Портал образовательно-информационных услуг «Студенческая консультация»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Крос-культурні дослідження структури міжетнічних відносин

Предмет: 
Тип работы: 
Автореферат
К-во страниц: 
37
Язык: 
Українська
Оценка: 

своїх не лише етнічних, але й соціально-економічних прав.

Середній ступінь агресивності російських респондентів м. Алмати, на нашу думку, пояснюється тим, що багатьом з них ще важко звикнути до зміщення етнічної домінантності від російського до казахського етносу.
З боку частини алматинских респондентів-казахів підвищена агресивність також є наслідком своєрідного комплексу, який сформувався за роки існувания Радянського Союзу. Проте більшість алматиньских студентів казахскої національності, показавши низький ступінь агресивності, продемонструвала етнічну толерантність, яка простежується на всіх етапах дослідження.
Ступінь агресивності представників казахськоі вибірки м. Актобе майже досягає рівня агресивності російської вибірки м. Алмати. Порівняно високий ступінь агресивності, властивий росіянам, що проживають у м. Актобе, на нашу думку, визначається так званим “синдромом нав’язаної етнічності”, відповідно до якого підвищення агресивності розглядається в контексті реализаціі захисних механизмів.
Отже, міжетнічна взаємодія між представниками казахської та російської національно-етнічних груп переважно характеризується низьким та середнім ступенями міжетнічної напруги та агресивності.
В рамках вивчення інтегративних тенденцій міжетнічної взаємодії особливу значущість має дослідження проблем міжетнічної адаптації, яку ми розглядали як процес прилаштування до змін у культурній ситуації, внаслідок чого особистість досягає відносної психологічної рівноваги та сумісності з оточенням, де домінує інша культури.
Взаємодія та взаємовплив різних культур створюють сприятливі умови для їх взаєморефлексії. Бажано, щоб представники різних етнічних спільнот мали можливість не тільки зберігати свої національно-етнічні, культурні, мовні відмінності, але й при цьому, залишаючись громадянами суверенної держави, дотримувались її законів, правил і норм життя. У такій ситуації взаємодії кожен етнос привносить щось у спільний здобуток і щось вбирає від інших, – це сприяє формуванню позитивної спрямованості на міжетнічну взаємодію.
Для вивчення спрямованості міжетнічної взаємодії було проведено дослідження оцінования респондентами її основних характеристик за біполярними шкалами (див. малюнки 3, 4, 5, 6, 7, 8).
Статистичний аналіз показав, що в цілому респондентами казахської та російської вибірок в усіх трьох досліджених містах реальна міжетнічна взаємодія оцінюється як позитивна; для студентів як казахської, так і російської національно-етнічних груп характерна позитивна спрямованість на міжетнічну взаємодію. Отже наша відповідна гіпотеза знайшла підтвердження. Підтвердженням спрямованості на взаємодію є також результати проведеного кореляційного аналізу, які показали наявність значущих кореляційних зв’язків в оцінці якостей, що визначають основні характеристики міжетнічної взаємодії.
Тим не менше, не можна заперечувати наявність окремих проявів внутрішньогрупового фаворитизму на етнічному рівні, а також наявності міжетнічної дискримінації в деяких проявах на користь власної національно-етнічної групи.
Осмислюючи ситуацію міжетнічної взаємодії, характерну для сучасного Казахстану, казахстанські вчені (С.М. Джакупов, Д.Д. Дуйсенбеков) приходять до висновку, що цей процес торкається, перш за все, сфери психологічного сприймання, світоглядних цінностей, орієнтацій та етномобілізаційної поведінки представників різних національно-етнічних груп. З огляду на це, найважливішими завданнями крос-культурних досліджень міжетнічних відносин в Республіці Казахстан є вивчення чинників підвищення рівня культури міжетнічної взаємодії, що створює сприятливі умови розвитку для будь-якої з національно-етнічних груп.
Практичній реалізації цієї мети в умовах поліетнічного і мультикультурного Казахстану сприяє проведення крос-культурних досліджень етнопсихологічних особливостей представників різних національно-етнічних груп, вивчення їх психологічного ставлення один до одного в контексті міжетнічної взаємодії та міжетнічних відносин в цілому, виявлення орієнтацій і настановлень на мультикультуралізм. Подібні соціально-психологічні дослідження сприяють розвитку толерантності в суспільстві, формуванню розуміння необхідності та цінності мультикультурного співіснування різних національно-етнічних груп в умовах єдиної держави Казахстан.
 
ВИСНОВКИ
 
Теоретичний аналіз проблеми міжетнічних взаємин та результати емпіричного дослідження, здійсненого на студентських вибірках у трьох регіонах Казахстану, дозволяють сформулювати такі висновки.
1. У структурі міжетнічних взаємин доцільно виокремити як основні компоненти: етнічну ідентичність, що визначається когнітивним і афективним чинниками; міжетнічне сприймання, яке визначається автостереотипами і гетеростереотипами; міжетнічну взаємодію, яка розкривається через характеристики спілкування, адаптації та міжетнічної напруги.
2. Основним механізмом формування ідентичності виступає процес суб’єктивної категоризації. Його особливості відображають характеристики соціальної ситуації, у якій перебуває людина. Як показало емпіричне дослідження, за умови позитивних міжетнічних стосунків етнічна ідентичність поступається іншим ідентичностям та характеристикам (гендерним, професійним тощо); за умови ж негативних – категорії “національність”, “етнічність” виходять на перший план та задають свій ракурс соціальній перцепції.
3. Етнічна ідентичність є динамічним поліаспектним утворенням, здатним до трансформації у процесі міжетнічних взаємин. Трансформації основних типів етнічної ідентичності (від індиферентності або етнофанатизму до позитивної ідентичности) та рівнів її виявлення (від гіпоідентичності або гіперідентичності до норми), які зумовлені соціальними, економічними або політичними чинниками, впливають на характер та особливості міжетнічних взаємин. Чим більше представлений тип “норма етнічної ідентичності” та рівень “етнічна індиферентність”, тим стабільніші міжетнічні взаємини.
4. Зміст етнічних стереотипів детерміновано: по-перше, реальними специфічними психологічними рисами кожної національної спільноти; по-друге, специфікою заломлення цих рис в ході прояву механізмів міжетнічного сприймання; по-третє, рівнем виявлення етнічної ідентичності національно-етнічних груп, що взаємодіють; по-четверте, усім комплексом іхніх економічних, політичних та культурних взаємовідносин. Це дає підстави стверджувати, що об’єктивність характеристик, які складають зміст етнічних стереотипів, є відносною.
5. Міжетнічна взаємодія представників казахської та російської спільнот характеризується переважанням позитивних тенденцій. У розумінні представниками цих спільнот основних характеристик і особливостей міжетнічної взаємодії спостерігається значна подібність.
Найближчу перспективу дослідження ми вбачаємо у побудові змістовно-динамічної моделі діагностики наявних міжетнічних відносин, яка дозволяла би прогнозувати
CAPTCHA на основе изображений