Обґрунтування ринкової потреби у нових виробах і можливостях прискореної адаптації їх виготовлення на підприємствах

Зміст конструкторської підготовки виробництва великих проектів визначається Єдиною системою конструкторської документації (ЄСКД), яка являє собою комплекс державних стандартів, що встановлюють правила і положення про порядок розробки, оформлення і обернення конструкторської

документації в організаціях і на підприємствах. [14, с. 356]

У результаті конструкторської підготовки повинно бути розроблено комплекс документації на новий вид продукції. Цей комплекс складається із графічних і текстових документів, що визначають склад і упорядкування нового виду продукції, містять всі необхідні дані для її виготовлення, контролю, приймання, експлуатації і ремонту. 

Проектування нового виробу включає:

1. складання технічного завдання;

2. складання технічної пропозиції;

3. розробку ескізного проекту;

4. розробку технічного проекту;

5. підготовку робочої документації (експериментального зразка, експериментальної партії, серійного або масового виробництва, що встановилося).

Кожний етап роботи на стадії конструкторської підготовки закінчується випуском відповідної конструкторської документації. Її склад, класифікація, індексація, порядок зберігання і обліку, порядок внесення змін повністю регламентується ЄСКД. Уніфікація конструкторської документації дозволяє використовувати її на самих різних підприємствах без яких-небудь переробок. 

Оскільки в даний час однією з важливих проблем є підвищення технологічності і якості виробів, то, крім спеціалізованих проектних груп або бюро, у відділі головного конструктора створюють бюро нормалізації і стандартизації, бюро надійності, групу експлуатації і т.п.

 

 

 

Для більшості підприємств (крім видобувних галузей промисловості) "витрати на підготовку та освоєння виробництва" та "витрати на освоєння нової техніки" є тотожними поняттями, водночас величини витрат на підготовку і освоєння нової техніки та витрат на підготовку та освоєння виробництва нової продукції доволі часто збігаються. Винятком є ті підприємства, які впроваджують нові потужності з одночасною зміною профілю діяльності, що вимагає виділення в окрему статтю пускових витрат.

За безперечної значущості дослідження системи бухгалтерського обліку витрат на підготовку та освоєння виробництва нової продукції зазначимо, що результати таких досліджень не завжди відповідають цілям управління фінансово-господарською діяльністю підприємства. Враховуючи той факт, що як у вітчизняній, так і у зарубіжній економічній літературі поняття "витрати на підготовку та освоєння виробництва нової продукції" та "витрати на дослідження і розробки" розглядаються доволі давно, доцільно систематизувати накопичений до сьогодні досвід у цьому напрямку.

Витрати на підготовку і освоєння виробництва, пов'язані з прискоренням науково-технічного прогресу на основі оновлення продукції, що випускається, заміни виготовлення застарілих зразків новими високопродуктивними верстатами, машинами, обладнанням та іншими виробами. До витрат на освоєння вона відносить витрати: на освоєння нових підприємств, виробництв, цехів і агрегатів, або пускові витрати; на підготовку і освоєння виробництва нових видів продукції і нових технологічних процесів; на гірничо-підготовчі роботи у видобувних галузях промисловості [17, с. 72].

Витрати, пов'язані з розробленням і освоєнням продукту, можуть коливатися від незначних до дуже великих залежно від продукту, галузі і покупців. Зазвичай всі вони включаються до складу постійних витрат. Коли компанії, які застосовують традиційні системи обліку витрат, включають ці витрати до складу накладних, вони тим самим спотворюють дані про собівартість одиниці окремих видів продуктів, що, своєю чергою, призводить до помилкових рішень при встановленні цін [15, c. 178].

Узагальнюючи підходи до формування номенклатури витрат на підготовку та освоєння виробництва нової продукції Кабінетом Міністрів України у 1996р. в «Типовому положенні з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості» було запропоновано уніфікований погляд: до вказаної категорії витрат віднесено чотири їх види:

витрати на підготовчі роботи у видобувних галузях;

підвищені витрати на виробництво нових видів продукції в період їх освоєння, включаючи ерші видання нових книжок, а також витрати, пов'язані з підготовкою та освоєнням випуску продукції, не призначеної для серійного або масового виробництва;

витрати на освоєння нового виробництва, цехів та агрегатів (пускові витрати);

витрати на винахідництво і раціоналізацію. [16]

Найповнішою з існуючих досі класифікацій витрат на підготовку і освоєння виробництва нової продукції запропонував О.С. Бородкін, виділивши 7 основних ознак: характер робіт (розроблення технічної і технологічної документації; на виконання виробничих робіт); центри формування (науково-дослідних і проектно-конструкторських організацій; об'єднань (науково-виробничих і виробничих); підприємств); рівень затрат (суспільно необхідні; зверх суспільно необхідних); спосіб розрахунку затрат (прямі, непрямі); характер затрат за типом освоєння (одиничні; серійні; масові); джерела авансування (єдиний фонд розвитку науки і техніки; кредити Держбанку; довгострокові кредити Будбанку; собівартість продукції (витрати майбутніх періодів); власні оборотні кошти); джерела відшкодування (ціна; єдиний фонд розвитку науки і техніки; собівартість продукції; прибуток).

Автор зазначає, що за допомогою наведеної класифікації можна правильно побудувати номенклатури статей для планування і обліку, ця класифікація може бути покладена в основу розробки системи відшкодування витрат.

Класифікація є максимально повною і особливих додаткових коментарів не потребує за винятком необхідності її адаптування до реалій сьогодення. Зокрема, в сучасних ринкових умовах держава відмовилась від створення єдиного фонду розвитку науки і техніки при галузевих міністерствах і відомствах, саме тому останній не може бути ні джерелом авансування, ані відшкодування витрат на підготовку та освоєння виробництва. Так само сучасні підприємства радше користуються кредитами