Аналіз господарської діяльності судоремонтного підприємства на прикладі СРЗ ім. Куйбишева

-спрацювання основних виробничих фондів, неекономічність деяких видів устаткування, відсутність нових ресурсозберігаючих технологій;

- утримання соціальної сфери (останнім часом певна її частина вже перейшла до комунальної власності);

- відсутність вітчизняних замовлень на будівництво суден, що не дає можливості отримати прибуток від експлуатації для наступного інвестування в будівництво нових суден.

Недоліки в управлінні підприємствами та організації виробничо-комерційної діяльності:

-неоптимальна організаційна структура виробництва і недосконала система правління;

- незбалансованість кількості працівників із завантаженістю виробничих потужностей, що сприяло зниженню продуктивності праці;

- звуження традиційних ринків збуту, яке певною мірою ускладни діяльність підприємств, що не здобули необхідного досвіду роботи в умовах ринку;

- недостатнє використання принципів і методів маркетингу в роботі суднобудівних підприємств.

Для визначення перспективності подальшого розвитку вітчизняного суднобудування звернемося до аналізу факторів конкурентоспроможності галузі, визначених відомим американським економістом М. Портером. Серед головних факторів конкурентоспроможності він виділяє такі: люди: знання. якими воші володіють; фінанси (їх доступність); ефективне управління, а також стан наявного основного капіталу.

Виробничі можливості суднобудівників Миколаєва, Херсона. Керчі, Феодосії у створенні найсучасніших, а іноді й унікальних суден ( досить відомими. До 75% якості забезпечують проектні організації. Так. побудовані па заводі "Океан'" за проектом "Чорноморсуднопроекту" судна заслужили сертифікат якості Європейського комітету якості. Відзначено високу якість виконання робіт на Чорноморському, Херсонському суднобудівних заводах. Але як недолік можна розглядати те, що сума нагромаджених знані, не завжди відповідала потребам ринку. Суднобудівна наука у колишньому СРСР обслуговувала здебільшого потреби ВМФ та інших державних шсппл і приділяючи мало уваги комерційним потребам майбутніх судновласників. Маркетинг суднобудування практично повністю був відсутнім. Прогнозами ринку, вивчанням судновласників, їх вимог та побажань ніхто не займався. На жаль, не можна сказані що сьогодні ці недоліки подолані. Мали уваги приділяється економічним аспектам майбутнього будівництва. Можна констатувати, що українське суднобудування програє в економічних, зокрема ринкових, знаннях, маючи певні конкурентні переваги у вигляді ресурсу науково-технічних знань. Ллє є загроза втрати і цієї переваги: по-перше, зарубіжне суднобудування постійно розвивається, технології вдосконалюються; по-друге, сьогодні в галузі гостро стоять проблеми в грат и висококваліфікованих спеціалістів, старіння кадрів.

Зрозуміло, що конкурувати з продуцентами з інших країн, необхідно міни сучасну матеріально-технічну базу. За оцінками спеціалістів, на момент розпаду СРСР найкраще технічне оснащення мали верфі, які знаходилися території України. Але ряд типів устаткування, ліній, засобів технологічного оснащення морально і фізично застаріли, а окремі види технічних засобів не відповідають сучасним вимогам технології.

Основним матеріалом для виробництва суден с листовні прокату. Україні має власне металургійне виробництво, яке повною мірою за сортаментом і якості продукції задовольняє вимоги суднобудівників, що дозволяє говорити про конкурентні переваги України в цьому питанні.

Накооперації, що склалася в колишньому СРСР, для українських суднобудівників несприятливий характер: близько 80% комплектуючих виробів і сьогодні надходить з Росії Та країн, що ставить заводії України у повну залежність від постачальників і значно збільшує витрати виробництво. Водночас існує можливість без значних капіталовкладень налагодити виробництво деяких матеріалів, комплектуючих ті Україні, що зменшить на перевезення, дозволить оперативно перебудувати виробництво під погреби замовника. Але, незважаючи на наявність в Україні значних потужностей з виплавляння алюмінію, виробництва багатьох основних компонентів для виготовлення пластмас, вітчизняні суднобудівники прокат і профіль, титанові заготовки, шаруватий пластик та багато інших матеріалів з Росії.

Проведений аналіз суднобудівного комплексу України свідчить про його високий науковий потенціал, наявність власної сировинної бази. не. інших виробничих потужностей за кваліфікованих кадрів. Різнопрофільність виробництва, орієнтація на світовий ринок, можливість виготовляти конкурентоспроможну на світовому ринку продукцію говорять про те. що сьогодні (за сприятливої кон'юнктури світового суднобудівного ринку Україна має шанс зберегти і розвинути нагромаджений суднобудівний потенціал.

На позитивний розвиток галузі можна сподіватися лише за умови вирішення ряд) внутрішніх проблем і розробки чіткої стратегії розвитку суднобудування. Вихідним пунктом при цьому мас статті посилення маркетингової діяльності на суднобудівних підприємствах, а також на галузевому рівні. Навіть приблизний порівняльний аналіз Даних про практичне використання маркетингових методів та інструментів на суднобудуванні України і в інших країнах-суднобудівниках дає підстави стверджувати, що українські продуценти мають великий резерв для підвищення ефективності своїх служб і а відділів маркетингу. На більшу увагу заслуговує вся система маркетингових досліджень: від аналізу факторів зовнішнього макросередовища, що впливають на суднобудівну галузь, та аналіз) суднобудівного з боку як попиту (аналіз судновласників), так і пропозиції (аналіз виробників-конкурентів) до дослідження власних можливостей, сильних та слабких сторін.

Необхідним є застосування нових для підприємств підходів у формуванні товарної ціни комунікаційної, збутової політики з урахуванням отриманих у ході досліджень відповідних даних про можливості й загрози у зовнішньому середовищі, про потреби судновласників, про дії конкурентів тощо. Так. межах товарної політики треба було б визначній, чи будувати піди (або галузі) усі типи суден, які воно може виготовляти, чи сконцентрувати зусилля на найбільш конкурентоспроможних на світовому ринку, реалізуючи за рахунок спеціалізації ефект масштабу і досвіду. Вирішуючи проблеми, пов'язані з втратою українськими суднами цінових переваг перед конкурентами, при розробці цінової політики доцільно було б розі ляп) їй можливості зниження витрат на виробництво. Наприклад, з урахуванням