Предмет і види економічного аналізу

 

Термін аналіз (analyzis) запозичений з грецької мови і в перекладі означає “розподіляти”, “відділяти”. Тобто у вузькому розумінні “аналіз” означає розподіл чогось єдиного на складові з метою одержання цілісної оцінки. Саме у такому значенні цей термін використовується цілим рядок наук. На відміну від інших видів аналізу, економічний аналіз належить до групи абстрактно-логічних методів. Його сутність можна викласти наступним чином:

економічний аналіз – це комплексне глибоке дослідження сутності економічних явищ і процесів, що ґрунтується на розчленуванні їх на складові частини та вивченні їх зв’язків та залежностей.

Предметом економічного аналізу є діяльність підприємств, їх підрозділів, а також інших господарських формувань, спрямована на досягнення максимальних результатів за мінімальних витрат.

Об’єктом економічного аналізу є економічні результати господарської діяльності.

Метою економічного аналізу є сприяння виконанню планів господарюючих суб’єктів, сприяння подальшому їх розвитку і поліпшенню економічної роботи завдяки оптимізації проектів управлінських рішень.

Основними завданнями економічного аналізу є:

- об’єктивна оцінка роботи суб’єктом господарювання через порівняння результату з витратами;

- виявлення впливу відповідних факторів на показники, що реалізуються і вивчення причинно-наслідкових зв’язків;

- пошук наявних резервів підвищення ефективності економічної діяльності;

- розробка конкретних заходів щодо виявлення та використання виявлених резервів та здійснення контролю за їх виконанням;

- узагальнення результатів аналізу для прийняття раціональних рішень.

Основними принципами економічного аналізу є:

державний підхід;

використання наукових методів пізнання;

комплексність у дослідженнях;

системний підхід до об’єкта аналізу;

об’єктивність інформації;

дієвість у прийнятті рішень;

оперативність;

ефективність – витрати на здійснення аналізу мають забезпечувати соціально-економічний ефект проектних заходів.

 

 

Виходячи із сформульованих завдань економічного аналізу, подальше вивчення дисципліни буде спиратись на вивчення та використанні в дослідженнях ряду спеціальних термінів. Основними з них є наступні.

Термін „ресурси” означає все те, що може бути утилізовано – спожито з користю.

Виробничі ресурси поділяються на такі групи:

трудові (на рівні підприємства коректніше вживати поняття «персонал») ;

матеріальні;

фінансові;

інформаційні;

Фактори – це рушійні сили розвитку процесів і явищ. Їх класифікація наведена в таблиці 1. 1.

 

Таблиця 1.1

Класифікація факторів в економічному аналізі

Ознака класифікаціїВиди факторів

За економічним змістомВиробничо-економічні, соціально-економічні 

За мірою впливу на результати діяльностіОсновні, другорядні

За рівнем залучення резервівІнтенсивні, екстенсивні

За внутрішнім змістомКількісні, якісні

За часом діїПостійні, тимчасові

За рівнем деталізаціїПрості, складні

За рівнем охопленняЗагальні, специфічні

За порядком дії1-го, 2-го,... та n-го порядку

За характером діїОб’єктивні, суб’єктивні

За способом визначення впливуПрямі, розрахункові

За об’єктами середовищаДемографічні, економічні, природні, науково-технічні, політичні, культурного порядку

 

Причини – це умови здійснення окремих явищ, які глибше за фактори розкривають зміни рівня ресурсів і їхнього складу, а також показників роботи. Вони деталізують вплив факторів.

Резерви – це невикористанні можливості підвищення ефективності економічної діяльності за рахунок покращення використання ресурсів внаслідок запровадження певних заходів. Резерви є одним з центральних понять економічного аналізу, а їх виявлення – основним завданням аналітиків. Тому класифікацію резервів варто розглянути детальніше (таблиця 1. 2).

 

Таблиця 1. 2

Види резервів в економічній діяльності

Ознака класифікаціїВиди резервів

За місцем утворенняНаціональні, регіональні, галузеві, внутрішньовиробничі (робоче місце, дільниця, цех, підрозділ) 

За простими моментами в процесі праціПокращення організації та ефективності праці (структури кадрів, кваліфікації, використання робочого часу), удосконалення використання засобів праці та предметів праці

За способами виявленняЯвні (негативні відхилення і втрати зафіксовані в звітності), приховані (виявленні через порівняння з іншими об’єктами) 

За напрямами мобілізації та вдосконаленняРезерви підвищення якості продукції, техніки, технології, організації виробництва і праці, організації управління, стимулювання персоналу тощо

За термінами залученняПоточні, перспективні

 

 

Розрізняють такі види економічного аналізу:

За рівнем охоплення:

макроекономічний аналіз (аналіз явищ та процесів на рівні світової і національної економіки та їх галузей) ;

мікроекономічний аналіз (аналіз явищ та процесів на рівні суб’єкта господарювання, аналіз господарської діяльності).

За часом здійснення:

ретроспективний;

поточний;

перспективний (прогнозний).

За періодичністю проведення:

періодичний (циклічний) ;

разовий.

За повнотою охоплення об’єктів аналізу:

суцільний;

локальний.

