Зимівниківська культура раннього мезоліту Лівобережної України

Національна Академія наук України

Інститут археології

 

ГАВРИЛЕНКО ІГОР МИКОЛАЙОВИЧ

 

УДК 930. 26 (4 Укр.)

 

 

Історичні науки – 07. 00. 04 – археологія

 

 

Київ – 1999

 

Дисертацією є рукопис. 

Робота виконана у відділі археології кам’яного віку Інституту археології Національної Академії наук України. 

Науковий керівник-доктор історичних наук, старший науковий співробітник Залізняк Леонід Львович, 

Інститут археології НАН України, провідний науковий співробітник 

Офіційні опоненти- доктор історичних наук, професор

Телегін Дмитро Якович, 

Києво-Печерський історико-культурний заповідник, провідний науковий співробітник

-кандидат історичних наук, доцент

Горелік Олександр Феліксович, 

Луганський інститут внутрішніх справ МВС України, доцент кафедри соціально-гуманітарних дисциплін та мовної підготовки 

Провідна установа-Національний університет ім. Т. Шевченка, 

кафедра етнології та краєзнавства, кафедра археології та музеєзнавства

 

Захист відбудеться “ 27 ” квітня_1999 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26. 234. 01 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук при Інституті археології НАН України за адресою: 

 

 

Актуальність теми. За більш ніж віковий період, що поминув з моменту виявлення перших на теренах всієї Східної Європи мезолітичних стоянок, Україна стала одним з найповніше вивчених її регіонів. Та попри значні успіхи існує ряд проблем, пов’язаних з недостатньою дослідженістю періоду раннього мезоліту в цілому, а також окремих територій і культур. 

До числа останніх належить зимівниківська культура, осмислення якої почалося порівняно недавно. Її вивчення дозволяє відтворити ранньомезолітичну історію Середнього Подніпров’я та басейну Сіверського Донця і певною мірою ліквідувати на археологічній карті “білу пляму” в межах басейнів рік Сули, Хоролу, Псла та Ворскли. 

Відкриття ж і дослідження стоянки В’язівок 4а, котра за масштабністю отриманих матеріалів та їх інформативністю стає в один ряд з найяскравішими фінальнопалеолітичними та мезолітичними пам’ятками України, створює можливість реконструкції соціально-економічних процесів, що відбувалися на початку голоцену, перевірки деяких теоретичних положень і уточнення методів історичних реконструкцій в первісній археології. Нагальною потребою дня є залучення до наукового обігу матеріалів стоянки та їх інтерпретація на широкому тлі мезоліту Східної Європи. 

Отже поява роботи зумовлена недостатньою вивченістю зимівниківської культури, необхідністю в узагальненні накопичених матеріалів та ретельному аналізі результатів останніх досліджень. 

Предметом дослідження виступає коло пам’яток раннього мезоліту Середнього та Нижнього Подніпров’я і басейну Сіверського Донця, а також сукупність отриманих з них артефактів. 

Завдання роботи полягає у введенні до наукового обігу нових археологічних матеріалів, всебічному аналізі та порівнянні зимівниківських комплексів, окресленні хронологічних та територіальних меж існування спільноти, простеженні локальних особливостей крем’яної індустрії та її еволюції в часі. Крім того, опрацювання зимівниківських комплексів, виявлених у чітких стратиграфічних умовах, надає змогу по-новому атрибутувати деякі раніше отримані колекції або ж відокремити ранньомезолітичний компонент у змішаних збірках. Кінцевою метою дослідження є прагнення шляхом використання комплексного аналізу різноманітних джерел з максимально можливою повнотою охарактеризувати зимівниківську культуру, визначити її місце в мезоліті Східної Європи, а також реконструювати соціально-економічні умови існування її носіїв. 

Методика дослідження базується на системному підході до аналізу археологічних пам’яток, який передбачає використання типологічного, порівняльного, статистичного та планіграфічного методів, залучення даних природничих наук. Реконструкція соціально-економічного розвитку зимівниківської людності стала можливою завдяки застосуванню методики етно-археологічного моделювання. 

Теоретичні засади роботи складають розробки мезолітознавців, етнографів, істориків первісності, палеогеографів, геологів, палеозоологів та палінологів, представників інших природничих наук. Аналіз зимівниківської культури здійснено у відповідності до концепції археологічної культури як етно-соціального утворення та розробок з теорії етносу. Теоретичним підгрунтям соціально-економічних реконструкцій виступає розуміння єдності історичного розвитку людства та його значної залежності від природного оточення. 

Джерельну базу дисертації складають результати стаціонарних розкопок, розвідувальних досліджень та опубліковані дані М.Я. Рудинського, М.В. Сібільова, О.В. Бодянського, В.М. Даниленка, Д.Я. Телегіна, Д.С. Цвейбель, А.П. Савчука, В.І. Непріної, О.Ф. Гореліка, Д.Ю. Нужного та інших фахівців. З відомих на сьогодні зимівниківських пам’яток найбільш виразні колекції дали стоянки Зимівники І/2, 3, Сабівка, о. Сурський V, Загай I. Значні за обсягом матеріали отримані в ході розкопок автором стоянки В’язівок 4а. 

Наукова новизна роботи. Дисертаційне дослідження узагальнює всі наявні дані з проблематики зимівниківської культури. Вперше вводяться в науковий обіг результати розкопок стоянки В’язівок 4а, уточнюється культурна атрибуція та хронологічна позиція ряду відомих пам’яток. На широкому тлі мезоліту Східної Європи окреслено етнокультурне та хронологічне місце зимівниківської спільноти, робиться спроба реконструювати соціально-економічний розвиток мисливських племен раннього голоцену, що заселяли сучасну лісостепову та північно-степову смуги. 

Практична значимість. Окремі висновки і положення здійсненого дослідження можуть бути використані для підготовки узагальнюючих наукових робіт з давньої історії та археології України, розробки спецкурсів та лекцій в учбових закладах країни, складання Зводів пам’яток історії та культури для областей Середнього Подніпров’я, басейну Сіверського Донця та Приазов’я, тематичних археологічних карт, а також для подальшої розробки проблем соціально-економічного та етнокультурного розвитку в кам’яному віці. 

Особистий внесок здобувача у роботах, опублікованих у співавторстві з Л.Л. Залізняком, В.І. Непріною, В.Ю. Коєном,