Перша допомога при опіках. Ураження електричним струмом

 

Опіки шкіри – це ушкодження, які виникають внаслідок дії сонячного проміння, високої температури, електричного струму, їдких речовин (кислоти, лугу) стикання з вогнем або сильно нагрітими предметами. Розрізняють 4 ступені опіків:

- І ступень небезпечності – почервоніння шкіри;

- ІІ ступень середньої тяжкості – утворення пухирів;

- ІІІ ступень – тяжкий – змертвіння всієї товщини шкіри;

- ІV ступень – надзвичайно тяжкий – обвуглювання тканин тіла.

При опіках І і ІІ ст. слід негайно покласти на вражене місце примочку зі спиртом, горілкою, одеколоном або слабким розчином марганцевокислого калію. Спирт та його похідні стримують подальше руйнування клітини і водночас знезаражують місце ушкодження.

При ІІІ-IV ст. на вражені місця накладають стерильні пов’язки. При великих опіках використовують чисті, випрасувані простирадла. Потерпілого слід напоїти чаєм або мінеральною водою і терміново доставити до лікарні.

Опіки можуть бути наслідком дії на шкіру високої температури (вогонь, пара, окріп), тривалої дії сонячних променів, хімічних речовин (кислоти, лугу).

За ступенем поширення і глибиною ураження опіки бувають чотирьох ступенів. При опіках першого ступеня шкіра на місці ураження червоніє, трохи набрякає, виникає сильний біль. Якщо на шкірі появляються ще й пухирі, заповнені прозорою жовтуватою рідиною, то це вже опіки другого ступеня. Опіки третього ступеня характеризуються змертвінням ділянок шкіри, які покриваються струпом. Нарешті, при опіках четвертого ступеня ділянки тканин на місці опіку обвуглюються.

При значних опіках підвищується температура тіла, хворого морозить, нудить, з’являється головний біль, запаморочення. Опіки, що охоплюють третину поверхні шкіри, часто спричинюють загибель потерпілих.

Перша допомога при опіках – це насамперед припинити дію джерела опіку, потім обережно зняти з потерпілого одяг, щоб не порушити цілості шкіри, і накласти на обпечену поверхню стерильну пов’язку. При значних опіках потерпілого треба загорнути у чисте простирадло.

При опіках другого, третього, четвертного ступенів потерпілих після подання першої допомоги слід відправити до лікарні.

Опіки можуть бути викликані сухим жаром (вогонь), вологим жаром (пара або гарячі рідини), електричним струмом, а також їдкими хімічними речовинами.

Надаючи допомогу при опіках, перш за все усуньте його причину (наприклад, погасіть полум'я). Уражене місце слід щонайшвидше охолодити, помістивши в холодну воду або під струмінь холодної води не менше ніж на 10 хвилин. Ніколи не наносьте на опіки мазей або кремів і не розкривайте міхури, що утворилися на шкірі.

Після надання першої допомоги звертайтеся по медичну допомогу: якщо опік займає велику площу, якщо шкіра значно пошкоджена або обвуглена, якщо утворилася безліч міхурів, а також, якщо потерпілий відчуває сильний біль. Навіть невеликі опіки на обличчі і руках можуть викликати утворення рубців, а опіки обличчя і шиї – набряк гортані і задуху, тому без зволікання зверніться по лікарську допомогу.

Опіки, що супроводжуються значним почервонінням і утворенням міхурів, можна лікувати в домашніх умовах, якщо пошкоджений лише поверхневий шар шкіри на невеликій площі. До опіків такого типу звичайно відносяться сонячні.

Поверхневі опіки вельми больові, тому перша допомога повинна бути направлена, в першу чергу, на охолодження обпаленої поверхні, щоб зменшити біль. Краще всього потримати уражену ділянку в холодній воді або під струменем холодної води не менше 10 хвилин або до тих пір, поки біль не припиниться. Якщо на обпаленій поверхні утворилися міхури, не розкривайте їх. Якщо міхури з'явилися в такому місці, де можуть бути пошкоджені одягом, прикрийте їх м'якою матерчатою прокладкою; не накладайте на опіки кремів, жиру або мазей. Виключення представляють легкі сонячні опіки, які можна обробити напівспиртовим розчином.

Тепловий та сонячний удари. Температура тіла людини в нормі становить 36-36, 90С з незначними коливаннями залежно від часу доби, прийому їжі, фізичного стану тощо. Коли порушується здатність організму регулювати взаємопов'язані процеси теплоутворення i тепловіддачі, температура тіла підвищується або знижується. Максимальна температура тіла, яку переносить людина, становить 42-430С, мінімальна – 280С.

Тепловий удар супроводжується гіпертермією (підвищення температури тіла) внаслідок перегрівання організму при посиленій теплопродукції i недостатній тепловіддачі. Тепловий удар, який виникає внаслідок дії на організм прямого сонячного випромінювання, називається сонячним ударом. Симптоми цих патологічних станів подібні.

Тепловий удар розвивається переважно раптово. Провісниками його можуть бути загальна слабкість, спрага, головний біль, запаморочення, сонливість, позіхання, похитування при ході, серцебиття, прискорене дихання, гіперемія обличчя, судоми, нудота, блювання, носові кровотечі. У деяких випадках хворий раптово втрачає свідомість i падає. Обличчя бліде з синюшним відтінком, покрите липким потом. Реакція зіниць на світло відсутня. Шкіра на дотик холодна, у той же час при вимірюванні температури в прямій кишці виявляється гіпертермія (40-410С). При підвищенні температури до 420С може настати смерть. Дихання прискорене до 40 за хвилину, неглибоке, нерівномірне, пульс ниткоподібний, 120-140 за 1 хв. Тони серця глухі. У важких випадках розвивається кома, яка призводить до смерті при явищах гострої серцево-судинної слабкості.

При тепловому ударі хворого потрібно негайно внести в прохолодне приміщення або на свіже повітря, розстібнути комір, покласти в горизонтальне положення з трохи піднятою головою i опущеними нижніми кінцівками. Прикласти холод (міхур з льодом, холодною водою, холодний компрес) на ділянку серця, голову, пахові складки. При гіпертермії можна також використати інші