За суб’єктами аналізу:

внутрішній;

зовнішній.

За методикою вивчення об’єктів:

якісний;

кількісний;

експрес-аналіз;

фундаментальний;

маржинальний;

економіко-математичний.

1.За  функціональною  ознакою (вона є найпоширенішою з усіх класифікаційних ознак на рівні підприємства):

-управлінський аналіз;

-фінансовий аналіз (рис.1.1).

 

Рис.1.1. Види економічного аналізу за функціональною ознакою

 

Управлінський  аналіз – це  внутрішній  виробничий  аналіз, який  базується  на  даних  управлінського  обліку, виконується  працівниками конкретного підприємства і призначений для прийняття оптимальних управлінських рішень. Має оперативний характер, його результати найчастіше є комерційною таємницею. Сюди відносяться питання фінансової політики, маркетингової діяльності, удосконалення техніки, технології та організації виробництва.

Фінансовий аналіз – це процес пізнання сутності фінансового механізму суб’єктів господарювання. Зовнішній фінансовий аналіз базується на даних бухгалтерської звітності та виконується сторонніми організаціями. Внутрішній фінансовий аналіз базується на даних бухгалтерської звітності, бухгалтерського і управлінського обліку, виконується працівниками конкретного підприємства і призначається для оцінки фінансових ресурсів та формування фінансової стратегії підприємства.

Крім цього, в спеціальних дослідженнях окремих об’єктів використовують також і інші, пов’язані з економічним, різновиди аналізу. Поширеними, зокрема, є такі.

Соціально-економічний аналіз – вивчає взаємозв’язок економічних і соціальних процесів, їх вплив один на одного та на економічні результати господарювання.

Економіко-статистичний аналіз – здійснюється статистичними організаціями при дослідженні економічних процесів,

Економіко-екологічний – здійснюється органами охорони навколишнього середовища та економічними службами підприємства для дослідження взаємозв’язку екологічних та економічних процесів.

Маркетинговий аналіз – здійснюється відділами маркетингу дослідження зовнішнього середовища функціонування підприємства.

Інвестиційний аналіз – здійснюється при розробці програми та оцінки ефективності інвестиційної діяльності.

Функціонально-вартісний аналіз – досліджує функції певного об’єкта, методи їх реалізації, а також оптимізацію вартості забезпечення необхідних функцій.

Логістичний – досліджує ефективність товарних потоків, що починається від постачальника, проходить через підприємство і закінчується споживачем.

 

 

Аналітична робота на підприємстві передбачає виконання таких етапів:

1) вибір об’єктів та суб’єктів аналізу господарської діяльності, обґрунтування організаційних форм його проведення та розподіл обов’язків між виконавцями.

Організаційні форми визначаються особливостями організаційної структури та управління підприємством. На великих підприємствах, як правило, створюються самостійні відділи або бюро економічного аналізу, а на малих і середніх підприємствах ці функції виконують плановий відділ або бухгалтерія. Позавідомчий аналіз здійснюють контролюючі органи, а також аудиторські та консалтингові фірми.

2) Планування аналітичної роботи.

Керівник аналітичної служби формує календарний план, в якому визначаються конкретні напрямки аналізу, терміни виконання та виконавці.

3) Інформаційне забезпечення аналізу.

На цьому етапі вибираються джерела інформації для аналізу з обґрунтуванням системи показників, які покладаються в основу дослідження. Показники, що формують вихідну базу аналізу можна поділити на групи:

- планові – дані, зібрані з усіх видів планів, нормативів кошторисів;

- облікові показники – дані бухгалтерського та управлінського обліку, форм звітності та статистичних спостережень;

- не облікові показники – офіційні документи, господарсько-правова документація, технічна документація, усна інформація, зібрана працівниками підприємства.

4) Аналітична обробка даних.

На початковому етапі здійснюється оцінка якості зібраної інформації – її повноти та достовірності. Після такої оцінки застосовуються відповідні для поставлених цілей прийоми обробки інформації.

5) Документальне оформлення результатів аналізу.

Відповідно до мети та призначення можуть подаватись у таких документах:

- пояснювальна записка – призначена для подання у вищестоящу або контролюючу організацію, містить узагальнені результати аналізу та пропозиції щодо удосконалення господарської діяльності;

- аналітична записка – формується аналітичною службою підприємства на основі всіх можливих джерел інформації, містить максимально детальні та об’єктивні результати аналізу і служить основою для прийняття управлінських рішень;

- аналітичний висновок, або аналітичне заключення – як правило, формується зовнішніми аналітиками і в узагальненому вигляді містить інформацію щодо ефективності господарської діяльності підприємства.

 

 

Назвіть предмет, об’єкт та мету економічного аналізу?

Назвіть основні завдання та принципи економічного аналізу?

Розкрийте зміст класифікації факторів в економічному аналізі за різними ознаками.

Розкрийте зміст класифікації резервів в економічному аналізі за різними ознаками.

Назвіть та охарактеризуйте види економічного аналізу за функціональною ознакою

В чому відмінність управлінського та фінансового аналізів?

В чому різниця між внутрішньо-фінансовим та зовнішньо-фінансовим аналізами?