Портал образовательно-информационных услуг «Студенческая консультация»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Закарпаття в складі Чехословаччини: міжконфесійні відносини у 1919-1929 рр.

Предмет: 
Тип работы: 
Автореферат
К-во страниц: 
40
Язык: 
Українська
Оценка: 
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ АРХЕОГРАФІЇ ТА ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВА ім. М.С. ГРУШЕВСЬКОГО
 
УДК – 930. 9. 943. 7. 086.
 
Делеган Михайло Васильович
 
ЗАКАРПАТТЯ В СКЛАДІ ЧЕХОСЛОВАЧЧИНИ: МІЖКОНФЕСІЙНІ ВІДНОСИНИ У 1919-1929 рр.
 
07. 00. 02. – Всесвітня історія
 
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
 
КИЇВ 1999
 
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Інституті української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського. 
Науковий керівник – член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор Сохань Павло Степанович, директор Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського. 
Офіційні опоненти – член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор Наулко Всеволод Іванович, завідувач відділом Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського; кандидат історичних наук, доцент Хланта Олексій Васильович, співробітник Закарпатської обласної держадміністрації.
Провідна організація: Ужгородський державний університет, кафедра нової і новітньої історії та історіографії. 
Захист відбудеться « 17 « червня 1999 р. о « 14-00 « годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26. 228. 01 по захисту дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук в Інституті української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України за адресою: 252001, м. Київ-1, вул. Трьохсвятительська, 4. 
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України. 
Автореферат розісланий « 17» травня 1999 року. 
 
Загальна характеристика роботи
 
На основі Сен-Жерменського мирного договору від 10 вересня 1919 року Закарпаття увійшло до складу Чехословацької республіки, уряд якої взяв на себе зобов'язання надати приєднаному краю, населеному у переважній більшості українцями, статус автономії. 
У новоствореній ЧСР здійснювалися докорінні якісні перетворення. Поряд з державно-правовими, соціально-економічними відбувалися значні зміни в стані релігій та міжконфесійних відносин. Добре розуміючи місце і роль релігії у суспільно-політичному житті країни, її уряд та перший президент Т.Г. Масарик приділяли значну увагу проблемам міжконфесійних стосунків та діяльності конфесій. 
Після включення Закарпаття до складу Чехословацької республіки почався новий етап у його розвитку. Одним із важливих факторів цього процесу, на відміну від попереднього періоду, була демократизація суспільства. Вона охопила тою чи іншою мірою всі сфери суспільного життя. Особливо помітною була еволюція в галузях політики, освіти, культури, свободи віросповідання. 
У зв'язку з розвитком вказаних процесів на Закарпатті уже в перші роки його перебування у складі ЧСР почали створюватись різні політичні партії, громадські організації, у їх числі й релігійні. Демократизація суспільства сприяла розвитку релігійного руху, передусім активному відродженню православ'я. Це суперечило інтересам насамперед духовенства греко-католицького віросповідання. В результаті релігійні відносини в Чехословацькій республіці, особливо у Підкарпатській Русі, у 20-х роках значно ускладнилися і навіть загострилися. 
Міжконфесійні відносини, православний рух, еволюція інших конфесій в умовах демократизації чехословацького суспільства, що різко відрізнялися від жорстоких монархічних угорських порядків, становлять значний інтерес як для історичної науки, так і для практичного використання набутого історичного досвіду. На основі глибокого і багатогранного аналізу вказаних проблем можна зробити узагальнення, висновки щодо причин і наслідків релігійної боротьби. 
Дослідження вищевказаної теми на основі архівних документів, частина з яких вперше введена у науковий обіг, служить глибшому вивченню історії релігій на Закарпатті та складних і суперечливих міжконфесійних стосунків. При цьому важливе місце відводиться становленню, по суті, новому відродженню дійсно прабатьківської віри – віри православної на землі карпатській. Адже окремі дослідники та уніатські клерикальні діячі слідом за греко-католицьким каноником О. Ільницьким і в кінці XX століття продовжують необґрунтовано стверджувати, що «прадідівською» вірою на Закарпатті була уніатська. 
Аналіз міжконфесійних відносин дає можливість відобразити становище греко-католицької церкви на Закарпатті у першому десятилітті існування Чехословацької республіки. Він засвідчує, що основним своїм завданням вказана церква вважала матеріальне забезпечення, збереження пастви і поширення впливу, активно виступаючи при цьому проти оновлення і розвитку православ'я. 
На основі аналізу архівних документів робиться спроба висвітлити діяльність іудейської, римо-католицької, реформатської церков, а також показати розвиток основних сект. Це дає можливість глибше розкрити гостроту міжконфесійних відносин на Закарпатті у 20-х роках. Релігійні конфесії – важливі складові частини суспільного життя населення Закарпаття досліджуваного періоду. Відносини між ними робили певний вплив на внутрішню політику держави. 
В умовах незалежної України ми маємо можливість об'єктивно оцінювати непрості міжконфесійні відносини 20-х років, уроки яких мають виключно важливе, пізнавальне і практичне значення для будівництва демократичної української держави. 
Актуальність дослідження зумовлена науковим і суспільним значенням міжконфесійних взаємин, відсутністю спеціального комплексного дослідження з даної теми, а також введенням до наукового обігу значної кількості нових архівних джерел. 
Предметом дисертаційної роботи є вивчення міжконфесійних відносин у 20-х роках ХХ століття на Закарпатті в період його перебування у складі Чехословаччини. 
Хронологічні рамки дисертації охоплюють 1919-1929 рр., тобто перше десятиліття перебування Закарпаття у складі Чехословацької республіки. У цей період відбулися значні якісні зміни у суспільно-політичному житті краю – перехід від угорського монархічного режиму до демократичної республіканської форми правління. Формувалися правові норми молодої держави. Проходив процес поляризації суспільства у нерозривному зв'язку з його певною
CAPTCHA на основе изображений