Урбанофлора Херсона

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ДЕРЖАВНИЙ НІКІТСЬКИЙ БОТАНІЧНИЙ САД

 

МОЙСІЄНКО Іван Іванович

 

УДК 582. 998 (477. 72)

 

 

03. 00. 05 – ботаніка

 

 

Ялта – 1999

 

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Херсонському державному педагогічному університеті Міністерства освіти.

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор Бойко Михайло Федосійович, Херсонський державний педагогічний університет, завідувач кафедри ботаніки.

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, старший науковий співробітник Корженевський Владислав Вячеславович, Державний Нікітський ботанічний сад, завідувач відділу флори та рослинності; кандидат біологічних наук, доцент Котов Сергій Федорович, Сімферопольський державний університет, завідувач кафедри ботаніки.

Провідна установа: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра ботаніки, Кабінет Міністрів України, м. Київ.

Захист відбудеться “ 16 ” вересня 1999 р. о “13 00” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 53. 369. 01 в Державному Нікітському ботанічному саду УААН за адресою: 334267, Автономна Республіка Крим, м. Ялта, Державний Нікітський ботанічний сад УААН.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державного Нікітського ботанічного саду УААН за адресою: 334267, Автономна Республіка Крим, м. Ялта, Державний Нікітський ботанічний сад УААН.

 

 

Актуальність теми. Внаслідок концентрації у містах більшої частини соціально-економічного потенціалу людства довкілля зазнає катастрофічного антропогенного тиску, в результаті чого урбанізоване середовище перетворюється в зону екологічного лиха, що характеризується несприятливими умовами існування для його мешканців. Сучасні міста є місцем проживання більшості населення Землі, тому актуальною проблемою є покращання їх екологічного стану. Найбільш важливим, але мало вивченим компонентом урбоекосистеми є рослинний покрив, який відіграє значну санітарну, оздоровчу, естетичну та освітню роль. У той же час міста є джерелом інвазії адвентивних рослин, центром концентрації бур*янів, серед яких багато шкідливих для здоров*я людини та економічно небезпечних. Рослинному покриву міст надається важлива роль у покращанні екологічного стану урбанізованого середовища, тому все більше уваги приділяється його цілеспрямованому розвитку. Оптимізація, раціональне використання, моделювання розвитку рослинного покриву міст неможливі без інвентаризації та аналізу урбанофлор.

Жодної роботи, присвяченої безпосередньо флорі судинних рослин міста Херсона, за всю історію його існування не було. Окремі матеріали про урбанофлору містяться в роботах, що присвячені великим територіям, складовою частиною яких є Херсон, тому дослідження даної урбанофлори є особливо актуальним.

Зв*язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота тісно пов*язана з тематикою наукової роботи кафедри ботаніки Херсонського державного педагогічного університету “Морфолого-біологічне вивчення рослин у зв*язку з їх подальшим використанням та інтродукцією” (№ держреєстрації РК 0198U007532).

Мета та завдання дослідження. Метою нашої роботи було критично вивчити флору судинних рослин міста Херсона та здійснити всебічний аналіз його урбанофлори. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:

- встановити видовий склад судинних рослин;

- провести систематичний, географічний, біоморфологічний та екологічний аналіз урбанофлори;

- з*ясувати особливості урбанофлори;

- виявити зміщення структури зональної флори під впливом урбанізації;

- провести аналіз розподілу адвентивного елементу урбанофлори за первинними ареалами, часом та способом заносу;

- дослідити особливості натуралізації видів адвентивних рослин;

- вивчити екотопологічну диференціацію урбанофлори;

- дослідити флоросозологічні особливості урбанізованого середовища.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше здійснено спеціальне вивчення видового складу судинних рослин міста Херсона. Встановлено, що урбанофлора Херсона налічує 964 види судинних рослин, які належать до 442 родів, 105 родин, 57 порядків та 4 відділів. Серед них 267 видів виявились новими для території дослідження, 37 – для Херсонської області, 2 (Cardaria chalepensis (L.) Hand. -Mazz. та Potentilla virgata Lehm.) – для території України.

Вперше здійснено структурний аналіз урбанофлори Херсона, який показав, що її основою є зональна флора, трансформована урбанізацією та модифікована інтразональною складовою флори. Трансформація зональної флори в результаті урбанізації виявляється в зміщенні систематичного, географічного, біоморфологічного та екологічного спектрів, зокрема у підвищенні ролі полірегіонального типу ареалів і зниженні номадійського, збільшенні ролі трав*янистих монокарпіків, домінуванні терофітів, ксеромезофітів тощо. В цілому урбанізація характеризується тенденцією до уніфікації флори за рахунок широкоареальних видів за типом географічного поширення та наближення її до аридних середземноморських флор за рештою ознак.

Запропоновано нову життєву форму – туріонні багаторічні трав*янисті рослини, яка властива Ceratophyllum demersum L., C. submersum L. та ін.

На основі структурного аналізу виявлено, що, з одного боку, досліджена флора має такі типові для урбанофлор риси, як аномально високе флористичне багатство, значна роль адвентивного елементу, а в його складі ергазіофітів тощо; з другого – такі специфічні риси, як переважання апофітизації над адвентизацією в процесі синантропізації флори та мезофітизація флори порівняно із зональною.

Проведено аналіз розподілу 274 видів адвентивних рослин урбанофлори за первинними ареалами, ступенем натуралізації, за часом та способом заносу. Запропоновано новий підхід до аналізу розподілу видів адвентивних рослин за первинними ареалами та часом заносу (на основі адвентивних елементів флори) та виділено нову за ступенем натуралізації групу адвентивних рослин – агріоепекофіти. У результаті аналізу встановлено факт переважання видів, що походять із Давнього Середземномор*я, аколютофітів, епекофітів та евкенофітів.