Портал образовательно-информационных услуг «Студенческая консультация»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Формування екологічної культури студентів вищих аграрних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації

Предмет: 
Тип работы: 
Автореферат
К-во страниц: 
29
Язык: 
Українська
Оценка: 

1) високий (міцні та осмислені екологічні знання, вміння застосовувати ці знання на практиці, активна участь в природоохоронній діяльності); 2) достатній (поверхність екологічних знань, недостатня активність в екологічній діяльності); 3) низький (володіння екологічними знаннями на рівні впізнання, відсутність умінь вирішувати екологічні проблемні ситуації, пасивність та інертність щодо природоохоронної діяльності, домінують почуття споживацького ставлення до природи).

3. Розроблено й обґрунтовано модель системи формування екологічної культури студентів аграрних коледжів та технікумів, до якої входять такі компоненти: мета, завдання екологічної підготовки; принципи, зміст, методи і форми формування екологічної культури студентів; провідні педагогічні складові та умови формування екологічної культури; діагностика результатів сформованості екологічної культури студентів. Вищеназвані компоненти моделі відображають упорядковану сукупність і послідовність методів, які забезпечують реалізацію педагогічного процесу в аграрному коледжі та досягнення необхідних рівнів екологічної культури.
4. Виявлено педагогічні умови ефективного формування екологічної культури майбутніх молодших спеціалістів-аграрників. Системне забезпечення яких надає дієвості екологічному вихованню, екологічній освіті та еколого-практичній діяльності як провідним складовим екологічної підготовки студентів. Такими педагогічними умовами є: реалізація неперервності екологічної освіти в процесі підготовки молодших спеціалістів шляхом врахування специфіки та вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики спеціальності; відображення у змісті еколого-освітньої роботи регіональних екологічних проблем; розробка і застосування комплексу відповідного методичного забезпечення з агрономічного та економічного циклів підготовки фахівців-аграрників; екологізація виховної роботи технікуму чи коледжу на основі врахування народних звичаїв, морально-етичних традицій українців з раціонального ведення сільськогосподарського виробництва та збереження довкілля; реалізація діяльнісного підходу до формування екологічних знань, поглядів, переконань, норм поведінки студентів тощо.
5. Розроблена методика формування екологічної культури студентів вищих аграних навчальних закладів I-II рівнів акредитації, яка передбачає поетапну трансформацію теоретичних знань в практично-екологічні уміння та навички шляхом залучення студентів до різних видів навчально-професійної діяльності. В умовах екологізації соціального середовища заняття академічного типу удосконалювалися та доповнювалися різними методами та формами навчальної роботи, які наближали студентів до оволодіння професійно-екологічною діяльністю. Зокрема, методика передбачала застосування таких форм навчальної роботи, як імітаційно-ігрові заняття, у яких моделювалося розв’язання реальних екологічних ситуацій проблемного характеру. Пропонувалося під час курсового та дипломного проектування, проведенні навчальних та виробничо-технологічних практик вводити екологічний компонент, що переводив теоретичні знання у практичну площину екологічної підготовки студентів.
Визначено і теоретично обґрунтовано метод екологічного навчання щодо розв’язання екологічних ситуацій на реальних об’єктах сільськогосподарського виробництва, який побудовано на принципах ігрового проектування та моделювання майбутньої професійної діяльності. 
6. Закономірний характер впливу запропонованої методики системного забезпечення обґрунтованих педагогічних умов на ефективність формування екологічної культури студентів підтверджено результатами педагогічного експерименту. Констатовано, що формування екологічної культури студентів аграрних технікумів та коледжів не має достатнього наукового обґрунтування, а в практиці їх екологічної підготовки відсутня система поєднання екологічної освіти, екологічного виховання та еколого-практичної діяльності. Це пов’язано з тим, що переконаність педагогічних працівників в екологізації навчально-виховного процесу є низькою, що детермінує недостатню екологічну вихованість випускників. 
На початку експериментальної роботи за рівнями сформованості екологічної культури студенти досліджуваних груп практично не відрізнялися між собою. В кінці експерименту відбулося зростання кількості студентів з достатнім та високим рівнем сформованості екологічної культури: у експериментальних групах відповідно на 15, 0 та 14,9 %, а в контрольних – на 0,1 та 3,5 %. Статистична обробка одержаних даних підтвердила, що емпіричні розподіли студентів експериментальних груп за рівнем екологічної культури на початку і в кінці експерименту відрізняються між собою, а в контрольних групах суттєвої різниці не спостерігається.
Результати дисертаційного дослідження дають підстави вважати, що мету досягнуто, завдання реалізовано, виявлені складові та педагогічні умови формування екологічної культури студентів свідчать про необхідність удосконалення навчально-виховного процесу у вищих аграрних навчальних закладах I-II рівнів акредитації на засадах екологізації як соціального середовища життєдіяльності студентів, так і освітньо-професійних програм підготовки молодших спеціалістів. 
Дане дослідження не вичерпує розв’язання всіх аспектів проблеми формування екологічної культури студентів аграрних технікумів та коледжів. Перспективи подальших досліджень пов’язані з поглибленим концептуальним аналізом змісту освітньо-професійних програм в аспекті екологізації навчальних дисциплін, пошуком адекватних форм введення екологічних компонентів до способів навчальної роботи, зокрема, при вивченні спеціальних дисциплін.
 
СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:
 
1.Фенчак Л.М. Формування екологічної культури студентів: Монографія. – К.: Національний аграрний університет, 2005. – 160 с.
2.Лузан П.Г., Фенчак Л.М. Аспекти формування екологічної культури студентів аграрних технікумів // Науковий вісник Національного аграрного університету. – К., 2002. – Вип. 59. – С. 299-305.
3. Фенчак Л.М. Формування екологічної культури, як складова професійної підготовки студентів аграрних технікумів // Науковий вісник Національного аграрного університету. – К., 2002. – Вип. 59. – С. 293-298.
4. Фенчак Л.М. Проблема формування екологічної культури студентів у психолого-педагогічній теорії // Проблеми освіти. Науково-методичний збірник. –– К., 2004. – Вип. 35. – С. 230-242.
5. Фенчак Л.М. Методологічний аспект формування екологічної культури// Нові технології навчання. – К., 2005. – Вип. 41. – С. 158-164. 
6. Фенчак Л.М. Роль неформальної екологічної освіти у формуванні екологічної свідомості і культури особистості // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції “Екологічна освіта в сучасних умовах: методика та практика використання телеробіт в навчально-виховних закладах”. К., 2004 – С. 22-24.
7. Фенчак Л.М. Неперервна екологічна освіта і виховання – першочергові чинники формування екологічної культури підростаючого покоління // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції “Освіта для сталого розвитку. Доступність та неперервність екологічної освіти – вимога часу”. – Вісник ЗОЕНЦ.– Ужгород, 2004. – Вип. 8. – Ч.І. – С.106-113.
8. Фенчак Л.М. Методичні рекомендації з формування екологічної культури студентів вищих аграрних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації (для викладачів вищих аграрних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації). – Мукачево: Мукачівський державний аграрний технікум, 2005. – 35 с.
9. Фенчак Л.М. Шляхи підвищення ефективності розвитку екологічної освіти та виховання в Україні // Матеріали VІІІ міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта – 2005”. – Дніпрпетровськ: Наука і освіта, 2005. – Т.16 “Екологія” – С. 55-58.
 
