Порушення функцій каудальної групи черепних нервів та їх профілактика при хірургічному лікуванні позамозкових пухлин задньої черепної ями

Однак такий підрозділ властивий тільки для пухлин до 3-3, 5 см у діаметрі. По мірі збільшення пухлини від 3, 5 см до 6-7 см в діаметрі (тотальний варіант – 324 спост.), відзначені вище порушення нормальних топографо-анатомічних взаємовідношень формувань мосто-мозочкового кута ще більш поглиблюються і пухлина впливає майже на всі утворення задньої черепної ями. IX-XI нерви найчастіше (246 спост.) відтиснуті пухлиною каудально і вентрально спускаючись іноді до рівня великого потиличного отвору. Однак в деяких випадках (45 спост.) внаслідок анатомічних особливостей будови задньої черепної ями (розташуванні яремного отвору практично на одному рівні з внутрішнім слуховим проходом та переважно передньо-нижньому розповсюдженні пухлини) корінці IX-X нервів зміщуються пухлиною в дорзо-каудальному напрямку. В 3-х спостереженнях такому зміщенню піддався тільки IX нерв, в той час як блукаючий нерв зміщався донизу. В 22-х спостереженнях пухлина зміщувала IX-XI нерви вентрально.

Взаємовідношення IX-XII нервів з менінгіомою задньої черепної ями. При виходному місці росту пухлини від внутрішнього слухового проходу до вирізки Грубера (26 спост.), ділянці між вирізкою Грубера та передніми відділами нижнього кам'янистого синуса (11 спост.), між внутрішнім слуховим проходом та задніми відділами верхнього кам'янистого синуса (8 спост.), ділянці верхніх відділів скату (2 спост), передньому варіанті росту менінгіом в ділянці великого потиличного отвору (2 спост.), виходу пухлини з передніх відділів мозочкового намету (11 спост.), по мірі свого збільшення пухлина повністю виповнює мосто-мозочковий кут та зміщує корінці IX-X-XI черепних нервів донизу, як правило, останні зв'язані з капсулою пухлини нещільно, та тільки незначно розтягнуті на ній. При рості менінгіом в ділянці яремного отвору (5 спост.), вона зміщує, здавлює та часто обростає корінці IX-X-XI нервів. Зміщення корінців IX-X-XI черепних нервів може бути не однобічним. При здебільшому розповсюдженні пухлини донизу вона здавлює та відтискує в протилежний бік довгастий мозок, а при значному збільшенні розмірів та розповсюдженні в вентральному напрямку контактує з XII нервом, відтискуючи та деформуючи його. В 24 з наших спостережень був відмічений ріст пухлини на широкій основі по всій задній поверхні піраміди скроневої кістки. Для таких менінгіом характерна наявність великої кількості живильних судин, що надходять з оболонкової сітки в ділянці виходного росту пухлини, обшарування черепних нервів в їх початкових відділах та в ділянці входу їх до отворів черепу, досить часто має місце включення мозочкових артерій до паренхіми пухлини.

При менінгіомах скату, що розповсюджуються до бокової цистерни моста (6 спост.), VI-VIII-IX-X черепні нерви розташовані на задньо-бічній поверхні пухлини, або різко розтягнуті на нижньо-латеральному її полюсі. При задньому варіанті роста менінгіоми у ділянці великого потиличного отвору (5 спост.), ця пухлина вступає в контакт з IX-X-XI нервами з одної чи з обох сторін. При цьому IX-X нерви можуть пухко або міцно з'єднуватися численними арахноідальними спайками з поверхнєю пухлини. Менінгіоми, що виходять з задніх відділів намета мозочку (35 спост.) і захоплюють ділянку поперечного синуса та зливання синусів, звичайно здавлюють верхню поверхність півкулі мозочка. При такому варіанті росту пухлина в контакт з каудальною групою нервів не вступає. Менінгіоми конвексітальної поверхні мозочка (9 спост.), що розповсюджуються в латеральному напрямку (7 спост.) прямим чи непрямим чиномвпливають на початкові відділи IX-X нервів. Розповсюджуючись в медіальному напрямку (2 спост.), пухлина заходить в ділянку великої цистерни, здавлює та деформує дорзальну поверхність довгастого мозку.

Взаємовідношення IX-XII нервів з холестеатомою задньої черепної ями. В залежності від характеру та переважного розташування холестеатом задньої черепної ями, відділено 2 групи хворих: 1- розташування пухлини в ділянці мосто-мозочкового кута та можливим розповсюдженням супратенторіально (14 спост.), 2- розташування пухлини в IV шлуночку та спинальним розповсюдженням (9 спост.). При великих розмірах пухлини вона виповнює мосто-мозочковий кут та впливає на IX-X нерви, зміщуючи їх корінці униз. При цьому останні були щільно зв'язані з поверхнєю пухлини, а у 2-х спостереженнях вона їх обростала. У 2-х спостереженнях виявлено незвичайне зміщення корінців IX-X черепних нервів: в одному – уперед та донизу; у другому – назад та угору. При розташуванні пухлини у IV шлуночку з можливим її розповсюдженням у хребцевий канал, холестеатома охоплювала ззаду та з боків нижні ножки мозочка і зміщувала в вентральному напрямку з одної чи з обох сторін початкові відділи IX-X нервів. При розповсюдженні в каудальному напрямку пухлина вступає в контакт з XI нервом, а також з задніми корінцями С1-С2.

Взаємовідношення IX-XII нервів з пухлиною яремного отвору. В залежності від взаємовідношень каудальної групи нервів з гломусною пухлиною, виділено чотири групи хворих: 1-пухлина розташована у барабанній порожнині і не виходить за її межі (2 спост.) ; 2-пухлина розташована в ділянці нижньої стінки барабанної порожнини, виповнює її та руйнує оточуючи структури (2 спост.) ; 3-пухлина виходить з яремного вузла та розповсюджується по зовнішній поверхні основи черепу в ділянку нижній поверхні піраміди скроневої кістки (3 спост.) ; 4-пухлина виходить з яремного гломусу і розповсюджується в двох напрямках: