Джерела формування та ефективність використання інвестиційних ресурсів у залізорудній промисловості (на прикладі гірничо-збагачувальних комбінатів Криворізького басейну)

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

РАДА ПО ВИВЧЕННЮ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ

 

Єгорова Ірина Геннадіївна

 

УДК 658. 152: 622. 34

 

 

Спеціальність 08. 07. 01 – Економіка промисловості

 

 

Київ – 1999

 

Дисертацією є рукопис. 

Робота виконана в Криворізькому технічному університеті Міністерства освіти України.

Науковий керівник – доктор технічних наук, професор ХОМЯКОВ Володимир Іванович, Черкаський інженерно-технологічний інститут, декан факультету економіки та управління, завідувач кафедри економіки та управління.

Офіційні опоненти: – доктор економічних наук, професор ФЕДОРИЩЕВА АЛІНА МИКИТІВНА, рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, завідувач відділу проблем розвитку і розміщення виробничого потенціалу- кандидат економічних наук НУСІНОВ ВОЛОДИМИР ЯКОВИЧ, економіко-правова фірма “Фінаудит”, генеральний директор.

Провідна установа: Національна гірнича академія Міністерства освіти України, кафедра економіки підприємства, м. Дніпропетровськ.

 

 

Актуальність теми. На етапі ринкової переорієнтації економіки України активізувався процес пошуку прийнятних рішень, що забезпечують підвищення технічного рівня виробництва і конкурентних позицій підприємств при найвигідніших умовах залучення необхідних обсягів інвестиційних ресурсів. Для підприємств залізорудної промисловості обгрунтування ефективності інвестицій у перехідний період набуло особливого значення. Це зумовлено технологічно неминучою безперервністю вкладення коштів, масштабністю інвестиційних проектів, високим рівнем зносу і солідним віком основних виробничих фондів, що використовуються, старінням технологій видобутку та переробки залізорудної сировини. Першочерговість вирішення проблем фінансового покриття витрат у залізорудному виробництві визначилась значним скороченням у підприємств власних коштів. Воно виникло внаслідок неадаптованості гірничо-збагачувальних комбінатів до динамічно змінюваних економічних умов перехідного періоду. Доцільність залучення інвестиційних ресурсів із зовнішніх платних джерел, на противагу втраченій державній підтримці потребує серйозного економічного обгрунтування. 

Методологія та методичний апарат оцінки необхідних інвестицій і вибору раціональних варіантів їхнього погашення упродовж багатьох років вельми інтенсивно досліджуються вітчизняними та іноземними економістами. До їх числа належать О.М. Алимов, О.С. Астахов, І.О. Бланк, В. Беренс, Г. Бірман, П.П. Борщевський, М. Бромвич, Л.Дж. Гітман, А.Ф. Гойко, Б.М. Данилишин, М.Д. Джонк, С.І. Дорогунцов, В.В. Ковальов, В.В. Коссов, І.В. Ліпсиць, В.Я. Нусінов, С.Ф. Покропивний, А.М. Турило, А.М. Федорищева, П.М. Хавранек, Р.Н. Холт, В.І. Хомяков, Л.Г. Чернюк, У. Шарп, В.Д. Шапіро, А.О. Шершньов, С. Шмідт та ін. Запропоновані різні методи, критерії визначення і порівняння ефективності інвестиційних проектів, включаючи їхні модифікації з урахуванням особливостей гірничорудного виробництва. Але далеко не всі з них придатні для нестабільного періоду формування ринкових відносин в економіці України. Обмежена область використання статичних критеріїв, що широко застосовувались в адміністративно керованій економічній системі, викликана: 

*законодавчим закріпленням можливості прискореної амортизації; 

*втратою джерела централізованих державних інвестицій; 

*нестабільністю фінансово-кредитного ринку, яка знаходить прояв у суттєвому варіюванні облікової та банківських позикових ставок; 

*порушенням взаєморозрахунків між вітчизняними підприємствами. 

Традиційні дисконтовані критерії, що застосовуються у світовій інвестиційній практиці, повною мірою відповідають розвинутим, сформованим ринковим умовам. У нестабільній економіці, яка характерна для України, межі коректного застосування таких критеріїв звужуються, оскільки вони не враховують впливу специфічних чинників перехідного періоду. Не знайшли однозначного вирішення питання забезпечення порівняності вартісних показників різних років, що використовуються в економічних розрахунках. 

Таким чином, потрібний чіткий опис умов придатності вже існуючих та створення нових методів і критеріїв ефективності інвестицій стосовно до ринкової трансформації економічної системи. Виникла необхідність розробки теоретичних і практичних питань вибору раціонального сполучення власних, позикових і залучених джерел інвестиційних ресурсів, що забезпечує максимізацію фінансово-економічного результату функціонування залізорудного підприємства. Тому проблема підвищення адекватності оцінки інвестиційних проектів з огляду на джерела їхнього фінансування постає як досить актуальна і потребує свого вирішення. 

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Методичні та розрахункові матеріали другого і третього розділів дисертації використані при розробці інвестиційних програм залізорудних підприємств Кривбасу. Вони є етапом у підготовці та складовими галузевої науково-технічної програми “Виробництво високоякісної металургійної сировини. Економія енергоресурсів”. Дисертаційне дослідження узгоджується з висновками та рекомендаціями аналітично-програмних матеріалів “Гірничо-металургійний комплекс” Міжвідомчої аналітично-консультативної ради з питань розвитку продуктивних сил і виробничих відносин Кабінету Міністрів України. 

Основні положення дисертаційної роботи використані в ході підготовки згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №1846 від 23. 11. 98р. “Пропозицій щодо встановлення в Криворізькому залізорудному басейні спеціального режиму інвестиційної діяльності”. 

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка за умов перехідного господарювання науково-методичних і практичних підходів до вибору найкращого з конкуруючих проектів відтворення основних фондів залізорудних підприємств, визначення кількісного взаємозв’язку між механізмом фінансування і оцінкою рівня ефективності інвестицій. 

Відповідно до зазначеної мети в дисертації були поставлені такі задачі: 

- узагальнити методологічні підходи, які характеризують різні аспекти вибору найкращого інвестиційного варіанта вкладання коштів у розвиток гірничо-збагачувального підприємства; 

- здійснити пофакторний аналіз тенденцій розвитку інвестиційної діяльності на підприємствах залізорудної промисловості; 

- встановити функціональну залежність між нормативним коефіцієнтом ефективності інвестицій та нормою дисконту, виявивши вплив різних способів амортизації і строків служби основних фондів; 

- уточнити межу доцільності застосування статичних і традиційних динамічних показників ефективності інвестицій;