Аналітичне дослідження діяльності ВАТ «Завод ім. Фрунзе»

За результатами аналізу таблиці 2.1 господарської діяльності підприємства ВАТ «Завод ім. Фрунзе» за 2011 – 2012 р.р.  можна зробити наступні висновки. На підприємстві спостерігається ріст чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на 55502 тис. грн. (темп росту 128,41 %), що обумовлений розширенням ринку збуту. Собівартість реалізованої продукції зросла на 47316 тис. грн. (темп росту 129,53%), це було обумовлено підвищенням цін на матеріали, енергоносії та ростом оплати праці. Адміністративні витрати зменшилися на 1668 ти. грн. (темп росту 85,70), витрати на збут скоротилися на 220 тис. грн. (темп росту 86,18).

 

Таблиця 2.1

Основні техніко - економічні показники господрської діяльності підприємства  ПАТ «Завод ім. Фрунзе» за 2011 – 2012 р.р.

 

Операційний прибуток зменшився  на 4145 тис. грн. (темп росту 85,22). В свою чергу відбулося збільшення середньорічної вартості основних фондів на 15370 тис. грн. (темп росту 122,31 %), а також спостерігається збільшення фонду оплати праці на 3781,30 тис. грн. (темп росту 140,40 %). Отже відбувся об'єктивний ріст витрат на виробництво та ріст чисельності персоналу на 36 осіб (темп росту 111,01%) і відповідно до цього середньомісячна заробітна плата одного працівника збільшилася на 631,95 грн. Ріст середньої заробітної платні був обумовлений підвищенням мінімальної заробітної плати та плановим підвищенням на підприємстві ставок на 10%. Також слід зауважити, що для розширення виробництва підприємство понесло додаткові витрати на покупку нового обладнання і в наслідок цього відбулося збільшення вартості основних виробничих фондів. Продуктивність праці виросла на 93,64 (темп росту 115,67). На підставі цих факторів спостерігається збільшення фондовіддачі підприємства з 2,84 до 2,98 грн., що свідчить про ефективність проведених заходів. Слід зауважити, що на підприємстві відбувся ріст прибутку від операційної діяльності на 3927 тис. грн. (темп росту 126,90 %),  а чистий прибуток збільшився на 3145 тис. грн. (темп росту 136,62). При цьому операційна рентабельність реалізованої продукції залишилася стабільною 7,4 %. Але все ж таки рентабельність діяльності залишається невисокою, вона зросла на 0,3 % (темп росту 106,82%) . Про це також свідчить ріст витрат на 1 грн. товарної продукції на 0,01 тис. грн. (темп росту 100,85 %). Загалом підприємство працює ефективно, отримує стабільний прибуток, але треба провести детальний аналіз витрат та виявити резерви їх зниження. Завдяки цьому заходу можна досягти підвищення рівня рентабельності та знизити витрати на 1 грн. товарної продукції.

Також розглянемо організаційну структуру підприємства ПАТ «Завод ім. Фрунзе», вона приведена на рисунку 2.2.

На підприємстві склалася і діє організаційна структура управління, характерна для великих підприємств галузі. Вона відповідає лінійно-функціональній структурі управлінн

 

Рисунок 2.2 – Організаційна структура ПАТ «Завод ім.. Фрунзе»

 

Лінійно-функціональна структура, найпоширеніша структура ієрархічного типу, яка й дотепер широко використовується в усьому світі, функціональні підрозділи можуть самі віддавати розпорядження нижчим ланкам, але не з усіх, а з обмеженого кола питань, які обумовлені їх функціональною спеціалізацією.

Основу лінійно-функціональних структур складає, крім лінійних принципів керівництва, спеціалізація управлінської діяльності за функціональними підсистемами підприємства (маркетинг, дослідження й розробки, виробництво, фінанси й економіка, персонал тощо), а також «шахтний» принцип побудови. Цей принцип означає, що в кожній функціональній підсистемі формується ієрархія служб («шахта»), що пронизує все підприємство від верху до низу.

Перевагами лінійно-функціональних структур, як правило, вважають:

-стимулювання ділової і професійної спеціалізації в умовах даної структури управління;

-високу виробничу реакцію підприємства, тому що вона побудована на вузькій спеціалізації виробництва і вузькій кваліфікації фахівців;

-зменшення дублювання зусиль у функціональних областях;

-поліпшення координації діяльності в функціональних областях.

Незважаючи на велике поширення лінійно-функціональних структур управління, приведемо цілий перелік їх недоліків:

-розмивання розробленої стратегії розвитку підприємства:підрозділи можуть бути зацікавлені в реалізації своїх локальних цілей і завдань більшою мірою, ніж підприємства в цілому, тобто ставити свої власні цілі вище за цілі всього підприємства;

-відсутність тісних взаємозв'язків і взаємодії на горизонтальному рівні між підрозділами;

-різке збільшення обсягу роботи керівника підприємства і його заступників через необхідність узгодження дій різних функціональних служб;

-надмірно розвинута система взаємодії по вертикалі;

-втрата гнучкості у взаєминах працівників апарату управління через застосування формальних правил і процедур;

-слабка інноваційна і підприємницька реакція підприємства з такою організаційною структурою управління;

-неадекватне реагування на вимоги зовнішнього середовища;

-утруднення й уповільнення передачі інформації, що позначається на швидкості і своєчасності прийняття управлінських рішень; ланцюг команд від керівника до виконавця стає занадто довгим, що утрудняє комунікацію.

З огляду на всі перераховані вище недоліки, важливо підкреслити, за яких же умов вони згладжуються:

-лінійно-функціональні структури управління найбільш ефективні там, де апарат управління виконує рутинні, ті, які часто повторюються і рідко міняються завдання і функції, тобто на підприємствах, що функціонують в умовах вирішення стандартних управлінських проблем;

-позитивні якості цих структур виявляються в керуванні підприємствами з масовим чи великомасштабним типом виробництва, у підприємствах, що випускають відносно обмежену номенклатуру продукції;

-вони найбільш ефективні за господарського механізму витратного типу, коли виробництво мало схильне до прогресу в галузі науки