Мотиваційний механізм трудової діяльності в умовах становлення ринкового господарства

Київський університет імені Тараса Шевченка

 

УДК 330. 014. 24

 

Гончаров Геннадій Олександрович

 

Спеціальність 08. 01. 01 – економічна теорія

 

 

Київ – 1999

 

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економічної теорії економічного факультету Полтавського державного технічного університету ім. Ю. Кондратюка Міністерства освіти України (м. Полтава). 

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор КРИВЕНКО ЛАРИСА ВОЛОДИМИРІВНА, Полтавський державний технічний університет ім. Ю. Кондратюка Міністерства освіти України

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор ЛАГУТІН ВАСИЛЬ ДМИТРОВИЧ, Волинський державний університет ім. Лесі Українки Міністерства освіти України, завідувач кафедри економічної теорії; кандидат економічних наук СТАХІВСЬКИЙ ВІКТОР ІВАНОВИЧ, Київський національний економічний університет, доцент кафедри політичної економії.

Провідна організація: Державна академія легкої промисловості Міністерства освіти України, м. Київ

 

 

Актуальність теми. Ринкова трансформація економіки України зумовлює важливість вирішення завдань удосконалення мотиваційного механізму трудової діяльності. Проблеми, які пов’язані з ринковим реформуванням та інтеграцією у світове співтовариство, викликають необхідність теоретичного уточнення суті та змісту категорії “мотиваційний механізм трудової діяльності”, виявлення нових чинників, які формують трудову мотивацію в перехідний період, розробки нових моделей та методик вивчення, формування, реалізації мотивації. Проблема ускладнюється тим, що реформування відносин у галузі праці поєднується з завданнями подолання соціально-економічної кризи. 

Очевидно, що глибокі соціально-економічні перетворення тільки тоді дадуть позитивні результати, коли вони забезпечать безумовний пріоритет людини в системі виробництва і структурі суспільних відносин, коли створятся необхідні умови для високоефективної праці, творчої ініціативи та самореалізації особистості. Тому дослідження змін суспільніої праці, управлінської і трудової діяльності, трудової поведінки і, в першу чергу, мотивації в процессі реформ і розбудови регульованої ринкової економіки є актуальною і складною проблемою. Актуальність соціально-економічного дослідження трудової мотивації визначається також необхідністю подолання відриву вітчизняної економічної теорії від досягнень світової економічної думки в сфері трудових відносин. 

Наукова розробка проблем трудової мотивації досить широко представлена в роботах Абалкіна Л.І., Абрамова В.М., Ананьєва А., Арбузової Т.І., Балашова Ю.К., Батури А.В., Бевза В., Богині Д., Карпова В., Лагутіна В.Д., Мельника О., Плотнікова О., Сичової В. С., Чухно А.А., Ейдельмана Я. та інших. 

 Проблеми вивчення, формування та реалізації трудової мотивації активно досліджують Безчастний Л., Буря П., Глубокова Т., Долишній М., Єфременко Т., Кривенко Л., Панасюк Б., Уманський О., Ходаковський Є., Шевченко А., Ярошевський М. та інші. 

При всьому великому значенні внеску цих вчених і певному рівні розробки проблеми, її гострота і актуальність вимагають подальшого поглиблення аналізу. Динамізм соціально-економічної ситуації, велике теоретичне і практичне значення формування нового механізму трудової мотивації в умовах перехідної економіки України потребують переосмислення традиційних вітчизняних концепцій та розробки сучасних методик вивчення, формування, реалізації особистої та групової мотивації. 

В економічній літературі приділяється недостатньо уваги розробці цілісного соціально-економічного підходу до вивчення чинників, які формують і регулюють трудову мотивацію в перехідний період. Поки що відсутні єдині погляди на визначення зовнішньої та внутрішньої мотивації, структури мотивації, мотиваційного механізму трудової діяльності. 

Таким чином, проблема трудової мотивації хоча і є достатньо традиційною для соціально-економічних досліджень, але вона розроблялась відповідно колишній (розподільній) системі господарювання. В нових умовах перехідного періоду вона розглядувалась в деяких публікаціях на рівні критичного аналізу старої системи мотивації. В наш час практично немає цілісної концепції трудової мотивації в період становлення ринкового господарства, що і зумовило вибір теми і мету дисертаційного дослідження. 

Метою дисертації є соціально-економічне дослідження процесу мотивації трудової діяльності, потреб та інтересів людини як основи мотивації, сутності і структури мотиваційного механізму праці та його перетворень в динаміці становлення регульованого ринкового господарства в Україні. 

Для досягнення мети поставлені такі завдання:

- розкрити сутність і структуру мотиваційного механізму трудової діяльності, його основні функціональні елементи; 

- проаналізувати економічну природу трудової поведінки як об’єкту мотивації; 

- визначити місце та роль основних потреб та інтересів людини в формуванні трудової активності; 

- виявити найважливіші умови її реалізації на мікро- та макроекономічному рівнях; 

- проаналізувати сучасні концепції та моделі трудової мотивації і можливість їх застосування в умовах перехідної економіки України; 

- дослідити конкретні моделі мотивації, які діють на підприємствах України, та динаміку їх розвитку; 

- показати взаємозв’язок мотивації, трудової діяльності та економічної культури суспільства; 

- розкрити визначальну роль власності та економічної свободи особистості в реалізації її творчого потенціалу, економічної активності. 

Об’єктом дослідження є економіка України в цілому, Полтавського регіону, підприємств та організацій різних форм власності. 

Предметом дослідження виступають соціально-економічні чинники, форми і моделі трудової мотивації, які в сукупності на мікро- та макроекономічному рівнях утворюють мотиваційний механізм трудової діяльності. 

Методологія дослідження та джерела інформації. 

В основі дисертації лежать досягнення світової та вітчизняної економічної думки, вітчизняні та закордонні дослідження вчених-економістів з питань трудових відносин Закони України та постанови Кабінету Міністрів України. Для вирішення поставлених завдань автором застосовано методи логічного узагальнення, багатофакторного, економіко-статистичного, суб’єкно-об’єктного, комплексного аналізу, системний