Лабораторні роботи

Предмет:

Тип работы:

Лабораторна робота

К-во страниц:

Язык:

Українська

Оценка:

(рис. 26). Першу пробу візьміть у центрі умовного чотирикутника, а потім - навхрест від місця взяття першої проби відступіть 10 м і відберіть решту проб по кутах чотирикутника. Зібрані з одної ділянки окремі зразки ґрунту висипте на брезент, добре змішайте й відберіть змішану пробу масою не менше 1 -1,5 кг, щоб вистачило для лабораторних досліджень. Змішані проби з 4 ділянок даної території помістіть у паперові пакети або в мішечки з тканини, а їх, у свою чергу, в один великий пакет. У маленькі мішечки покладіть етикетки з вказівкою номера ділянки або назви урочища, визначених за топографічною картою. В загальний пакет вставте етикетку, на якій простим чорним олівцем запишіть такі дані:

Поштова адреса населеного пункту

Дата

Зібрав /підпис/

Рис.4. Схема відбору змішаних зразків ґрунту

(за В.І.Ніколайчуком, П.П.Біликом, 1998)

При відбиранні зразків ґрунту дотримуйтесь таких правил:

1. Ґрунтові зразки для одержання однієї змішаної проби беріть у межах однієї ґрунтової різновидності. Для цього використовуйте топографічну карту населеного пункту.

2. На ділянці, що характеризується однією змішаною пробою, повинна вирощуватись одна сільськогосподарська культура.

Після відбору проби висушіть до повітряно-сухого стану в лабораторії.

Питання для самоперевірки

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 5. ВИЗНАЧЕННЯ ВМІСТУ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ У ВОДІ

Мета роботи: ознайомитись з методикою визначення вмісту важких металів у воді.

ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

У зв'язку з тим, що важкі метали перебувають у воді як в іонному, так і у "зв'язаному" стані, необхідною стадією атомноабсорбційного аналізу є мінералізація проб води.

Матеріали й обладнання: концентрована нітратна кислота, пероксид водню, мірні стакани, упарювальні чашки.

Хід роботи:

Прокип'ятіть 5 мл концентрованої НNО3 протягом 2-3 хв. у мірних стаканах на 250 мл для стерилізації посуду. Залишки нітратної кислоти злийте в ексикатор. Налийте в підготовлені мірні стакани по 200 мл досліджуваної води. З кожної пляшки візьміть по три повторності досліджуваної води. Стакани пронумеруйте, підпишіть склографом або спиртовим маркером і помістіть на піщану баню. Слідкуйте, щоб на одній піщаній бані були розміщені проби води з однієї пляшки з метою запобігання перемішуванню парів із різних проб. Проведіть упарювання води при 100°С. Слідкуйте, щоб вода кипіла повільно (не допускайте сильного кипіння!). Упарювання води проведіть з 200 до 5 мл або досуха. По закінченні упарювання в мірний стакан додайте 2 мл концентрованої HNO3 (о.с.ч.) та 2 мл Н202 (ч.д.а.). Пероксид водню доливайте по краплинах! Суміш знову поставте на піщану баню і прокип'ятіть протягом 5-10 хв.

Помістіть мірну пробірку в стаканчик, покладіть на вагу, виведіть значення на "нуль". Зважте 10 г води, зробіть маркером помітку відповідного рівня води.

Суміш, що залишилася після упарювання, злийте в мірні пробірки. Промийте декілька разів мірний стакан невеликими порціями (приблизно по 1 мл) дистильованої води, які теж злийте в ті ж пробірки. Останній мілілітр доведіть до мітки чистою дистильованою водою. Проби перемішайте шляхом перевертання, закритих фольгою пробірок.

У зв'язку з тим, що вміст деяких мікроелементів (плюмбуму, кадмію) в природній питній воді знаходиться за межами чутливості прямого атомно-абсорбційного визначення, необхідно провести додаткове концентрування. Концентрування проб проведіть так: в упарювальну чашку налийте 10 г приготовленої вищезазначеним способом проби і випаруйте її на піщаній бані до 1 мл.

При -необхідності проведіть фільтрування проб перед атомно-абсорбційним аналізом.

Питання для самоперевірки

1. Дати визначення поняттю «важкі метали».

2. У чому полягає суть методики визначення вмісту важких металів у воді.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 6. ВИЗНАЧЕННЯ БАКТЕРІАЛЬНОЇ ЗАБРУДНЕНОСТІ ВОДИ (КОЛІ-ТИТРУ)

Мета роботи: навчитись визначати бактеріальне забруднення води

ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

Мікроорганізми й передусім бактерії - одна з невід'ємних ланок водних екосистем. Залежно від способу харчування вони поділяються на чотири групи.

Автотрофні бактерії отримують енергію і будують власний організм за рахунок окиснення неорганічних сполук, таких як сульфіди й сполуки феруму Особливо сприятливі для них стічні води гірничо-збагачуваних комбінатів, шахт та ін. Окиснюючи сполуки феруму й сульфуру, ці бактерії істотно понижують рН водного середовища. Висока кислотність води руйнує водні екосистеми, знищуючи багато видів флори й фауни; крім того, така вода агресивна щодо бетону, металів тощо і становить загрозу здоров'ю людей.

Сапрофітні бактерії харчуються мертвою органічною речовиною, розкладаючи тіла відмерлих рослин і тварин до простих сполук (води, вуглекислого газу й мінеральних солей). Без цих організмів життя на Землі стало б неможливим, бо воно швидко перетворилася б на «склад» трупів відмерлих організмів.

Бактерії-коменсали харчуються за рахунок живих істот, не завдаючи шкоди. Таке «співжиття» бактерій і організму-хазяїна взаємокорисне. Наприклад, у товстому кишечнику людини й тварин знаходиться дуже багато коліморфних бактерій. Вони тут мають ідеальні умови середовища: постійну температуру, вологість і їжу; за межами організму-хазяїна вони довго існувати не можуть. Ці бактерії сприяють кращому процесу травлення, розкладаючи деякі компоненти їжі до таких сполук, які організм людини може засвоїти. Без таких бактерій людина й