Роль сечової кислоти в реалізації лікувальних ефектів бальнеочинників курорту Трускавець (клініко-експериментальне дослідження)

Вивчення сумісних реакцій УЕ та ліпідного спектру плазми виявило, що у 18% осіб нормалізація гіперУЕ супроводжувалася цілковитою нормалізацією підвищеної атерогенності, при цьому остання досягалася за рахунок зниження вмісту в плазмі атерогенних ліпопротеїдів, тоді як вміст антиатерогенних ліпопротеїдів вірогідно не змінювався. У 29% осіб напочатку бальнеотерапії констатована виражена гіпоУЕ в поєднанні із підвищеним рівнем альфа-ліпопротеїдів і зниженим – бета-ліпопротеїдів, що зумовлено, мабуть, підвищеним рівнем естрогенів і/або зниженим – андрогенів. Бальнеотерапія спричиняла односпрямовані зміни в напрямку нормалізації гіпер-альфа-ліпопротеїдемії, а отже, і балансу естрогени/андрогени. Іншими словами, даний варіант бальнеоефекту теж слід вважати фізіологічно сприятливим. Натомість зміни реєстрованих параметрів у 20% осіб третьої групи несприятливі, позаяк у них розвивається гіпоУЕ в поєднанні із підвищенням КАГК за рахунок реципрокних змін рівнів альфв- і бета-ліпопротеїдів. У 33% осіб початкова гіпоУЕ під впливом бальнеотерапії нормалізувалася, що супроводжувалося нормалізацією підвищеного КАГК за рахунок сприятливих реципрокних змін антиатерогенних і атерогенних ліпопротеїдів.

Отже, у 47% випадків констатовано односпрямовані зміни УЕ і КАГК, тоді як у 53% – протилежні. Індивідуальний аналіз виявляє існування двох типів детермінації змінами УЕ змін атерогенності. При ортотипі зміни УЕ прямо детермінують на 42, 7% зміни КАГК, натомість при інверстипі міра негативної детермінації складає 51, 4%.

З метою виявлення факторів, які зумовлюють той чи інший тип сумісних змін УЕ і атерогенності в результаті бальнеотерапії, нами проаналізовані кореляційні зв’язки між початковими параметрами. Констатовано, що інверс-тип реєструється у тих осіб, у котрих КАГК корелює із рівнем загального ХС та ХС ЛП НЩ за відсутності зв’язку із ХС ЛП ДНЩ. Натомість орто-тип детермінації атерогенності урикемією має місце у випадках наявності тісної кореляції КАГК саме із пре-бета-ліпопротеїдами в поєднанні із відсутністю її із бета-ліпопротеїдами і загальним ХС. Модулі різниць між коефіцієнтами кореляції розглянутих пар знаходяться в діапазоні 0, 60-0, 69. Аналогічна різниця виявлена стосовно r між загальним ХС і ХС ЛП ВЩ. Заслуговує на увагу з огляду на прогностичну інформативність тісний зв’язок між ХС ЛП ДНЩ і індексом маси тіла у осіб орто-типу, тоді як у осіб інверс-типу він несуттєвий. Стосовно уратів можна відзначити відмінності коефіцієнтів їх кореляції із ХС ЛП НЩ та абсолютною масою тіла у осіб орто- і інверс-типів відповідно, проте вони статистично незначущі.

Отже, виявлено орто- і інверс-тип детермінації змінами рівня УЕ змін коефіцієнта атерогенності в результаті бальнеотерапії на курорті Трускавець. Приналежність до певного типу зумовлена характером і/або силою кореляційних зв’язків між параметрами УЕ, ліпідного спектру плазми та масою тіла.

Вплив біоактивної води Нафтуся на електролітний обмін досліджено на контингенті, розділеному на чітко відмінні кластери. До першого увійшло 54% осіб, до другого – 22% і до третього – 24%. За даними дисперсійного аналізу, саме вміст в плазмі сечової кислоти кардинально визначає розподіл осіб за типами електролітного обміну.

Виявлено, що характерними рисами осіб І кластера, виходячи із дисперсійного аналізу, є урикемія і активність Mg-АТФази еритроцитів у верхній зоні норми, помірно підвищений інтраеритроцитарний вміст натрію та нормальний вміст кальцію плазми. Рисами образу осіб ІІ кластера, за якими він відрізняється від інших, є гіпоУЕ, значна гіпернатрійгістія, рівень кальцію плазми у верхній зоні норми та нормальна активність Mg-АТФази. Натомість ІІІ кластер виділяється гіперУЕ, підвищеною активністю Mg-АТФази, значною гіпернатрійгістією та нормокальційемією.

Співставивши відносні (стосовно норми) величини УЕ – як факторної ознаки і параметрів електролітного обміну – як результативних ознак, можна виділити чотири паттерни їх взаємозв’язків. Для першого паттерну характерне поєднання гіперУЕ із максимальними величинами Na, K-АТФази мембран еритроцитів, кальційемії і магнійемії, які послідовно знижуються в міру трансформації УЕ в нормо- та гіперУЕ. Другий паттерн, на противагу першому, відображує прогресивне зростання за аналогічних умов активності Mg-АТФази еритроцитів та вмісту в них калію. Третій паттерн демонструє, що мінімально виражена гіпернатрійгістія еритроцитів має місце за мінімального відхилення рівня сечової кислоти від норми, натомість як гіпо-, так і гіперУЕ супроводжуються посиленням входу Na+ в еритроцити. Нарешті у четвертий паттерн об’єднано параметри, рівень яких залишається стабільно низьким (активність Са-АТФази еритроцитів) чи в межах норми (Na+, K+, Cl- і фосфати плазми) за будь-якого рівня УЕ.

Кореляційний аналіз показує, що за умов, близьких до нормоУЕ, рівень сечової кислоти суттєво пов’язаний лише із двома параметрами із врахованих 11, при цьому сила цих зв’язків помірна. За умов гіпоУЕ формуються зв’язки вже із 5 параметрами, аналогічне посилення впливу сечової кислоти розвивається і при гіперУЕ. Середній коефіцієнт детермінації параметрів електролітного обміну УЕ за нормальних умов складає 0, 061, тоді як за умов дизУЕ – відхилення вмісту сечової кислоти в будь-яку сторону – він зростає в 2, 5 рази, досягаючи 0, 149 при гіпоУЕ та 0, 130 – при гіперУЕ.

Разом з тим, характер порушення обміну уратів накладає специфіку на характер і вираженість детермінації урикемією окремих параметрів електролітного обміну. Зокрема, якщо за квазінормальних умов мають місце помірні зв’язки з активністю Mg-АТФази (прямий) і натрієм плазми (інверсний), то за умов гіперУЕ спостерігається, по-перше, різка інверсія перших двох