Методичні вказівки для виконання практичних робіт з дисципліни: „Ландшафтознавство і екологія землеустрою” студентами спеціальності 7.070906 „Землевпорядкування та кадастр” денної форми навчання

га%

12345678

 

РОЖЕВИЙ

Дерново-підзолистий глеюватийПісок зв’язнийfgзандрові рівнини

 

РОЖЕВИЙ ЗАТЕМНЕНИЙ

Дерново-підзолистий глеєвийСупісок легкийlgакумулятивні рівнини

 

СВІТЛО-СІРИЙ

Сірий лісовийСуглинок легкий лесовиднийvdлесові

рівнини

 

ТЕМНО-СІРИЙ

Сірий лісовий ґрунтово-глеюватийСупісок

важкий лесовиднийvdнадзаплавні тераси, лесові рівнини

 

ТЕМНО-ЗЕЛЕНИЙ

Лучно-чорноземнийПромитий лесовидний суглинокvdулоговини, тераси

 

СВІТНЛО-ЗЕЛЕНИЙ

Алювіальний лучно-болотнийСуглинок середнійaзаплава

 

БЛАКИТНИЙ

Болотний верховий торфово-глейовийТорфbверхові болота

 

СИНІЙ

Болотний низинний торфовийТорфbнизинні болота

 

БУРИЙ

Чорнозем звичайнийСуглинок середній лесовиднийvdрівнини і пологі схили

 

 

Мета роботи: За допомогою вихідних матеріалів (додаток 1) на учбовій топографічній основі М 1:50000 укласти карту відновленого рослинного покриву та скласти до неї легенду.

Література: основна  [12,1З,15]; додаткова – [6,17]. 

Основні поняття.

1. Для ландшафтного (геосистемного) аналізу, зокрема для точного встановлення меж між геосистемами генетико-морфологічної та парагенетичної ЛТС, їхнього потенціалу та властивостей, важливо врахувати не сучасне, змінене діяльністю людей, територіальне впорядкування рослинних угруповань, а вихідне, яке існувало до господарського втручання людини. На карті відновленої рослинності зображають відміни (контури) рослинного покриву, які існували на даній території до антропогенної трансформації. У якості основних критеріїв відновлення (реконструкції) первинного рослинного покриву застосовують: генезис і склад ґрунту, залишки первинної рослинності, літологія четвертинних відкладів, форма рельєфу, місце розташування у рельєфі (западина, схил, плакор тощо). Комплексне врахування зазначених критеріїв дозволяє з тією чи іншою імовірністю відновити видовий та фітоценотичний склад рослинного покриву. Межі контурів рослинності проводимо там, де проходять межі ознак, взятих за критерії відновлення.

2. Згідно навчальної гіпотези досліджувана територія входить до складу Східноєвропейської провінції широколистяних лісів Європейської широколистяної зони. Для даної зони характерні три типи рослинності: ліси, лучна рослинність, болотна рослинність. На карті слід виділяти:

Ліси :

1) Соснові бори: 

- зелено-мохові сосняки. За вологістю відносяться до вологих. Розташовуються у пониззях рельєфу; 

- сосняки лишайникові. Відносяться до сухих борів. Розташовуються на схилах і вододільних ділянках рівнин.

2) Ялинові ліси: 

- ялиново-соснові ліси біломошники. Виростають в умовах значного зволоження. За вологістю є мокрими.

3. Хвойно-широколистяні ліси: 

- сосново-дубові ліси. За вологістю відносяться до свіжих. Поширені на низьких рівнинах.

4. Грабово-дубові ліси. За вологістю відносяться до сухих. Поширені на вододілах і схилах долин.

Луки.

1) Суходільні луки. Пов’язані з вершинами і схилами місцевих підвищень рельєфу.

2) Низинні луки. Займають достатньо і надмірно зволожені зниження та окраїни болотних масивів.

3) Заплавні луки. Займають заплави річок, 

Болота.

1) Евтрофні (низинні) болота. Поширені у заплавах і на терасах рік.

2) Оліготрофні (верхові) болота. Займають вододільні зниження. Відзначаються суцільним сфагновим килимом.

У таблиці 7.1 наведено типову легенду до карти рослинного покриву М 1:50000.

Таблиця 7.1

Типова легенда до карти відновленої рослинності

РослинністьНа кольоровій картіНа чорно-білій карті

123

Справжні заплавні луки 

СВІТЛО-ЗЕЛЕНИЙ

Суходільні лукиОЛИВКОВИЙ

Болотисті заплавні лукиЗЕЛЕНИЙ

Болота: низинніСИНІЙ

         верхові (сфагнові)БЛАКИТНИЙ

Сосняки зеленомоховіЖОВТИЙ

 Сосняки лишайниковіЛИМОННИЙ

Ялинові лісиОРАНЖЕВИЙ

Сосново-дубові лісиРОЖЕВИЙ

Грабово-дубові лісиФІОЛЕТОВИЙ

До кожної розробленої студентом карти відновленої рослинності розробляється своя легенда згідно з вищенаведеною типовою.

 

Завдання:

1.Укласти кольорову (чорно-білу) карту відновленої рослинності згідно завдання.

2.Розробити легенду до карти відновленої рослинності.

3.Проаналізувати співвідношення карти четвертинних відкладів, ґрунтової карти та карти відновленої рослинності.

 

Контрольні запитання:

1.У чому різниця між картою рослинності та картою відновленої рослинності?

2.Які критерії застосовують для відновлення рослинного покриву?

3.Назвіть основні типи рослинності. 

4.Як класифікують ліси за ступенем зволоженості?

5.Де у ландшафтознавстві використовуються карти відновленої рослинності?

 

 

Мета роботи: 1. Встановити необхідність вивчення типологічної структури ландшафту для потреб землеустрою; 2. Ознайомитись з методикою польових ландшафтних досліджень; 3. Побудувати комплексні ландшафтні профілі.

Література: основна – [8, 9,17]; додаткова – [13,18].

Основні поняття.

1. Основою для вивчення типологічної структури ландшафту служать матеріали його картографування. Однієї ґрунтової карти недостатньо для проведення якісної оцінки земельного фонду. Для проведення прогнозно-передпроектних землевпорядних робіт необхідне ландшафтне обстеження території і складання середньо- і великомасштабних ландшафтних карт, які з позицій множинності ландшафтних територіальних структур називаються картами генетико-морфологічної ЛТС.

При великомасштабному ландшафтному картографуванні (М 1:100000 і більше) на карті виділяються морфологічні частини ландшафту - урочища і фації (мікрогеохори і геотопи), які складають його конкретний вигляд та властивості.

Одна з основних задач комплексного вивчення ландшафтних особливостей території полягає у виявленні геосистем, нанесенні їх ареалів на карту, їх типізації і оцінці природних можливостей для сільського господарства, та інших потреб.

3.Технологія ландшафтного картографування передбачає: 

1)Складання ландшафтної карти-гіпотези, за якою намічаються польові маршрути, вузлові ділянки для комплексного вивчення геосистем (точки спостереження).

2)Рекогносцірувальне обстеження території. 

3)Власне польова ландшафтна зйомка.