевтичний університет,

завідуюча кафедрою хімії природних сполук

 

Офіційні опоненти: доктор фармацевтичних наук, старший науковий

 співробітник

КОНОВАЛОВА ОЛЕНА ЮРІЇВНА

Медичний інститут Української асоціації народної медицини, завідуюча кафедрою

фармацевтичної хімії та фармакогнозії

 

кандидат фармацевтичних наук, доцент

ТОДОРОВА ВІОЛЕТА ІВАНІВНА

 Національна медична академія післядипломної

 освіти імені П.Л.Шупика МОЗ України, 

 доцент кафедри фармацевтичної хімії і фармакогнозії

 

Захист відбудеться „_20___”__ червня_ 2008 р. о __11.00_____ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.04 при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика за адресою: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9).

 

Автореферат розісланий „_16___” травня___ 2008 р.

 

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.Б. Пилипчук 

 

 

Актуальність теми. Пошук рослин з достатньою сировинною базою, комплексне використання сировини з метою створення нових лікарських засобів пояснює інтерес до вивчення сільськогосподарських культур. До таких культур належить чумиза (італійське просо) – Setaria italica (L.), родини злакові – Poaceae, плоди якої широко використовуються в харчовій промисловості, спиртовиробництві. Відходом виробництва є трава чумизи, яка використовується як поживний корм та містить значну кількість біологічно активних речовин (БАР).

На практиці потенціал БАР і природний ресурс трави та плодів чумизи використовуються недостатньо. Інтерес до цього виду сировини обумовлений рядом чинників, серед яких основним є той факт, що до складу плодів і трави входить комплекс сполук, якісний склад і кількісний вміст яких, дозволяє розглядати її як джерело для виробництва лікарських препаратів, косметичних засобів, спеціальних харчових продуктів – дієтичних добавок.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи було фітохімічне вивчення чумизи сорту Дніпровська, що культивується в Україні, дослідження різних груп біологічно активних речовин трави і плодів чумизи та визначення можливості створення лікарських засобів на їх основі, стандартизація сировини та отриманого фітозасобу.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:

-провести інформаційний пошук та критичний аналіз сучасного стану досліджень за темою дисертаційної роботи;

-провести попередні фітохімічні дослідження якісного складу трави та плодів чумизи;

-визначити кількісний вміст основних груп БАР у траві та плодах чумизи;

-одержати біологічно активні субстанції, визначити їх хімічний склад та фармакологічну дію;

-виділити в індивідуальному стані БАР і встановити їх структуру;

-встановити основні анатомо-діагностичні ознаки трави та плодів чумизи;

-вибрати спосіб одержання екстракту з трави чумизи;

-провести стандартизацію лікарської рослинної сировини – трави та плодів чумизи; рідкого екстракту з трави чумизи та розробити відповідні проекти аналітичної нормативної документації (АНД);

-підтвердити можливість створення нових лікарських засобів з сировини, що досліджувалась, шляхом вивчення фармакологічної активності отриманої субстанції.

Предмет дослідження: виявлення, виділення, ідентифікація БАР трави та плодів чумизи, одержання і стандартизація на їх основі нових лікарських субстанцій, вивчення фармакологічної активності.

Методи дослідження: Якісний склад і кількісний вміст БАР визначали фармакопейними методами з використанням тонкошарової хроматографії (ТШХ), паперової хроматографії (ПХ), газорідинної хроматографії (ГРХ), газової хроматографії/мас-спектрометрії (ГХ/МС). Ліпофільні комплекси досліджували за допомогою тривимірної скануючої спектрофлуориметрії в ультрафіолетовому та видимому діапазонах спектра. Для розділення БАР використовували колонкову хроматографію на поліаміді та силікагелі, а також препаративну хроматографію на папері і в тонкому шарі сорбента. Хімічну будову виділених сполук встановлювали за допомогою УФ-, ІЧ-, ПМР-спектрів, мас-спектрометрії, температури плавлення та їх хімічних перетворень. Елементний склад вивчали методом атомно-емісійної спектрометрії, амінокислотний – за допомогою амінокислотного аналізатора LKB 4151 «Альфа Плюс». Анатомічну будову трави та плодів вивчали на препаратах з поверхні та поперечних зрізах. Фармакологічні дослідження проводили in vitro та in vivo.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено систематичне фітохімічне вивчення БАР трави та плодів чумизи сорту Дніпровська, що культивується на території України.

Встановлено в них наявність та кількісний вміст вуглеводів, органічних кислот, амінокислот, сапонінів, флавоноїдів, гідроксикоричних кислот, дубильних речовин, кумаринів, хлорофілів, каротиноїдів, жирних кислот, вітамінів, стеринів, мікро- і макроелементів.

Вперше в траві та плодах чумизи ідентифіковано 56 речовин, з них виділено в індивідуальному стані та встановлено структуру 18 фенольних сполук: 5 гідроксикоричних кислот (кавової, ферулової, хлорогенової, неохлорогенової, п-кумарової), 5 похідних кумарину (умбеліферону, скополетину, ізоскополетину, дафніну, 4-пропеноксикумарину), 8 флавоноїдів (апігеніну, лютеоліну, цинарозиду, кверцетину, вітексину, орієнтину, гомоорієнтину, сапонаретину); 2 ангідроцукрів; 24 жирних кислот; 12 стеринів. Встановлено наявність та кількісний вміст 16 амінокислот,