Портал образовательно-информационных услуг «Студенческая консультация»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Явище парцеляцiї в мовi сучасних засобiв масової комунiкацiї

Предмет: 
Тип работы: 
Автореферат
К-во страниц: 
25
Язык: 
Українська
Оценка: 
ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
 
КОНЮХОВА Любов Іванівна
 
УДК 808. 3+801. 56
 
ЯВИЩЕ ПАРЦЕЛЯЦIЇ В МОВI СУЧАСНИХ ЗАСОБIВ МАСОВОЇ КОМУНIКАЦIЇ
 
10. 02. 01 українська мова
 
Автореферат
дисертацiї на здобуття наукового ступеня кандидата фiлологiчних наук
 
Львiв – 1999
 
Дисертацією є рукопис 
Робота виконана на кафедрі мови засобів масової інформації Львівського державного університету імені Івана Франка.
Науковий керівник – доктор філологічних наук, професор СЕРБЕНСЬКА Олександра Антонівна, професор кафедри мови засобів масової інформації Львівського державного університету імені Івана Франка.
Офіційні опоненти – доктор філологічних наук, професор ГОРОДЕНСЬКА Катерина Григорівна, заступник директора Інституту української мови НАН України кандидат філологічних наук, доцент ЗАХАРКІВ Олександра Теодорівна, доцент кафедри української мови  держуніверситету “Львівська політехніка”.
Провідна установа – Національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут журналістики, кафедра мови та стилістики.
Захист відбудеться “18” березня 1999 р. о “10” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 35. 051. 06 у Львівському державному університеті імені Івана Франка (290001, Львів, вул. Університетська, 1) 
Із дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Львівського державного університету імені Івана Франка (м. Львів, вул. Драгоманова, 5). 
 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
 
Актуальнiсть теми. Докладний рiзноаспектний опис лiнгвальних одиниць, у тому числi й синтаксичних, є неодмiнною умовою поглиблення знань про внутрiшнi закони мови. Одними iз синтаксичних конструкцiй ук-раїнської мови, що досi недостатньо висвiтленi (iз залученням iлюстра-тивного матерiалу засобiв масової комунiкацiї), є парцельованi. Новi кроки в подальшому вдосконаленнi теорiї парцелювання з опорою на конкретнi сис-темнi спостереження в рiзних сферах мовлення, в рiзних публiцистичних жанрах позитивно позначилися б на розвитковi синтаксичної теорiї взагалi й на розв'язаннi багатьох часткових завдань практичного характеру. А дослiд-ження тенденцiї актуального членування речення на основi мови мас-медiа сприяло б об'єктивному баченню цiєї проблеми, тому що мовлення засобiв масової комунiкацiї при всiй своїй специфiцi вiдображає загальномовнi тенденцiї. 
В українському мовознавствi звернено увагу на парцельовані побудови, однак об'єктом спецiального дослiдження вони ще не стали. Вузька база фактичного матеріалу та поверховiсть аналiзу є основними хибами їх вивчення. Для подальшого вдосконалення теорiї парцеляцiї важливо врахувати вiдповiдний теоретичний набуток славiстiв (М. Авласевич, Н. Валгiна, Ю. Ванников, В. Зельцер, Є. Iванчикова, С. Крючков, А. Сковородников). Було б, однак, помилкою вважати, що виробленi цими дослiдниками загальнотеоретичнi положення автоматично можуть бути застосованi й щодо українського мовного матерiалу. Проблематичним залишається питання про межу мiж парцельованими та приєднувальними конструкцiями, про умови парцелювання рiзних типiв речень, про механізм мовленнєвої парцеляції та інтеграції синтаксичних структур. 
Зв'язок роботи з науковими дослiдженнями проблеми. Вивчення у функцiональному аспектi парцеляцiї в мовi сучасних українських засобiв масової комунiкацiї вiдповiдає загальній науковій темі факультету журна-лістики Львівського державного університету імені Івана Франка “Українсь-ка журналістика у міжнародному контексті: історичний та теоретичний аспекти” та профілеві наукових планів і провідній науковій темі кафедри мови засобiв масової iнформацiї Львівського державного університету імені Івана Франка “Головні тенденції та закономірності функціонування мови сучасної української преси”, є результативним при висвiтленнi взаємозв'язку рiзних експресивних засобiв актуального членування. Наукове дослiдження допомагає з'ясувати складнi проблеми експресивного синтаксису. 
Мета й основнi завдання дослiдження. Основна мета дисертацiї -виявити й проаналізувати з погляду структури та функціональних особливостей парцельовані структури в мові українських засобів масової інформації (далі ЗМІ). Реалізація цієї мети передбачає виконання низки конкрет-них завдань: 
1) подати огляд історії розвитку теорії парцеляції, уточнити обсяг наукового поняття “парцеляція”, відмежувати його від понять, пов’язаних з іншими синтаксичними явищами, визначити категоріальні ознаки парце-ляції та приєднання; 
2) визначити умови парцелювання і вказати на критерії, що полег-шують або унеможливлюють парцелювання синтаксичних структур; 
3) виявити семантико-синтаксичні відношення між базовою частиною та парцелятом; 
4) охарактеризувати різні типи парцельованих конструкцій, що функ-ціонують у мові мас-медіа; 
5) проаналізувати функціонально-стилістичні можливості парцеляції, встановити композиційні особливостi парцельованих конструкцiй та пока-зати їх специфiку в газетному текстi, в теле- та радiомовленнi; 
6) окреслити межi емоцiйно-експресивного й логiко-семантичного ви-користання парцеляцiї; 
7) показати специфiку функцiонування парцельованих конструкцiй у рiзних публiцистичних жанрах та визначити частоту їх використання; 
8) виявити засоби вираження парцелятiв, особливостi поєднання при-йому парцеляцiї з iншими засобами актуального членування; 
9) простежити розвиток структури та функцiонування парцельованих побудов сучасної української літературної мови в ЗМI. 
Об'єкт дослiдження. Об'єктом дослiдження є явище експресивного синтаксису, що полягає в роздрiбненнi одного речення на два й бiльше висловлювань з метою видiлення окремих членiв речення чи частини склад-
ного речення. Для аналiзу дiбрано розчленованi структури, виявленi в га-зетних, теле- та радiотекстах. 
 Матерiал дослiдження. Джерелами фактичного матерiалу є сучаснi українськi перiодичнi видання, зокрема центральнi газети “Голос України”, “День”, “Лiтературна Україна”, “Молодь України”, “Освiта”, “Сiльськi вiстi”, “Урядовий кур'єр”, “Час-Тime”, “Лiтературна Україна”, регiональна газета “Тиждень”, львiвськi обласнi газети “Високий Замок”, “За вiльну Україну”, “Мiлiцейський кур'єр”, “Молода Галичина”, “Суботня пошта”, “Український шлях”, вiнницька обласна газета “Вiнниччина”, полтавська обласна газета “Полтавський вiсник”, обласна газета “Новини Закарпаття”, хмельницька обласна газета “Подiльськi вiстi”, криворiзька мiська газета “Червоний гiрник”, передачi, що звучали на хвилях українського радiо та телепередачi, що
CAPTCHA на основе изображений