Портал образовательно-информационных услуг «Студенческая консультация»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Комунікативна структура поетичного тексту (семантичний та прагматичний аспекти)

Тип работы: 
Автореферат
К-во страниц: 
28
Язык: 
Українська
Оценка: 

різних етапах роботи використовуються таксономічний, контрастивний, дистрибутивний, трансформаційний методи та метод компонентного аналізу. 

Наукова новизна дисертації полягає у спробі системного моделювання функціонально-мовних процесів, що складають специфіку поетичної комунікації. Зокрема, новизна роботи виявляється у розробці основних елементів оригінальної методики комунікативного аналізу ПТ; в комплексному дослідженні КС ПТ на матеріалі різних ідіостилей; у структуруванні в багаторівневі класифікації способів вираження адресанта та адресата в поезії. 
Особистий внесок автора. Дисертантом створені класифікації типів адресанта, адресата та мовленнєвих дій в поезії. 
Теоретичне і практичне значення роботи. Дослідження тексту з точки зору його КС становить новий ракурс у вивченні поетичної семантики. Моделювання КС ПТ дає можливість представити основні елементи текстової семантики як динамічну складноструктуровану систему. 
В дисертації на основі досягнень різних лінгвістичних дисциплін, що складають прагматичну парадигму мовознавства, робиться спроба сформувати поняттєво-термінологічний апарат для аналізу комунікативних параметрів ПТ. Результати дисертації сприятимуть подальшому розвиткові різних теорій тексту, комунікативної лінгвістики, семантики, стилістики та риторики. Матеріали дослідження можуть бути використані у вузівських курсах з аналізу художнього тексту, риторики та функціональної стилістики. 
Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження повязане з основними напрямками наукової діяльності відділу російської мови Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні. 
Апробація роботи. Основні положення дисертації обговорювалися на VIII Міжнародній науковій конференції з актуальних проблем семантичних досліджень «Функціональний аспект семантики мовних одиниць» (Харків, 1997), Міжвузівській конференції «Проблеми загального та зіставно-історичного мовознавства (Ростов-на-Дону, 1997), Міжнародній науковій конференції молодих вчених «Актуальні проблеми дослідження мови та мовлення» (Мінськ, 1998), VI Міжнародній конференції «Семантика мовних одиниць» (Москва, 1998), на засіданнях відділу російської мови Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАНУ. 
З теми дисертації опубліковано 8 праць. 
Обсяг і структура роботи. Обсяг дисертації – 188 с. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків та бібліографічного списку (153 найменування). 
 
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
 
У вступі обгрунтовується актуальність дослідження, визначаються мета, завдання та методологічні засади праці, характеризується теоретичне і практичне значення дисертації. 
Розділ перший «Фактор адресанта в поетичній комунікації» присвячено дослідженню функцій та способів вираження поетичного адресанта. У першому підрозділі розділу зазначається, що основною ідеєю комунікативної лінгвістики тексту виступає принцип комунікативного детермінізму. Крізь призму цього принципу текст визначається як модель мовленнєвої діяльності, як згорнута система комунікативного акту (КА), з якої можливо вилучити позиції автора та адресата. Підходи до аналізу тексту, характерні для комунікативної лінгвістики тексту, цілком відбивають онтологічні особливості поетичного (ліричного) тексту: формально-значеннєва структура КА виступає найбільш адекватною формою втілення найважливіших властивостей поетичного мислення та світобачення. Відповідно ПТ часто будується як модель КА. 
Згідно з принципом комунікативного детермінізму релевантні комунікативні параметри ПТ обовязково експлікуються у мовній структурі, що у підсумку зумовлює властивості тексту в цілому. Одним з таких параметрів виступає фактор адресанта. Його значущість зумовлена тим, що за своїми функціонально-мовними параметрами поетична комунікація виявляється подібною до внутрішнього мовлення, автокомунікації. Таким чином, дослідження образу адресанта виходить з подібності умов комунікації в поетичному та внутрішньому мовленні, тотожності комунікативних позицій суб'єктів цих мовленнєвих дій. Ця подібність виявляється в наступних спільних ознаках: – пріоритет точки зору мовця, тобто егоцентризм; – переважно сигніфікативна, рематична структура висловлювання; – злиття суб'єкта і адресата мовлення, тобто автокомунікація. 
Основний зміст першого розділу складає класифікація поетичних адресантів (текстових образів суб'єкта поетичного повідомлення). Класифікація грунтується на розумінні егоцентризму як універсальної властивості позиції адресанта ПТ. Тобто в структурі ПТ як моделі КА домінує фактор адресанта. Це має такі наслідки: – фактор адресанта впливає на інші комунікативні параметри тексту, захоплюючи позиції адресата і обєкта мовлення; – в сфері поетичної комунікації представлена ціла система різних – прямих, непрямих, метонімічних – способів вираження суб'єкта тексту, які репрезентують особливості егоцентричної мовленнєвої діяльності в поезії. 
Багаторівневу класифікацію поетичних адресантів містить другий підрозділ. Типи адресантів виділяються на основі функціонально-смислового, контекстуального аналізу займенників я, ти, ми, він у ПТ. 
Ядром класифікації є суб'єктна модель «Я-Я», що втілює релевантні особливості поетичного мовлення як автокомунікативного процесу. Останній і зумовлює розшарування авторського «Я» на двох текстових комунікантів, залучених в діалогічну діяльність. Причому одна сторона авторського «Я» стає текстовим суб'єктом зовнішніх дій, адресованого мовлення («Я), а інша – обіймає позицію суб'єкта внутрішнього мовлення, рефлексивних дій («Я»). 
Ця модель співвідноситься з різними ситуаціями двохагентного діалогу. Зокрема, модель «Я-Я» стає основою створення висловлювань, орієнтованих на майбутню (передбачувану) репліку адресата. Тут повідомлення «Я2» складається з двох мовленнєвих актів: один з них безпосередньо співвідноситься з субєктом мовлення, а інший є непрямою мовленнєвою дією, що містить можливу відповідь адресата («Я1»). Пор. : Куда мне радость деть мою? В стихи, в графлёную осьмину? (Пастернак) ; Куда мне деться в этом январе? Открытый город сумасбродно цепок… От замкнутых я, что ли, пьян дверей? (Мандельштам). 
Подібну функцію виконують і конструкції директивної семантики, що безпосередньо відтворюють точку зору адресата від його ж імені (тобто замість ти вживається я) : Я только девочка. Мой долг До брачного венца Не забывать, что всюду – волк И помнить: я – овца (Цвєтаєва). 
Також модель «Я-Я» може виступати фактором створення висловлювань, орієнтованих на попередню репліку адресата. Так
CAPTCHA на основе изображений