Оцінка діяльності Національного банку України

 

Актуальність теми що регулювання і контроль є складовою частиною методів державного фінансового контролю в сфері, де контактують національне і світове господарство.

Україна, яка оголосила курс на реформування економіки та інтеграцію у світове господарство, зіткнулася з переліком серйозних проблем. Складовою кризових явищ в економіці є відплив капіталу, розміри якого оцінюються в інтервалі від 2-2, 5 до 3-5 млрд. дол. на рік.

Об’єкт є вивезення ресурсів і макроекономічні наслідки, а, перш за все, у специфіці первинного накопичення капіталу (шляхом тіньового перерозподілу доходів та отримання спекулятивних прибутків на ринку фінансових інструментів) та намагання суб'єктів господарювання стабілізувати рівень доходів при спаді виробництва і несприятливих умовах для ведення бізнесу: важкого податкового тягаря, криміналізації економіки, низького рівня гарантії безпеки бізнесу, недобудованої ринкової інституційної та правової бази. Становлення нової системи державного регулювання економіки, фінансової та банківської сфер взагалі і внутрішнього валютного ринку зокрема помітно відстає від темпів їх лібералізації. Внаслідок прогалин у законодавстві капітал з країни стали вивозити в легальних або легалізованих формах.

Предмет є розвиток національного виробництва, високий рівень якості і конкурентоспроможності національних товарів на внутрішньому та світовому ринках повинні складати основу процесу стабілізації курсу гривні. Крім того, стабільність курсу гривні і внутрішнього валютного ринку багато в чому залежить від процесів, які відбуваються у сфері грошового обігу, кредитної системи та політиці.

Мета ІНДЗ Мета випускної роботи полягає в оцінці діяльності Національного банку України у сфері валютного регулювання та контролю, з'ясуванні основних аспектів і необхідності цієї діяльності на даному етапі розвитку національної економіки.

Завдання даної роботи полягають у наступному: визначити поняття та форми валютного регулювання та контролю, основні етапи розвитку та з'ясувати роль НБУ у здійсненні валютної політики держави; описати основні складові валютного регулювання та контролю на Україну; проаналізувати актуальність і необхідність застосування заходів валютного регулювання і визначити перспективи розвитку та основні шляхи вдосконалення системи валютного регулювання та контролю на Україну

 

 

Валютна політика – це сукупність заходів у сфері економічних відносин відповідно до поточних і стратегічних цілей економічної політики держави.

Напрями і форми валютної політики визначаються становищем країни у світовому господарстві, а також завданнями, що ставляться перед національною економікою. Валютна політика спрямована на забезпечення стабільності курсу національної грошової одиниці, сприяння через курс валюти залученню іноземних інвестицій в економіку, регулювання зовнішніх платіжних відносин з іншими країнами, забезпечення збалансування зовнішніх платежів і накопичення централізованих валютних резервів.

Складовими елементами валютної політики є:

- валютне регулювання;

- валютний контроль;

- міжнародне валютне співробітництво та участь у міжнародних валютно-фінансових організаціях.

Основною метою валютної політики Національного банку України як складника його монетарної політики є стабілізація курсу національної грошової одиниці та збалансованість платіжного балансу країни.

Валютний курс – ціна грошової одиниці однієї країни, виражена у грошовій одиниці іншої країни.

Зростання курсу означає ослаблення національної валюти (девальвацію), а його зниження – зміцнення національної валюти (ревальвацію). Визначаючи курс національної грошової одиниці щодо іноземної валюти і говорячи про зростання курсу, слід розуміти, що і такому випадку для купівлі одиниці іноземної валюти потрібно витратити більшу кількість національних грошей.. І навпаки, зниження курсу свідчить про підвищення цінності національ-них грошей.

На динаміку валютного курсу впливають різноманітні внутрішньо- та зовнішньоекономічні фактори, що можуть призвести до його значних коливань.

Узагальненою характеристикою державного підходу до національної валюти є резким валютного курсу, що практикується органами грошово-кредитного регулювання еконо

Зростання курсу, зрозуміло, свідчить про зниження цінності національних грошей міки (табл. 1).

Золотовалютні резерви відображаються в балансі центрального банку. Джерела формування золотовалютних резервів наведено на рис. 2.

 

Таблиця 1

Режими валютних курсів

Режим валютного курсуХарактеристикаПримітки

Вільно плаваючийПовна свобода для ринкових силТеоретично можливий, однак на практиці в довгостроковому плані застосовується рідко. Як правило, центральний банк намагається проводити інтервенції

Керований плаваючийЦентральний банк проводить інтервенції, але тільки з метою підтримки рівновагиЧасто застосовується. Проблема полягає в тім, що центральний банк може не знати, чи є зміна курсу короткостроковим коливан-ням, чи довгостроковою тенденцією

«Повзуча прив’язка» («crawling peg») Центральний банк проводить інтервенції для досягнення певних цілей у сфері контрольованого коригування курсуВикористовується досить часто, але дає позитивний результат тільки тоді, коли дії ринку відповідають прогнозам централь-ного банку щодо динаміки руху валютного курсу

Фіксований курс у рамках валютного коридоруМожливі коливання в рамках допустимих меж. Центральний банк прово-дить інтервенції для того, щоб не дати змоги курсові вийти за встановлені межіЗастосовується в Європейській валютній системі: валютний курс міг коливатися в межах від 2, 5 до 15%. Якщо курс наближа-ється до верхньої або нижньої межі, то перед центральним банком постають такі самі можливості й проблеми, як у системі фіксованого курсу

Фіксований курс із можливими відхиленнямиФіксується (в разі потреби за участю центрального банку) на довгостроковий термін із урахуванням можливості незначних відхилень, але може значно змінитися, якщо порушується рівновага або спостерігається значний вплив на курс з боку ринкуХарактерний для Бреттон-Вудської валют-ної системи (допустимі межі коливання становили 1% в будь-який бік від установ-леного паритету