Методологія інформаційного забезпечення вантажних та пасажирських перевезень на основі автоматизації процесів розпізнавання рухомих об’єктів залізничного транспорту

-на 9-й міжнародній школі-семінарі «Перспективні системи управління на залізничному, промисловому і міському транспорті» (м. Алушта, 1996 р.) ; 

-на 10-й міжнародній школі-семінарі «Перспективні системи управління на залізничному, промисловому та міському транспорті» (м. Алушта, 1997 р.) ; 

-на 12-й міжнародній школі-семінарі «Перспективні системи управління на залізничному, промисловому та міському транспорті» (м. Алушта, 1999 р.) ; 

-на щорічних науково-технічних конференціях Харківської державної академії залізничного транспорту і фахівців Південної залізниці (м. Харків, 1986-1998 рр.). 

Публікації. Основний зміст дисертації опублікований в 20 друкованих роботах. З них: 17 статей, одне авторське свідоцтво на винахід і два патенти України. Додатково матеріали дисертації відображені у 7 статтях, 26 авторських свідоцтвах на винаходи, одному патенті України і двох патентах Російської Федерації. 

Структура і обсяг робіт. Дисертація складається з вступу, п'яти розділів і висновків, викладених на 267 сторінках машинописного тексту, включає 48 рисунків, 25 таблиць, список літератури з 186 назв на 19 сторінках і 11 додатків на 15 сторінках. 

 

 

У вступі обгрунтовується актуальність теми дисертації, показано її зв'язок з науковими програмами і планами проведення науково-дослідних робіт Харківської державної академії залізничного транспорту. Формулюється мета, завдання досліджень, наукова новизна і практичне значення отриманих результатів. Виділяються основні наукові положення і результати досліджень, що виносяться на захист. Наводяться відомості про структуру дисертації, публікації, апробації робіт і особистий внесок претендента в наукових працях, опублікованих у співавторстві. 

У першому розділі розглядаються загальні тенденції розвитку існуючих методів і засобів інформаційного забезпечення вантажних і пасажирських перевезень на Україні, в країнах ближнього зарубіжжя, Західній Європі, США, Японії, Канаді та ін. Зазначається, що у зв'язку з переходом економіки України до ринкових відносин особливо гостро постає проблема підвищення якості і доступності транспортних послуг, що надаються залізницями. Підвищити ефективність обслуговування пасажирів, вантажовласників, вантажовідправників і вантажоодержувачів при одночасному зниженні транспортних витрат можна шляхом впровадження нових інформаційних технологій в процес диспетчерського управління вантажними і пасажирськими перевезеннями. 

Аналітичний огляд робіт, виконаних в цій галузі, показує, що відповідно до прийнятих у світовій практиці стандартів структура сучасних автоматизованих систем управління залізничним транспортом будується за багаторівневим ієрархічним принципом з виділенням таких основних рівнів: 

-диспетчерського центра управління (ДЦ) ; 

-станцій. 

На рівні центра управління розміщується пункт управління. На рівні станцій – контрольовані пункти. Об'єктами управління і контролю на полігоні залізниці є поїзди, вагони, локомотиви, системи залізничної автоматики і телемеханіки. 

У ДЦ можна розрізняти шість основних функціональних підсистем: 

-діалогову; 

-управління і контролю стану об'єктів систем залізничної автоматики і телемеханіки; 

-моделювання, прогнозу і відображення ходу технологічного процесу (включає графік руху, поїзну, вагонну і локомотивну моделі) ; 

-нормативно-довідкової інформації; 

-самоконтролю і діагностики системи і підлогового обладнання; 

-протоколювання роботи системи. 

Діалогова підсистема повинна забезпечувати відображення інформації і взаємодію оперативного персоналу з ДЦ даної дільниці, з ДЦ сусідніх полігонів управління (диспетчерських дільниць, вузлів і великих сортувальних, дільничих і пасажирських станцій), з іншими інформаційно-керуючими системами (системою видачі попереджень про обмеження швидкості, системами телемеханіки, електропостачання та ін.), а також зв'язок з вищестоячими інформаційно-обчислювальними системами залізниці. 

Підсистема моделювання, прогнозу і відображення ходу технологічного процесу на полігоні повинна забезпечувати переміщення номера поїзда на екрані монітора, надавати інформацію про підходи і вступ поїздів у зону полігона управління, про дислокації поїздів, локомотивів і вагонів на полігоні, готовність і резерв часу локомотивних бригад, виконаний графік руху поїздів. Результати моделювання є основою для відображення прогнозного графіка і своєчасного інформування оперативного персоналу про майбутні технологічні операції. 

Підсистема нормативно-довідкової інформації повинна містити дані двох видів: постійні та умовно-постійні. До перших належать характеристики полігона: профіль дільниці, шляхи пропуску і зупинки поїздів з небезпечними вантажами класу 1 і негабаритними на станціях, довжина приймально-відправних колій в умовних вагонах і т. ін. Умовно-постійною є інформація, яка залишається постійною протягом тривалого часу, наприклад, обмеження швидкості на дільниці, «вікна» для виконання профілактичних і ремонтних робіт, натурний лист складу, місця виходу ремонтних бригад. 

Підсистема діагностики повинна забезпечувати підтримку параметрів надійності і достовірності ДЦ на заданому рівні і телеконтроль стану пристроїв СЦБ. 

Підсистема протоколювання роботи системи повинна забезпечувати фіксацію керуючих впливів обслуговуючого персоналу і поїзної обстановки, збоїв функціонування, результатів регламентних перевірок і діагностування після відновлення працездатності. 

Визначальною умовою ефективної роботи будь-якої динамічної моделі управління транспортними потоками (поїзної, локомотивної, вагонної і ін.) є оперативне отримання в реальному масштабі часу інформації про зміну поточного характеру відповідного технологічного процесу. Таку інформацію в ДЦ видають підсистеми нижнього рівня, а саме стрілки, світлофори, рейкові ланцюги, дискретні і безперервні колійні перетворювачі, пристрої розпізнавання поїздів, локомотивів, вагонів та ін. 

К. Фішера, О. Поупе та ін. Методологія побудови мікропроцесорних пристроїв пізнання залізничних об'єктів на магістральному і промисловому транспорті викладена в працях Соболєва Ю.В., Загарія Г.І., Лісенкова В.М., Чанцева К.А. та ін. Структурам побудови автоматизованих систем управління рухом поїздів метрополітенів присвячені роботи Баранова Л. А., Єрофєєва Е.В. та ін. 

Проте, в цей час певна частина персоналу в системі перевезень вантажів ще зайнята ручним збором