Економічне обґрунтування господарських рішень щодо підвищення ефективності діяльності підприємства

 

Вступ

Розділ 1. Теоретико-методичні засади обґрунтування господарських рішень щодо підвищення ефективності діяльності підприємства

1.1 Теоретичні основи процесу прийняття та обґрунтування господарських рішень

1.2 Система показників та вимірювання ефективності

1.3 Оцінка ефективності прийняття господарських рішень

1.4 Шляхи підвищення та чинники зростання прибутковості діяльності підприємства

Розділ 2. Економічне обґрунтування господарських рішень щодо підвищення ефективності діяльності підприємства

2.1 Аналіз результатів діяльності підприємства

2.2 Визначення величини резервів підвищення ефективності діяльності підприємства

2.3 Економічне обґрунтування господарського рішення щодо підвищення ефективності діяльності підприємства

2.4 Оцінювання ефективності господарського рішення

2.5 Оцінка впливу запропонованого рішення на результати діяльності підприємства

Розділ 3. Обґрунтування заходів щодо зниження господарського ризику

3.1 Оцінювання ступеня ризику

3.2 Обґрунтування зниження ризику за рахунок вилучення (елімінування) продукції

Висновки

Список використаних літератури

 

 

В умовах становлення ринкових форм господарювання великого значення набуває розвиток підприємницької діяльності. Підприємництво як форма господарювання є невід’ємною складовою ринкової економіки, її самостійним сектором.

Ефективність діяльності підприємства та його економічне та конкурентне становище на ринку обумовлюється результатами виробничої діяльності та її ефективністю.

Прибутковість виробництва являє собою комплексне відбиття кінцевих результатів використання засобів виробництва і робочої сили за певний проміжок часу при виробництві різноманітних товарів та послуг.

Актуальність теми. В умовах трансформації економічних відносин, значного спаду обсягів виробництва однією із головних проблем переходу до соціально орієнтованої конкурентоздатної економіки є підвищення ефективності (прибутковості) діяльності підприємств як первинної народногосподарської ланки. Підвищення ефективності діяльності підприємства є провідним завданням економіки кожного підприємства, підкомплексу, комплексу, галузі, регіону.

Мета роботи: є виявлення резервів і розробка науково обгрунтованих теоретико-методичних і практичних напрямів досягнення прибутковості функціонування підприємства.

Завдання роботи є: розкрити поняття прибутковості діяльності підприємства; дослідити результати господарської діяльності підприємства; обґрунтувати критерії і показники ефективності роботи підприємства; економічно обґрунтувати запропоноване господарське рішення щодо досягнення прибутковості діяльності підприємства; обґрунтувати заходи щодо зниження господарського ризику.

У роботі досліджуються: теоретична й практична основа аналізу й оцінки ефективності виробництва, методи оцінки, фактори підвищення ефективності виробництва, господарські рішення та аналіз їх ефективності. У курсовій роботі, на основі проведених досліджень і аналізу виробничої діяльності суб’єкта господарської діяльності, виявляються причини низької прибутковості виробництва підприємства і визначаються спрямованість діяльності й заходи щодо підвищення ефективності виробництва суб’єкта ринкових відносин. Результатом проведення заходів щодо досягнення прибутковості діяльності є ефект, що виражається в підвищенні продуктивності праці, зниженні собівартості й підвищенні конкурентоздатності продукції на ринку.

Об’єктом дослідження обрано підприємство – ТзОВ «Гощанський сортонасінневий завод», розташоване: смт Гоща, Рівненська область, яке здійснює господарську діяльність у такій галузі сільського господарства – перероблення, протруювання та затарювання в мішки зернових культур.

Предмет роботи – є теоретичні і методичні засади прибутковості функціонування підприємства.

Для проведення аналізу прибутку слід використовувати такі джерела інформації:

«Баланс підприємства» (форма №1) ;

«Звіт про фінансові результати та їх використання» (форма №2) ;

Звіт з праці

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробленні довгострокових перспективних напрямів розвитку підприємства з метою досягнення прибутковості діяльності їх виробничо-господарської діяльності.

Побудова і зміст роботи різнопланова і різноманітна, що дозволяє розглядати питання формування й ухвалення управлінського рішення на високому рівні.

 

 

 

Рішення – це неминучий предмет інтеграції й предмет вибору, коли з багатьох можливостей вибирається одна, яка дозволяє отримати найбільшої ефективності.

Від прийняття господарських рішень, їх якості, раціональності й обґрунтованості в багатьох випадках залежать реальні можливості досягнення цілей організації, її ефективна діяльність. Звідси випливає необхідність розуміння сутності господарських рішень, вивчення основних правил, прийомів і наукових методів їх розробки.

Господарське рішення (ГР) – це результат аналізу, прогнозування, оптимізації економічного обґрунтування та вибору альтернативи із сукупності варіантів досягнення конкретної мети підприємства.

Господарські рішення мають місце в управлінні процесами всередині організації, процесами взаємодії організації із зовнішнім середовищем, в безпосередньому управлінні організацією.

На сучасному етапі розвитку економіка України характеризується нестабільністю, відсутністю обґрунтованих макроекономічних прогнозів, нестачею статистичної інформації та її певною недостовірністю, що ускладнює розробку господарських рішень на окремому підприємстві. Від якості прийняття господарських рішень в першу чергу залежить чи буде прибутковою діяльність підприємства. В Україні присутня значна кількість збиткових підприємств, зокрема, в сільському господарстві. [1, с 115]

Україна має значні можливості для розвитку аграрного сектору та перетворення його у високоефективну сферу економіки. У ринкових умовах господарювання для підприємств аграрного сектору економіки України однією з головних проблем є залучення інвестиційних ресурсів та впровадження нових провідних технологій. Необхідні ефективні сучасні рішення щодо оптимізації та підвищення ефективності діяльності підприємств. При цьому продуктивність аграрного сектора України, на думку фахівців, має колосальний потенціал.

За даними про стан сільськогосподарського виробництва у період 2000-2009 р. р. рентабельність у цьому секторі збільшилася на 14, 8%.

В умовах обмеженості виробничих ресурсів актуальності набирає питання оптимізації їх розмірів та підвищення ефективності їх використання. Оцінка та аналіз альтернативних