Портал образовательно-информационных услуг «Студенческая консультация»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Лінгвістичний аналіз cучасного політичного дискурсу США (90-ті роки ХХ століття)

Тип работы: 
Автореферат
К-во страниц: 
28
Язык: 
Українська
Оценка: 
КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
 
На правах рукопису
ФОМЕНКО Олена Степанівна
 
УДК 802. 0: 800. 86: 070
 
ЛІНГВІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ CУЧАСНОГО ПОЛІТИЧНОГО ДИСКУРСУ США (90-ті роки ХХ століття)
 
Спеціальність 10. 02. 04 – германські мови
 
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
 
Київ – 1998
 
Дисертацією є рукопис
Робота виконана на кафедрі англійської філології 
Київського університету імені Тараса Шевченка
Науковий керівник
 
Офіційні опоненти
 
Провідна установадоктор філологічних наук, доцент БЄЛОВА Алла Дмитрівна, завідуюча кафедрою англійської філології Київського університету імені Тараса Шевченка
доктор філологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України АКУЛЕНКО Валерій Вікторович, директор Центру наукових досліджень та викладання іноземних мов НАН України
СОЛОЩУК Людмила Василівна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри англійської філології Харківського державного університету. Одеський державний університет імені І. І. Мечникова 
 
Захист відбудеться “ 26 ” березня 1999 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26. 001. 11 при Київському університеті імені Тараса Шевченка (Київ, бульвар Шевченка 14). 
 З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського університету імені Тараса Шевченка (Київ, вул. Володимирська 58). 
Автореферат розіслано “ 25 “ лютого 1999 року. 
 
Загальна характеристика роботи
 
Наприкінці ХХ століття виключно важлива роль мови як засобу комунікації, що стрімко та невпинно зростає, стала очевидною не лише для лінгвістів, а й для фахівців, які працюють в інших областях. Головною причиною цього став інформаційний бум, зумовлений становленням та розвитком найновітніших технологій та їх зрощенням з бізнесом, що у свою чергу зумовило необхідність доступу до інформації та максимально швидкого обміну нею, а також викликало удосконалення старих та створення нових засобів зв’язку, у тому числі й електронних, а також сприяло розвитку ЗМІ. Інформаційний бум став поштовхом до розвитку мов, які його обслуговують, і насамперед міжнародних, і в першу чергу до розвитку лексичних систем цих мов. Надання і пошук релевантної інформації в умовах глобального мультикультурного та мультимовного простору загострили проблему ефективності комунікації. Це безпосередньо стосується політиків, що професійно займаються забезпеченням взаєморозуміння, неприпустимістю та врегулюванням конфліктів у глобальному просторі, використовуючи у якості засобу комунікації природні мови. 
Відносно світу політики усвідомлення важливої ролі мови сформувалося у філософські та лінгвістичні проблеми співвідношення мови та влади, агітації, пропаганди і політичної реклами, інформативності та переконливості у політичній комунікації, вивчення мови як інструменту соціальної влади, мовної упаковки соціальних процесів у демократичному та тоталітарному суспільствах, використання мови з метою впливу на свідомість широких мас, ролі мови у створенні іміджу політика, індивідуального стилю політика як мовної особистості. У лінгвістиці ця тематика фактично відповідає проблемі політичного дискурсу, що став протягом останнього часу популярним об’єктом досліджень на матеріалі різних мов. Інтерес до політичного дискурсу зумовлений не лише роллю політики та політиків у світі, що посилюється, та їхнім перебуванням у центрі уваги ЗМІ, тісною співпрацею політичних структур та ЗМІ, а й виникненням і розвитком низки нових дисциплін – політології, конфліктології, іміджелогії тощо. 
Предметом дослідження став сучасний американський політичний дискурс, який являє собою єдність вербального та невербального, що формується під впливом цілого спектру екстралінгвістичних факторів, передусім, соціальних. 
Об’єктом дослідження виступають одиниці лексичного рівня мови, синтаксичні конструкції, стилістичні та риторичні прийоми, що забезпечують ефективність політичної комунікації, інформування та переконування адресата. 
Актуальність роботи зумовлена інтересом у лінгвістиці
- до моделювання комунікативного процесу з урахуванням фактору адресата, культурних, етнічних та соціальних особливостей аудиторії, 
- до правил кодування інформації мовними засобами з метою забезпечення максимальної ефективності комунікації та корекції ментального простору адресата у бажаному напрямку, 
- до позамовних факторів, що безпосередньо чи опосередковано впливають на комунікацію. 
Наукова новизна даного дисертаційного дослідження полягає у тому, що в ньому 
- вперше здійснюється комплексне лінгвістичне вивчення сучасної політичної комунікації у США, 
- досліджуються основні принципи формування політичного дискурсу, його складові та характерні особливості, 
- вивчається індивідуальний стиль американських президентів другої половини ХХ століття та мовні результати їхньої діяльності в американському суспільстві, 
- розкривається аргументативний потенціал сучасної англійської мови, що використовується у політиці для впливу на свідомість широких мас, 
- уточнюється спектр соціальних факторів та їхній вплив на функціонування мови у політичній комунікації у сучасному американському суспільстві, 
Теоретична новизна дослідження полягає у тому, що у ньому вперше на матеріалі американського варіанту сучасної англійської мови
- розвиваються положення теорії дискурсу та текстолінгвістики, 
- досліджуються риторичні прийоми та принципи, що використовуються у публічних виступах сучасних американських політиків, 
- уточнюються позамовні фактори, що детермінують вибір мовних одиниць та організацію повідомлення, 
- розвивається антропоорієнтований підхід у лінгвістиці, а саме уявлення про мовну особистість. 
Головна мета роботи – комплексне дослідження принципів організації американського політичного дискурсу – обумовила конкретні завдання: 
- визначити характерні риси американського політичного дискурсу, 
- вивчити мовне оформлення понять, що детермінують організацію політичного дискурсу, 
- уточнити вплив філософських, політичних та
CAPTCHA на основе изображений