Характеристика процесу перекладу

Актуальність теми дослідження. Процеси глобалізації, а також розширення міжнародних зв’язків, потребують більш уважного ставлення світової спільноти до національної культури кожного народу. У зв’язку з цим міжфахове спілкування природно поєднується з міжкультурною комунікацією, яка, у свою чергу, значною мірою впливає на успішність ділових контактів спеціалістів із різних країн. Для забезпечення високої якості перекладу перекладач повинен вміти зіставляти текст перекладу з оригіналом, оцінювати і класифікувати можливі помилки, вносити необхідні корективи.

Переклад та перекладацька діяльність взагалі – це складне багатогранне явище, окремі аспекти якого можуть бути предметом дослідження різних наук. У рамках перекладознавства вивчаються психологічні, літерату-рознавчі, етнографічні й інші сторони перекладацької діяльності, а також історія перекладацької діяльності в тій або іншій країні або країнах.
Становлення і відособлення науки про переклад відбувалося в процесі інтеграційного пошуку гуманітарного знання як такого, що стає дедалі ширшим та відкриває нові горизонти і нові можливості філології в цілому і кожній з окремих її дисциплін, зокрема – перекладознавству.
З розвитком науки про переклад дослідники активно зверталися до нових аналітичних методик, відкриваючи конструктивні можливості міждисцип-лінарних перетинів цієї науки. Останнім часом почали активно говорити про культурологічні (Є. А. Первушина, Т. Г. Пшонкіна), комунікативні (О. Каде, А. В. Попович), соціолінгвістичні (О. Д. Швейцер), психо-герменевтичні, психо-поетичні (Ю. І. Сорокін) та інші аспекти перекладу. Проте, при всій складності відносин теорії перекладу з іншими науками, безперечним залишається те, що вона є філологічною дисципліною, що входить до співдружності гуманітарних дисциплін, об'єктом яких є мова і текст як виразник духовної культури людини в суспільстві.
Стан дослідження проблеми. Багато вітчизняних та зарубіжних перек-ладознавців досліджували різні аспекти перекладу в цілому (В. Карабан [11], І. Алєксєєва [1], Л. Бархударов [3], В. Коміссаров [13], О. Бреус [5]) та особливості функціонування у мовленні текстів різних стилів. Значний вклад у дослідження особливостей перекладу художніх творів зробили Д. І. Єрмо-лович [9], В. Н. Коміссаров [11] та ін. Особливості перекладу наукових текстів досліджували В. Карабан [10], А. Коваленко [12] та інші.
Мета роботи – теоретично обгрунтувати та проаналізувати на прикладах теоретичне значення перекладних текстів за їх жанровими ознаками.
Об’єкт дослідження - класифікація текстів перекладу за їх жанровими ознаками.
Предмет дослідження – практичне значення перекладу різних жанрів текстів залежно від їх лексико-семантичних та стилістичних особливостей.
Для досягнення поставленої мети у ході роботи передбачається виконати наступні завдання:
‒ проаналізувати переклад як засіб міжмовної комунікації;
‒ визначити основні проблеми теорії перекладу;
‒ дослідити специфіку спеціальних теорій перекладу.
Методи дослідження. У процесі розв’язання завдань дослідження основним методом був перекладознавчий аналіз, а також логічні та лінгвістичні методи: індуктивний і дедуктивний, метод аналізу та синтезу, описовий, порівняльний методи та метод семантичного і смислового аналізу тощо.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що у дослідженні комплексно розглянуто особливості перекладу українською мовою різножанрових текстів, узугульнено сучасні підходи до розгляду та опису спеціальних видів перекладу на основі жанрової приналежності текстів, сформульовано методичні засади підготовки перекладачів за жанровими напрямками.
Теоретичне значення дослідження полягає у конкретизації в перекладознавстві таких понять, як професійна комунікація, фахова мова, дискурс, крім того, здійснено узугальнення перекладацьких помилок, визначено теоретичні засади роботи перекладача з різножанровими текстами.
Практичне значення отриманих результатів. Здійснені у процесі роботи висновки та встановлені закономірності дають змогу підвищити професійність різножанрових перекладів, даючи перекладачеві інструментарій, яким він може користуватися у своїй професійній діяльності. Крім того, висвітлення й узагальнення проблематики у галузі жанрів перекладу має суттєве значення для адекватного перекладу текстів, які стосуються різних сфер діяльності. Оптимальна процедура здійснення перекладу конкретних текстів, обґрунтована послідовність дій перекладача під час роботи з ними можуть бути використані під час підготовки й навчання перекладачів, у відповідних спеціальних курсах вищих навчальних закладів.
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи склав 39 сторінок.