Естетичне світопереживання в життєдіяльності людини

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

 

На правах рукопису

 

ГІТУН Наталія Іванівна

 

УДК: 18: 7. 01

 

 

Спеціальність 09. 00. 08 – естетика

 

 

Київ – 1999

 

Дисертацією є рукопис. 

Робота виконана на кафедрі філософії Волинського державного університету імені Лесі Українки. 

Науковий керівник – Олексюк Лілія Миколаївна, кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії Волинського державного університету імені Лесі Українки.

Офіційні опоненти – Бровко Микола Миколайович, доктор філософських наук, професор кафедри філософії Київського державного лінгвістичного університету; – Азархін Андрій Віленович, кандидат філософських наук, старший науковий співробітник Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України.

Провідна установа – Національний технічний університет України “КПІ”. 

Захист відбудеться 25 лютого 1999 року о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26. 001. 28 при Київському університеті імені Тараса Шевченка (252017, Київ, вул. Володимирська, 60, ауд. 327). 

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Київського університету імені Тараса Шевченка (252017, Київ, вул. Володимирська, 58). 

 

 

Актуальність теми дослідження. Розробка естетичної проблематики та закономірне розширення її меж пов’язані з постановкою та осмисленням таких питань, які, незважаючи на їхню гадану розробленість, через їх багатогранність, привертають до себе пильну увагу дослідників. Актуальність теми дисертації пов’язана з її спрямованістю на дослідження людського світопереживання в його естетичному аспекті. Це збігається з напрямом розвитку сучасної естетики, культурології, філософської антропології. 

На порозі XXІ століття особливо гостро постає проблема людини, її буття, світовідношення, формування її як особистості та індивідуальності. “Найбільш важливим, від чого залежить доля людства, постають людські якості”, – вважає нова гуманістика (А. Печчеї). Тому гідним уваги коло тих питань, які стосуються активізації та розвитку всіх людських здібностей та детермінації людського прагнення до вдосконалення загальної культури людини. Безпосереднім буттям свідомості людини, формою самого її життя постає естетичне світопереживання, яке як специфічна форма відображення дійсності у всьому своєму об’ємі може бути виявлене та осмислене шляхом дослідження тих умов, на грунті яких виникає естетичний процес як необхідний та важливий аспект культури в цілому та індивідуальної культури зокрема. 

Актуальність теми і основний напрямок дисертаційного дослідження викликані кількома моментами. 

- Проблема естетичного світопереживання як одного з видів емоційно-ціннісного переживання світу мало розроблена в сучасній філософсько-естетичній думці. Основна увага приділялася проблемам естетичного переживання у сприйнятті творів мистецтва, його функціональним особливостям, генезі розвитку. Узагальнюючі дослідження естетичного світопереживання з огляду на проблеми діалектичної єдності світоглядного та естетичного аспектів та їх взаємозв’язку з художньо-естетичним освоєнням дійсності не отримали необхідної розробки. 

- У вітчизняних дослідженнях проблема естетичного переживання розроблялася головним чином через розкриття його ролі у формуванні соціального та естетичного досвіду особистості та впливу його на соціальну активізацію людини; через розкриття специфіки художньо-творчого процесу в тісному взаємозв’язку з соціальним досвідом. Місце естетичного світопереживання у суспільній естетичній свідомості та його значення в життєдіяльності людини визначалось не досить чітко. 

- У сучасних вітчизняних дослідженнях художня реальність розглядалася як феномен культури та його складова. Художня реальність як духовно-ціннісне явище, переживання як основа художнього образу, зв’язок художньої реальності зі світовідношенням людини досліджені недостатньо. 

Отже, актуальність проблеми естетичного світопереживання полягає в тому, що вивчення механізмів естетичної активності людини в її повсякденній діяльності, осмислення суті та значення цієї активності в культурному вимірі та бутті людини повинно відіграти певну позитивну роль у спрямуванні культуротворчих процесів, а також практично допоможе людям у виробленні естетично-ціннісних оріентацій, що особливо важливо у “відкритому” суспільстві, метою якого є досягнення універсального світогляду, ствердження ідей вселюдського світовідношення. 

Зв’язок роботи з науковими програмами і темами. Загальний напрям дисертаційної роботи пов’язаний з галузевою темою “Антропологічно-концептуальні засади оновлення змісту середньої і вищої гуманітарної освіти” (Волинський державний університет імені Лесі Українки, Інститут соціальних наук, м. Луцьк). 

Ступінь розробленості проблеми. У сучасній філософській думці достатня увага приділяється проблемі світоглядної свідомості та її чуттєво-емоційним, вольовим, інтелектуальним та іншим компонентам. Ця проблематика розроблена у працях Р.А. Арцішевського, Є.К. Бистрицького, С.В. Пролєєва, В.Г. Табачковського, В.І. Шинкарука, О.І. Яценка та інших. 

Аналізу процесів переживання і світопереживання людини присвячені праці М.М. Бахтіна, Ф.Є. Василюка, Л.С. Виготського, А.Н. Леонтьєва, С.Л. Рубінштейна та інших. Особливості душевно-духовного життя людини, значення емоційно-ціннісного світопереживання посідають значне місце у зарубіжній філософсько-естетичній думці. Проблеми онтологічної первинності переживання у бутті людини та свідомості розглядаються Е. Кассирером, Р. Кронером, Х. Плеснером, А. Швейцером, М. Шелером. 

Особливе місце посідає переживання як безпосереднє сприйняття дійсності, основа світогляду та безпосереднє буття людини у філософії життя Р. Гвардіні, В. Дільтея, Г. Зіммеля, Х. Ортеги-і-Гассета, О. Шпенглера; в феноменології Ф. Брентано, Е. Гуссерля; в герменевтиці Х. -Г. Гадамера та інших зарубіжних мислителів. 

У вітчизняній та російській філософській традиції проблеми емоційно-чуттєвої сфери розглядаються в працях Б.П. Вишеславцева, В.В. Зеньковського, О.І. Ільїна, Г. Сковороди, В.С. Соловйова, Ф. Степуна, П.Д. Юркевича, С.Л. Франка. 

У сучасній вітчизняній філософсько-естетичній думці проблемі