Портал образовательно-информационных услуг «Студенческая консультация»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Ефективність використання робочої сили та результатів діяльності ВАТ «Завод обважнювачів»

Тип работы: 
Дипломна робота
К-во страниц: 
93
Язык: 
Українська
Оценка: 
ВСТУП
 
Робоча сила, здібність людини до праці – це сукупність її потреб, фізичних інтелектуальних і організаторських здібностей, придбання навиків і досвіду, які використовуються в процесі виробництва матеріальних благ і надання послуг. Робоча сила є людській особі, що становить, з властивими їй свідомістю, духовними цінностями і так далі.
Робоча сила розвивається в процесі трудової діяльності (де людина змінює власну природу, частково втілює свою свідому мету, удосконалює трудові навики, набуває виробничого досвіду, накопичує технічні і виробничі знання), здобуває освіту і кваліфікацію.
Категорія «робоча сила» відноситься до спільних економічних понять і категорій, які існують у всіх суспільно-економічних формаціях, поряд з такими категоріями як праця, знаряддя праці, засоби виробництва, споживча вартість, матеріальні блага і так далі. У кожній економічній системі вона досягає певного ступеня свого розвитку – від найнижчої, в рамках первіснообщинного устрою, до найвищого в економічних системах розвинених країн, що базуються в основному на автоматичних виробництвах [7].
Щоб прогодувати себе і свою сім'ю, робітник вимушений продавати свою робочу силу – здібність до праці (сукупність різноманітних здібностей, придбаних знань, умінь, навиків).
Оцінка вартості підприємства (бізнесу) — це розрахунок і обгрунтування вартості підприємства на певну дату. Оценка вартості бізнесу є цілеспрямований впорядкований процес визначення величини вартості об'єкту в грошовому вираженні з врахуванням чинників, що впливають на неї, в конкретний момент часу в умовах конкретного ринку.
Основними чинниками, які впливають на оцінку вартості підприємства (бізнесу) це час і ризик. Час отримання доходу або до отримання доходу вимірюється інтервалами або періодами. Інтервал або період, може дорівнювати дню, тижню, місяцю, кварталу, півріччю або року. Тривалість прогнозного періоду впливає на величину ринкової вартості, тому, що враховується при дисконтуванні. Ринкова вартість бізнесу змінюється в часі під впливом багаточисельних чинників, тому вона визначається тільки за станом на конкретний момент часу. Вже через декілька місяців вона може бути іншій. Отже, постійна оцінка і переоцінка об'єктів необхідна в умовах ринкової економіки.
Іншим істотним чинником ринкової вартості є ризик – вірогідність того, що доходи, які будуть отримані від інвестицій в оцінюваний бізнес, опиняться більше або менше прогнозованих. При оцінці треба пам'ятати, що існують різні види ризиків і що жодне з вкладень в умовах ринкової економіки не є абсолютно безризиковим. 
Результатом проведеної оцінки, як правило, є розрахована величина ринкової вартості або її модифікації. Ринкова вартість – це «найбільш вірогідна ціна, по якій даний об'єкт оцінки (підприємство) може бути відчужений на відкритому ринку, коли сторони операції діють розумно, маючи в своєму розпорядженні всю необхідну інформацію, на величині ціни операції не відбиваються які або надзвичайні обставини. Відмінною рисою ринкової оцінки вартості і одночасно обов'язковою вимогою є її прив'язка до конкретної дати.
Залежно від чинників вартості методи (підходи) оцінки підрозділяються на методи прибуткового, порівняльного і витратного підходу. Кожен з підходів дозволяє «уловити» певні чинники вартості [11].
 
1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОЦІНЮВАННЯ ВАРТОСТІ РОБОЧОЇ СИЛИ І ВАРТОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
 
1.1 Сутність вартості робочої сили та її ціна
 
Одним із важливих елементів ринкової системи господарювання є наймана праця. Робоча сила найманих працівників на ринку праці виступає як товар, який має вартість.
Вартість робочої сили являє собою сукупність витрат підприємця, пов'язаних з використанням робочої сили, забезпечення необхідних для забезпечення нормальної життєдіяльності людини, тобто для підтримування її працездатності, професійно-кваліфікаційної підготовки, утримання сім'ї і виховання дітей, духовного розвитку тощо.
На вартість робочої сили також впливають результати праці власника робочої сили.
Вартість робочої сили формується на ринку шляхом порівняння результативності, корисності праці із затратами на відтворення робочої сили і встановлюється на рівні, який узгоджує граничну продуктивність праці, тобто цінність послуг праці для покупця-підприємця, з витратами, які потрібні ля відтворення робочої сили [12].
На величину вартості робочої сили впливають певні чинники. Одні збільшують її, інші - зменшують.
До чинників, що збільшують вартість робочої сили належать:
1) розширення потреб у нових товарах та послугах залежно від економічного розвитку суспільства;
2) збільшення втрат на житло, транспортних витрат;
3) підвищення інтенсивності праці найманих працівників, зростання психологічного навантаження, що потребує дедалі більше життєвих засобів для відновлення витрачених фізичних, моральних і нервових сил.
Зниження вартості життєвих засобів, потрібних для відтворення робочої сили, зумовлюється підвищенням продуктивності праці і впливає на зниження вартості робочої сили.
Досвід країн з розвинутою ринковою економікою свідчить про те, що вартість робочої сили має тенденцію до зростання. Це пояснюється тим, що темпи зростання вартості робочої сили через включення в неї маси вартостей нових товарів та послуг значно більші, ніж темпи зниження їх внаслідок зменшення вартості предметів споживання під впливом підвищення продуктивності праці.
До складу вартості робочої сили входить:
1) безпосередньо заробітна плата (тарифний заробіток, посадова платня, преміальні виплати, надбавки та доплати);
2) натуральні виплати (харчування, витрати на житло тощо), які надаються працівникам підприємцями;
3) витрати роботодавців на соціальне страхування. Встановлені законом внески на соціальне забезпечення (за віком, у зв'язку з інвалідністю, хворобою, материнством, виробничим травматизмом, безробіттям і у вигляді сімейної допомоги). Добровільні чи договірні
CAPTCHA на основе изображений