Діагностичні можливості комплексу тематичних психомалюнків у дослідженні глибинних аспектів психіки

Малюнок, як правило, містить значно більший об’єм інформації, ніж свідомо вкладає у нього автор при виконанні. Часто він має декілька змістів, які залишаються невідомими автору. Незважаючи на те, що малюнок виконується за участю свідомості, він містить також компоненти, що відстежують логіку несвідомого у структурі особистості. Логіка несвідомого недоступна для прямого спостереження. Вона має індивідуальну структуру. Пізнання її можливе лише за умови аналізу цілісного малюнкового матеріалу, а не окремих проявів поведінки, адже в останніх свідоме та несвідоме існують у симультанному вираженні. 

Аналіз матеріалу по вертикалі у поєднанні з аналізом цілісного групового матеріалу забезпечує дискретність свідомих та несвідомих компонентів психіки. Несвідоме, що виявляється шляхом аналізу малюнків, має чітку логічну систему, котра формувалася протягом всього життя і відбиває причинно-наслідкові зв’язки психіки. 

Результати дослідження дозволяють констатувати важливість архетипів для розуміння закономірностей функціонування несвідомого. Архетипи виражають зміст колективного несвідомого, що має надіндивідуальну природу. Архетип у конкретному виконанні набуває індивідуального забарвлення, що виражається за допомогою образів. Завдяки властивості психіки передавати складний психологічний зміст через форму, образність, колір, малюнкова продукція дозволяє вивчати інформацію, яку містять архетипи. 

Методика тематичних психомалюнків має змогу об’єктивувати глибинні прошарки психіки завдяки важливий характеристиці останніх: спрямованості “вгору”, до свідомості. Це виявляється можливим, оскільки у процесі малювання присутній м’язовий рух (дія), який меншою мірою підлягає цензорному контролю свідомості. 

Робота з малюнковою продукцією забезпечується шляхом здійснення процесуальної психодіагностики, що передбачає порційність та поступальність психологічного впливу, а також побудову психологічної гіпотези на основі багаторівневого аналізу матеріалу. У зв’язку з цим психокорекційна та психодіагностична процедури у роботі з методикою тематичних психомалюнків існують невід’ємно, поперемінно випереджаючи одна одну. Одержана таким чином інформація знаходиться у контексті життєво важливих для автора значень і має психокорекційний ефект. 

У третьому розділі дисертації – “Діагностика глибинних характеристик психіки за допомогою комплексу тематичних психомалюнків” – викладено декілька психологічних феноменів, які можна діагностувати за допомогою методики комплексу тематичних психомалюнків. 

Психологічні захисти є центральним утворенням, яке зумовлюється активністю сфери несвідомого. Вони забезпечують динамічні характеристики глибинних складових. Механізм функціонування психологічних захистів виражається формулою – “від слабкості до сили”. Він є поза досвідом. Зазначений механізм спрямований на забезпечення суб’єктивної інтеграції особистості. Суб’єктивна інтеграція, що зумовлюється дією психологічних захистів, незмінно здійснюється шляхом відходу від реальності. Робота захисної системи сприяє об’єктивній дезінтеграції. Для останньої властиве розмежування намірів “Я” та способів їх досягнення. Суб’єктивна інтеграція, що підтримується захисною системою за допомогою ілюзій та відступу від реальності, диктується ідеалізацією власного “Я” та ілюзією досягнення сили. Психологічні захисти функціонують у заданій, індивідуально зумовленій, динамічній, упорядкованій системі. Базові захисти пов’язані з первинними лібідіозними об’єктами, тобто людьми, стосунки з якими відрізнялись наявністю лібідіозного тяжіння. Останні у змозі несвідомо програмувати поведінку. Периферійні захисти функціонують між базовими захистами та актуальною реальністю. Вони забезпечують ситуативне пристосування до реальності. Результати нашого дослідження показали, що методика комплексу тематичних психомалюнків дозволяє об’єктивувати логіку несвідомого, що зумовлює провідні захисні тенденції суб’єкта. 

Емпіричний матеріал констатує залежність особистості від пережитого досвіду дитинства. Психоаналіз комплексу малюнків дозволяє об’єктивувати деструктивні наслідки лібідіозних потягів, які є результатом ситуації едіпового походження. Інцестуозні потяги впливають на психіку опосередковано, через механізми, що сформувалися з дитинства і впорядковано функціонують впродовж всього життя. Вони спричиняють онтологічні суперечності в структурі особистості. Зазначені механізми формуються під впливом витісненої лібідіозної енергії, яка пов’язана з інцестуозними потягами до первинних лібідіозних об’єктів. Наслідком такої ситуації, як правило, є блокування лібідіозної активності особистості. Інцестуозні потяги та неможливість їх реального задоволення створюють умови для формування таких тенденцій розвитку психіки, як “психологічна імпотенція” та “психологічна смерть”. Вони існують в єдності одна з іншою. Якщо “психологічна імпотенція” має відношення до інтимних аспектів, то тенденція до “психологічної смерті” передбачає генералізацію енергії на всі сфери життєдіяльності. 

З метою ілюстрації теоретичних матеріалів дисертації нами здійснено аналіз двох комплексів малюнків, виконаних учасниками груп активного соціально-психологічного навчання. Наведений у розділі емпіричний матеріал дозволяє відчути професійну специфіку роботи з методикою тематичних психомалюнків. Аналіз малюнків є важливим з теоретичної і практичної точки зору, оскільки відбиває всі аспекти теоретичних передумов, що викладені в теоретичних розділах. Емпіричний матеріал дає змогу відстежити зокрема: несвідомі аспекти досвіду; колективне несвідоме та архетипи; діалогічність взаємодії з клієнтом; процес уточнення та формулювання гіпотез; психокорекційну інтерпретацію матеріалу психологом; методичні нюанси прилучення автора до аналізу; порційність подачі інформації; об’єктивність інтерпретації, що грунтується на системних та логічних взаємозв’язках символів та образів малюнків. 

Психоаналіз тематичних психомалюнків дає цілісне уявлення про можливості поєднання психодіагностики та психокорекції з теорією і практикою. Наведення двох стенограм дозволяє побачити спільне і відмінне у особистісних проблемах авторів малюнків. Матеріал ілюструє інтерпретації та аналіз психолога, що здійснюється з метою психокорекції, а також розкриває теоретичний зміст питання. 

Аналіз малюнків підтвердив припущення про роль первинних лібідіозних об’єктів