Екологія міських систем міста Хмельницький

Предмет:

Тип работы:

Курсова робота

К-во страниц:

Язык:

Українська

Оценка:

перевезень займає автомобiльний. Ним тiльки за 1991 p. перевезено 34 млн. т вантажiв та здiйснено перевезень пасажирiв на суму понад 42, 7 млн. крб. Довжина автомобiльних шляхiв – 7, 0 тис. км, причому 6, 7 тис. км – це дороги з твердим покриттям.. В середньому на 1 тис. км2 територiї припадає 326, 4 км автомобiльних шляхiв (по Українi – 270 км). Отже, можна стверджувати, що область має досить густу мережу автомобiльних шляхiв. Найважливiшi магiстралi перетинають область з заходу на схiд (Тернопiль-Пiдволочиськ-Хмельницький-Летичiв-Вiнниця) i з пiвночi на пiвдень (Шепетiвка-Хмельницький-Кам'янець-Подiльський-Чернiвцi). Вони забезпечують мiжобласнi i внутрiшньобласнi зв'язки. Крiм того, перевезення в межах областi здiйснюються по автомобiльних Дорогах обласного значення. Серед них найважливiшими є: Кам'янець-Подiльський-Чемерiвцi-Сатанiв-Хмельницький; Скала-Подiльська-Дунаївцi-Нова Ушиця; Острог-Славута-Попонне та iн. Залiзничний транспорт займає важливе мiсце у вантажо- i пасажироперевезеннях, як у внутрiшньобласних, так i транзитних. Довжина залiзниць в областi – 740 км, а щiльнiсть залiзничної мережi становить 35 км на 1 тис. км2 територiї (по Українi – 37, 6 км). Найбiльша щiльнiсть залiзниць – в центральнiй i пiвнiчнiй частинах областi, найменша – в пiвденнiй. Найважливiшi залiзницi Київ-Хмельницький-Львiв i Київ-Козятин-Шепетiвка-Здолбунiв (електрифiкована) перетинають область зi сходу на захiд, а Шепетiвка-Хмельницький-Кам'янець-Подiльський-Чернiвцi – iз пiвночi на пiвдень. По них перевозять рiзноманiтну продукцiю за межi областi, надходить паливо i сировина з iнших регiонiв. Перевезення в межах областi здiйснюється по залiзницях Хмельницький-Волочиськ, Хмельницький-Шепетiвка, Шепетiвка-Ямпiль, Хмельницький-Вовковинцi-Жмеринка, Шепетiвка-Полонне та iн. Водний транспорт розвинутий на Днiстрi. Ним перевозять переважно будiвельнi матерiали (гравiй, галька), якi добувають з дна цiєї рiчки. Авiацiйний транспорт використовується для перевезень пасажирiв. Хмельницький має сполучення з Києвом, Львовом, Вiнницею, Одесою, Сiмферополем та iншими мiстами. Трубопровiдний транспорт представлений газопроводами, якi перетинають територiю областi: «Союз» (Оренбург-захiдний кордон України), Уренгой-Ужгород, Дашава-Київ. Транспорт є значним забруднювачем повiтря. Найбiльше викидiв дає автотранспорт. Вони мiстять понад 200 отруйних компонентiв, серед яких особливо шю'дливими є свинець i окис вуглецю. Найбiльша забрудненiсть повiтря вiд автотранспортних засобiв – у Хмельницькому та Кам'янець-Подiльському. Набувають подальшого розвитку в області засоби телекомунікацій. На території області прокладено волоконно-оптичний кабель Київ-Захід, активно розширює зону діяльності система міжнародного зв’язку “УТЕЛ”, розвивається мережа мобільного та пейджингового зв’язку, система Інтернет.

Таблиця 2

Опис транспорту м. Хмельницький

Наявність підприємств

Залізничних станцій 2 один.

Авіаційний транспорт

Наявність аеропортів 1 один.

Автомобільний транспорт

Підприємств (АТП) 11 один.

Виконують перевезення

пасажирські 1

вантажні 8

Наявність автомобільних доріг 396, 5км

Загальнодержавного значення - км

Республіканського значення - км

Місцевого значення - км

Зв’язок загального користування

2007 р. 2008 р.

Мережа телефонного зв’язку (абонентів) 94, 396741

Телефонних станцій (один.) 4058

Наявність вишок мобільного зв’язку (один.) 2626

Кількість основних телефонів на 100 жителів (один.) 35, 9-

2. Оцінка системи міста

2.1 Оцінка розвитку міста у просторі

Урбанізовані ландшафти визначають основні риси обличчя міста. Вони складаються з зон: парки, водойми, об’єкти КЗЗ, житлова забудова міста, загальноміський центр, промислово- складські зони, промислові зони зони.

Таблиця 2. 1

Зонування міста Хмельницький

№Назва зониПлоща зони, (га)

1Комплексна зелена зона70

2Селітебна95

3Промислово-складська17

4Загальноміський центр18

5Промислова17

Загальна площа міста217

2.2 Стійкість міських ландшафтів до антропогенної трансформації

Розглядаючи ландшафт, варто зупинитися на використанні цього терміна в минулому і в теперішній час, оскільки часто він несе неоднакове смислове на вантаження.

Одним із критеріїв, що визначають регіонально – екологічну стійкість території площею S, служить показник геодинамічного потенціалу Gг, що характеризує ступінь схильності освоюваної території до деградаційних процесів і визначається відношенням Sу/S (де Sу – площа території ураженої несприятливими екологічними процесами).

Визначаємо за допомогою вихідних даних геопотенціальну стійкість території міста за формулою:

За отриманим результатом та при допомозі таблиці 2. 2, можемо провести класифікацію стійкості урбоекосистеми міста.

Таблиця 2. 2

Оцінка стійкості урбоекосистеми м. Хмельницький

2.3 Загальна оцінка людського потенціалу

Для ефективної просторової організації регіональних систем важливо систематизувати інформацію про наявний потенціал регіону. Постає вимога опрацювати теоретичні і методичні засади оцінки потенціалу простору. Дослідження окремих складових ресурсного потенціалу та його оцінки ведуть Л. Гринів, Г. Гуцуляк, І. Горленко, М. Ігнатенко, О. Літовка, Е, Новиков, А. Маринич, В. Руденко.

Дослідження моделі ПРОГРЕС передбачає: заповнення простору інформацією, структуризацію містобудівних задач у просторі, виявлення внутрішніх та зовнішніх диспропорцій і суперечностей у просторі, виявлення кількісних залежностей між характеристиками простору, окреслення просторових значень, тобто незмінних значень, які суттєво впливають на ефективність системи.

Людський вимір є узагальненою змінною містобудівного (регіонального) простору. Населення може бути структуризованим за різними ознаками, щодо: статі, віку, кваліфікації, інших параметрів. Для будь – якої категорії людей характерні кількісні показники. Це, зокрема, кількість людей, що проживає на території, якісні характеристики-духовність, освіченість, використання – зайнятість, професійна структура.

У даному підрозділі курсової роботи пропонується користуючись вихідними даними, проаналізувати основні складові потенціалу міста та області (регіону).

Людський потенціал L