Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря Хмельницької області

 

 

Хмельницька область займає вигідне географічне положення, характеризується сприятливими природними і кліматичними умовами, різноманітністю ландшафтних територій, багатством рослинного і тваринного світу, мінеральних вод, родючих чорноземів, широкою мережею річок.

По фізико-географічному розташуванню область знаходиться в межах лісостепової зони, географічно займаючи центральну та західну частини Волино-Подільської височини, а також західний схил Українського кристалічного щита. 

Сільськогосподарські угіддя області займають 76, 0% її території. Решту території – ліси, ріки, болота, населені пункти, промислові об’єкти та шляхи сполучення. 

Землі високопродуктивні. Їх основу складають чорноземи глибокі, темно-сірі, опідзолені ґрунти та чорноземи опідзолені, лучно-чорноземні та чорноземно-лучні, під якими зайнято 1254, 3 тис. га, або 60, 8% угідь області. 

Гідрографічна мережа області представлена басейнами трьох великих річок: Дніпра, Південного Бугу та Дністра з їх притоками-Горинню, Случем, Хоморою, Бужком, Вовком, Іквою, Збручем, Смотричем, Ушицею та іншими. 

Ліси вкривають близько 13% території області. Основна частина лісових масивів зосереджена у її поліській частині, де вони займають близько 40% лісовкритої площі області. У межах інших географічних районів площа під лісами набагато менша і приблизно становить: у Придністров’ї – 17%, Хмельницькому Побужжі – 15%, північному Поділлі – 12% від загальної лісовкритої площі. 

Клімат помірно-континентальний. За результатами проведених спостережень встановлено, що концентрації амонію сольового та нітритів у більшій частині річок області були нижчими або в межах допустимих норм, проте в річках Косецька, Південний Буг, Тернавка, Ушиця, Дністер, Жванчик та Калюс вони перевищували нормативи ГДК для водойм рибогосподарського користування. Так, концентрація амонію сольового у р. Південний Буг сягала 2, 8 – 6, 3 ГДК. Порівняно з минулим роком вміст амонію сольового значно зменшився в річках басейну річок Дністер (Збруч, Смотрич, Жванчик), Південний Буг та Дніпро (Горинь, Косецька) в 1, 1 – 2, 2 рази, в іншихзалишивсяна рівні минулого року.

За даними обласної санітарно – епідеміологічної станції, відхилення від санітарних норм у відібраних пробах води з водойм першої категорії (питного призначення) за санітарно – хімічними показниками становили 2, 2% (2010 р. -5, 2%), за бактеріологічними показниками – 5, 8% (2010 р. – 4, 4%). У пробах води з водойм другої категорії (господарського призначення) відхилення за санітарно – хімічними нормативами складали 15, 2% (2010 р. – 11, 5%), за санітарно – бактеріологічними -10, 4% (2010 р. – 10, 1%). 

Більш стабільним був хімічний склад проб питної води з підземнихводоносних горизонтів. В проведених хімічних аналізах забруднення підземнихвод не виявлено. 

В атмосфері обласного центру, порівнюючи з попереднім роком, зменшились концентрації формальдегіду, хлороводню та двоокису сірки. 

Дослідження органами санітарії проб атмосферного повітря в місцях житлової забудови та відпочинку міст виявили перевищення норм ГДК забруднюючих речовин у 1, 6% (2010- 1, 4%), у сільських населених пунктах -у 3, 1% (2010 р. – 2, 8%) цих проб. 

Природно-географічні фактори, рівень використання природних ресурсів та охорони довкілля у значній мірі визначають стан навколишнього середовища усього Подільського регіону та за його межами. 

Екологічна ситуація, рівень екологічної безпеки області залежали, передусім, від обсягів впливу на навколишнє середовище підприємств промислової і комунальної сфер, сільського господарства, транспортних засобів, а також рівня дотримання природоохоронного законодавства мешканцями області.

 

 

 

В цілому по області стан атмосферного повітря у 2011 році залишався стабільним і в порівнянні з минулим роком значно не погіршився. Щоправда спостереження якості атмосферного повітря ведуться лише в м. Хмельницькому на двох стаціонарних постах лабораторією гідрометеоцентра. За минулий рік не було виявлено екстремальних рівнів забруднення з причин аварій техногенного походження та несприятливих природних явищ. Не було, також, встановлено наднормативних викидів стаціонарними джерелами підприємств, які б суттєво вплинули на стан атмосферного повітря. 

 

 

Починаючи з 2005 по 2008 рік в області спостерігалось постійне зростання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, як стаціонарними так і пересувними джерелами. У 2009 році викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря скоротились на 10, 7 тис. тонн, в тому числі від стаціонарних джерел на 6, 7 тис. тонн, від рухомих джерел на 4 тис. тонн, а у 2010 році викиди поступово зросли на 2, 4 тис. тонн і становили 83, 8 тис. тонн, в тому числі від стаціонарних джерел 19, 1 тис. тонн, від рухомих джерел 64, 7 тис. тонн. У 2011 році викиди забруднюючих речовин зменшились на 0, 288 тис. тонн, в тому числі від стаціонарних джерел викиди зменшились на 0, 43 тис. тонн. Скорочення відбулось по містах Хмельницький (-0, 024 тис. тонн), Шепетівка (-0, 116 тис. тонн), м. Старокостянтинів (-0, 060 тис. тонн) та районах області: Красилівський (-0, 483 тис. тонн), Дунаєвецький (-0, 084 тис. тонн), Славутський (-0, 061 тис. тонн), Шепетівський (-0, 068 тис. тонн). Крім того незначне скорочення відбулось у Деражнянському, Новоушицькому, Полонському та Чемеровецькому районах. Збільшились викиди в м. Славута (+0, 086 тис. тонн) та м. Кам’янець-Подільський (+0, 042 тис. тонн).