Критерії і механізми забезпечення міжнародно-політичних інтересів США в нестаціонарній системі міжнародних відносин

Мова йде: про сталу диференціацію інтересів Сполучених Штатів до країн СНД із виокремленням серед них пріоритетних по траєкторії – Росія (як велика регіональна держава, що постійно перебуває в системі американських національних інтересів через ядерний, сировинний, науково-технічний потенціал) – Україна, Грузія (як країни-провідники американських геополітичних впливів через їх зрушення у сенсі економічних та демократичних реформ та курсу на інтеграцію у євроатлантичні структури) – інші країни СНД (як можливі партнери Сполучених Штатів у сфері безпекових та енергетичних інтересів);

– геополітичну, економічну, енергетичну залежність від Росії країн СНД, а за цим – можливість позитивного розвитку відносин по лінії США – країни СНД тільки за умов позитивного розвитку стосунків по лінії Росія – США;

– обмеженість відокремлених (від Росії) зв’язків більшості країн СНД зі Сполученими Штатами через географічне положення, історичні зв’язки з РФ, слабкість регіональних об’єднань або відродження авторитарних тенденцій правління чи політичної та соціально-економічної нестабільності;

– обумовленість підтримки країн СНД з боку США відповідністю критеріальним вимірам американських адміністрацій, чинник подвійних стандартів; другорядність окремих пострадянських країн.

В дисертації обґрунтовується можливість альтернативних підходів до розвитку взаємовідносин між Сполученими Штатами і ННД як тенденції, реалізація якої залежить від зміцнення економічної й політичної незалежності країн СНД від Росії, поглиблення демократичних процесів, чітких зовнішньополітичних орієнтирів ННД за умов недієвості курсу на багатовекторність і т.і.

Другий підрозділ четвертого розділу – «Ядерна дипломатія Сполучених Штатів і країни СНД» – відображає аналіз політичного курсу США щодо стримування розповсюдження ЗМЗ в умовах нестаціонарних міжнародних відносин, специфіку реалізації даного курсу та його наслідки відповідно до інтересів Сполучених Штатів, Росії та інших залучених до ядерної дипломатії пострадянського простору сторін.

 В дисертації розглядаються обставини, за якими проблема нерозповсюдження ядерної зброї посіла особливе місце в системі міжнародно-політичних інтересів США від початку 1990-х рр.; причини особливої уваги американських адміністрацій (окрім Росії) до України, Білорусі, Казахстану як країн, які утримували певний час після розвалу СРСР арсенали ядерної зброї; безпосередній процес прийняття рішень щодо ядерного роззброєння даних країн і, насамперед, України; визначення позитивних та негативних наслідків зазначеного з урахуванням як регіональної, так і євроатлантичної системи міжнародних відносин.

До позитивних здобутків ядерного роззброєння колишніх радянських республік за особливої ваги в цьому процесі відповідних рішень України в дисертації віднесено:

– ліквідацію передумов можливого протистояння сторін у сфері ядерної політики, стабілізацію міждержавних відносин на європейському та євроатлантичному просторі;

– запобігання як політичного, так і економічного (у вигляді санкцій) тиску на пострадянські країни (окрім Росії) з урахуванням курсу на стримування та можливості застосування до країн-проліферантів цілого ряду засобів впливу;

– реалізацію ядерного роззброєння новоутворених країн-проліферантів СНД виключно мирними, а саме – дипломатичними заходами;

– надання країнам-проліферантам СНД, що позбулись ядерної зброї, певної економічної допомоги Заходу, декларацію перспектив їхнього співробітництва із західними економічними, політичними, військовими структурами.

Серед проблематичних або вельми суперечливих наслідків вищевикладеного в дисертації відмічається:

– відсутність чітких (договірних) гарантій безпеки, територіальної й політичної цілісності країн СНД, що позбулись ядерної зброї, з боку держав-депозитаріїв ДНЯО, і насамперед США і Росії;

– невідповідність рівня політичних та військових поступок України, а також Білорусі та Казахстану як країн, що позбулись ядерної зброї, рівню наданої їм з боку Заходу та Росії політичної підтримки, економічної та фінансової допомоги чи гарантії реальних перспектив самостійного вибору інтеграційного курсу;

– системна криза українсько-російських відносин через намагання України реалізувати декларовані щодо неї гарантії інтеграції у західну спільноту;

– відверто імперські претензії до України з боку Росії; 

– формування передумов відмови частини українського керівництва і політикуму від статусу позаблоковості;

– незбалансованість російсько-американських відносин внаслідок дедалі більшого (від др. пол. 1990-х рр.) ядерного протистояння та системи геополітичних впливів (у тому числі щодо України) обох сторін;

– нез’ясованість перспектив загальноєвропейської системи безпеки, а звідси – збереження передумов конфліктності країн, позиція яких має особливе значення для стабільності міжнародних відносин як на регіональному (пострадянському), так і євроатлантичному просторі.

Третій підрозділ четвертого розділу – «Партнерство США і країн СНД у сфері міжнародної безпеки й суперечності у відносинах між США й Росією» – спрямовується на з’ясування параметрів та проблематичних аспектів можливого співробітництва у сфері безпеки Сполучених Штатів і країн пострадянського простору відповідно до позицій та міжнародно-політичних інтересів сторін.

В дисертації проаналізовано міжнародно-політичні та організаційні засади реалізації партнерських стосунків США і країн СНД у сфері міжнародної безпеки через перетинання інтересів сторін щодо подолання сучасних міжнародних загроз (розповсюдження ЗМЗ, міжнародний тероризм, міжнаціональні й міждержавні конфлікти, нестача ресурсного потенціалу); можливість реалізації різних форм міжнародного партнерства (двосторонні відносини по лінії США – країни СНД; відносини в межах Ташкентського договору країн СНД, Шанхайської організації співробітництва щодо колективної безпеки та на рівні Консультаційної Ради Росія – НАТО; участь низки країн СНД в програмі «Партнерство заради миру» та на рівні двосторонніх відносин НАТО – країни СНД) як передумови дієвого розв’язання глобальних та регіональних проблем.

Серед поданого в дисертації матеріалу – й аналіз суттєвих перешкод щодо реалізації усіх можливих форм безпекового партнерства Сполучених Штатів