АНОТАЦІЇ
 
Фенчак Л.М. Формування екологічної культури студентів вищих аграрних навчальних закладів I-II рівнів акредитації. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, 2006.
Робота присвячена дослідженню проблеми формування екологічної культури студентів-аграрників. У дисертаційному дослідженні вперше на основі системного підходу визначено педагогічні складові та умови формування екологічної культури молодших спеціалістів аграрного профілю. Експериментально перевірено розроблену автором методику реалізації педагогічних умов щодо формування екологічної культури студентів-аграрників. Уточнено та доповнено зміст понять “екологічний світогляд”, “екологічне мислення”, “екологічна культура”. Розроблені методичні рекомендації можуть бути використані науковцями, викладачами, керівниками вищих навчальних закладів.
Ключові слова: екологічна культура, екологічна освіта, екологічне виховання, еколого-практична діяльність, педагогічні складові та умови, критерії та рівні сформованості екологічної культури
Фенчак Л.М. Формирование экологической культуры студентов высших аграрных учебных заведений I-II уровней акредитации. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального образования. – Тернопольский национальный педагогический университет имени Владимира Гнатюка, 2006.
Диссертация посвящена исследованию проблемы формирования экологической культуры студентов аграрных техникумов и колледжей. Актуальность проблемы обусловлена обострением противоречий между профессиональной подготовкой студентов, требованиями общества и угрожающим влиянием человека на окружающую среду. На основе обобщения научно-педагогической литературы осуществлен комплексный историко-педагогический анализ проблемы формирования экологической культуры личности. Это позволило определить, что структурными элементами формирования экологической культуры студента-аграрника выступают экологические знания, экологическое мышление, экологическое сознание, экологическое мировоззрение, экологическая этика, а средствами являются экологическое образование, экологическое воспитание и эколого-практическая деятельность.
Показано, что основными компонентами экологической культуры будущих младших специалистов-аграрников есть потребностно-мотивационный (совокупность понудительных причин деятельности); интеллектуальный (конкретные знания, факты, понятия, теории, закономерности); профессионально-деятельностный (активное участие в природоохранной деятельности, использование сформированных умений и навычок для решения профессиональных проблем с учетом экологического и морального императивов). Названные компоненты тесно взаимосвязаны и являються необходимыми составляющими подготовки будущего младшего специалиста.
В диссертационном исследовании впервые теоретически обоснованы ведущие педагогические составляющие формирования экологической культуры личности: экологическое образование, экологическое воспитание и эколого-практическая деятельность. Действенность их как системы обеспечивается комплексом педагогических условий, в частности: реализация непрерывности экологического образования в процессе подготовки младших специалистов с учетом особенностей и согласно с требованием образовательно-квалификационной характеристики специальности; наличие в содержании эколого-образовательной работы региональных экологических проблем, разроботка и приминение комплексу соответствующего методического обеспечения всех специальностей подготовки студентов-агарников; экологизация воспитательной работы техникума или колледжа; учет в системе экологической воспитательной работы со студентами народных обычаев, морально-этических традиций украинцев к сохранению окружающей среды; внедрение деятельного подхода к формированию экологических знаний, взглядов, убеждений, норм поведения студентов и др.
На основе анализа выявленных педагогических условий обоснована система формирования экологической культуры и построена ее модель. Предложена методика реализации разработанных теоретических положений в учебно-воспитательной работе аграрных техникумов и колледжей. Уточнены показатели, критерии и уровни сформированности экологической культуры студентов-аграрников. Результаты формирующего эксперимента и их качественный анализ подтвердили гипотезу исследования. Внедрение предложенной системы в учебно-воспитательный процесс дает возможность повысить уровень экологической культуры будущих специалистов-аграрников. Разработанные методические рекомендации могут быть использованы учеными, преподавателями, руководителями высших учебных заведений.
Ключевые слова: экологическая культура, экологическое образование, экологическое воспитание, эколого-практическая деятельность, педагогические составляющие и условия, критерии и уровни экологической культуры студентов-аграрников.
Phenchak L.M. The formation of ecological culture of students of higher agricultural educational establishments of І-ІІ levels of accreditation. - Manual.
The dissertation to obtain a scientific degree of candidate of pedagogical sciences in specialty 13.00.04 – theory and methods of professional education. – Ternopil State V.Hnatiuk Pedagogical University, Ternopil, 2006.
The dissetrtation deals with the problem of formation of ecological culture of students’ agrarian technical schools and colleges. For the first time the pedagogical factors and conditions of the formation of ecological culture of junior specialists in agricultural have been determined in the dissetrtation on the basis of system approach. The author has elaborated and tested the methods of the formation of ecological culture of agrarian students. The meaning of such notions “ecological outlook”, “ecological thinking”, “ecological culture ” has been defined and supplemented. Scientists, teachers and administration of higher educational establishments can use these developed methodical recommendations.
Key words: ecological culture, ecological educational, ecological studuing, pedagogical conditions, ecological-practical activity, the pedagogical factors and conditions, level of formation of ecological culture.
CAPTCHA на основе изображений