Історія розвитку підприємництва в аграрній сфері Угорщини (1980 – 2004 роки)

УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

АЛМАШІ ШАНДОР

 

УДК 94 (439) “1980-2004”

 

 

Спеціальність 07.00.02 – всесвітня історія

 

 

Ужгород – 2008

 

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі нової і новітньої історії та історіографії Ужгородського національного університету Міністерства освіти і науки України

 

Науковий керівник:доктор історичних наук, професор Мандрик Іван Олександрович,

Ужгородський національний університет,МОН України, завідувач кафедри нової і новітньої історії та історіографії

Офіційні опоненти:доктор історичних наук, професор Матьовка Микола Петрович, Ужгородський національний університет, МОН України, професор кафедри євроінтеграції і зовнішньої політики

кандидат історичних наук Шовш Калман Калманович, Закарпатський Угорський педагогічний інститут ім.Ф.Ракоці II, ректор, м.Берегово

 

Захист відбудеться “26” вересня 2008 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 61.051.04 Ужгородського національного університету (88016, м.Ужгород, вул.Університетська, 14а, ауд.410).

 

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Ужгородського національного університету (88000, м.Ужгород, вул.Капітульна, 9).

 

 

Актуальність теми. Багатовекторність зовнішньої політики України передбачає, поряд зі збереженням зв’язків із країнами СНД, приєднання незалежної держави до європейських політічних та економічних структур. У цьому плані особливе значення має оптимальне використання високого агроекологічного потенціалу країни. Досвід Угорщини по розвитку підприємництва в сільському господарстві, стосовно до вимог аграрної політики Європейського Союзу, членом якого є країна з 2004 року, може бути використаний при визначенні подальшого розвитку України.

Після політичних змін 1990 року в Угорщині і досягнення самостійності України, на базі розформованих великих сільськогосподарських підприємств були створені нові господарські організації різних юридичних форм та значна кількість одноосібних господарств. З політичних мотивів на початку 90-х років перевага була надана фермерському господарюванню, з усіма випливаючими звідси негативними наслідками. Питання полягає в тому, чи володіють навичками підприємця керівники нових виробничих об’єднань і дрібні землевласники, що забезпечить ведення ефективної діяльності в нових умовах.

Не менш важливе значення має використання досвіду Угорщини в частині підготовки до вступу в члени Європейського Союзу, аграрна політика якого підтримує концентрацію виробництва сільськогосподарських продуктів. При бажанні України приєднатися до європейських економічних структур необхідно врахувати відносну дискримінацію нових членів Союзу при визначенні розмірів субсидування сільськогосподарського виробництва з загального бюджету, знати про вимоги до підприємництва та вільної конкуренції в аграрній галузі, що дозволить прийняти відповідні рішення.

Умовою великих інвестицій у сільське господарство ставиться відкриття земельного ринку перед іноземним капіталом. Угорщина в цьому плані домоглася мораторію на 7 років після вступу в Європейський Союз. Однак, формування великих капіталістичних сільськогосподарських підприємств, у яких домінуючу роль буде грати іноземний капітал, може призвести до того, що високий аграрний потенціал Угорщини перетвориться у просту сировинну базу сільського господарства країн Західної Європи. 

За результатами досліджень стало можливим дати обгрунтовану оцінку періоду безпосередньо перед вступом Угорщини в члени Європейського Союзу, розкрити нові вимоги щодо розвитку підриємництва в аграрній сфері країни, а також зробити відповідні висновки про недопущення аналогічних помилок, що мали місце в сусідній країні при переході до ринкових відносин, в Україні.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дане конкретно-історичне дослідження виконано в рамках наукової проблематики кафедри нової і новітньої історії та історіографії Ужгородського національного університету, пов’язаної з вивченням минулого зарубіжних країн, особливо сусідніх. Одним з напрямків роботи кафедри являється вивчення аграрної історії, соціальних змін в сільському господарстві країн Центральної та Східної Європи.

Автор дисертації приймав участь в виконанні комплексного плану наукових досліджень Закарпатського інституту агропромислового виробництва УААН (державний реєстраційний номер 01004000657) в розділі “Ринок продовольства країн Центральної та Західної Європи”. Окремі результати дослідження були використані в програмах “Карпатського Єврорегіону” в напрямку пошуків шляхів щодо поглиблення взаємозв’язків в сфері економіки між комітатами північно-східної Угорщини та областями західного регіону України. 

Метою дисертаційного дослідження являється вивчення та аналіз складних процесів формування підприємництва в аграрній сфері Угорщини, його передумови до зміни і розвиток після політичних змін у 1990 році.

Відповідно до мети в дисертаційній роботі були поставлені наступні завдання:

розкрити специфічну сутність угорської моделі соціалістичного сільського господарства;

показати наявність у 80-х роках елементів ринкової економіки в контексті особливих умов аграрного виробництва Угорщини, ще до суспільно-політичних змін 1990 року;

встановити рівень ефективності підприємництва в процесі інтегрування приватних господарств населення з великими аграрними підприємствами;

виявити підприємницький характер діяльності керівництва господарських організацій та власників товаровиробничих одноосібних господарств після зміни політичного курсу в країні;

показати причини спаду виробництва після ліквідації великого виробництва та розвалу інтеграційних зв’язків;

дати характеристику нових типів одноосібних господарств, заснованих на елементах підприємництва;

розкрити особливості розвитку сільського господарства Угорщини напередодні вступу до Європейського Союзу;

визначити вплив політики Європейського Союзу на зміни аграрних процесів після вступу Угорщини в члени даного об’єднання;

визначити перспективи розвитку внутрішнього попиту на продукти харчування за рахунок власного виробництва та угорського експорту агропродовольчих товарів;

виявити можливості використання досвіду Угорщини при