Характеристика міжнародного ринку технологій. Економічна складова передачі технології

Це можна пояснити тим, що галузі промисловості, які у деяких країнах вже сильно розвинені, за іншими – ще лише зароджуються чи починають розвиватися, тому які й потребують в тимчасовій митної захисту із боку цієї держави. Без такого захисту, хоча на становлення, наплив дешевих іноземних товарів погубить появу нової галузі, позбавити її їй розвинутися. На стадії становлення нова галузь промисловості неспроможна конкурувати із зарубіжними виробниками аналогічних товарів, оскільки ще не володіє необхідним досвідом організації виробництва, щоб забезпечити випуск товару по конкурентним цінами. Перебуваючи під захистом імпортного тарифу, нова галузь промисловості удосконалює виробництво, унаслідок чого росте ефективність і знижується собівартість продукції. Через війну, в міру нарощування темпів виробництва, внутрішня ціна товару зближується зі світовою і тільки тепер митний тариф можна скасувати. Отже, відкривши міжнародної конкуренції, країна продовжує збільшувати ефективність свого виробництва поруч із зменшенням внутрішньої ціни товарів рівня нижче світової, що дозволяє країні розпочати самої експортувати товари нових галузей до інших держав.

Зазначимо, що тариф не тільки засіб захисту національному виробникові від конкуренції, він також постає як засіб стимулювання вітчизняних. Цей аргумент, інтенсивно експлуатувався розвиваються, був останні кілька пізніше підхоплене в Україні. Оскільки місцева промисловість неспроможна конкурувати з більш дешевими товарами, виробленими інші з допомогою більш досконалої технології, тому він і захисту з допомогою імпортного тарифу. Понад те, його відсутність можуть призвести до втрати робочих місць у результаті зменшення виробництва, що накладе додаткове тягар на бюджет, роблячи необхідними виплати допомоги безробітним. Через війну зростання безробіття упаде рівень життя, виникнуть соціальні тертя.

Проте, країни, скорочуючи з допомогою тарифу імпорт і зберігаючи зайнятість у галузях, що із імпортом, побічно скорочують і свій експорт. Через тарифу іноземні партнери отримують на власний експорт меншу виручку, що було б послуговуватись на закупівлю товарів, експортованих першої країною. Т. е., держава, скорочуючи імпорт, який у часи чергу, є експортом в іншій країні, скорочує її експортні доходи, отже, і її можливість імпортувати більше товарів з цього держави. Отже, захищаючи робочі місця на місцевих підприємствах, які виробляють товари, що із імпортом, імпортний тариф до того ж час призводить до зменшення зайнятості в експортному та інших, пов'язаних із нею секторах. Скорочення експорту, через обмеження імпорту, може бути настільки значним, що позитивний вплив від уведення тарифу до рівня зайнятості в галузях, що із імпортом, то, можливо перекрито негативним впливом на зайнятість у експортних галузях. Понад те, зайняті в галузях, що із імпортом, через зростаючих витрат виробництва, вимагатимуть підвищення своєї зарплати. Щоб недопущення відплив робочої сили у ці галузі, експортні сектори теж піднімуть зарплату, що позначиться зростанні витрат і скоротить конкурентоспроможність вироблених ними товарів хороших і, отже, експорт у цілому.

Отже, як бачимо, існує низка протиріч, які виникають за встановленні урядом тарифу імпорту. Тому не виникає проблема перебування оптимальний рівень тарифу, забезпечує максимізацію рівня національного економічного добробуту. Цю проблему вирішити, використовуючи тарифну квоту – різновид змінних мит, ставки яких залежить від обсягу імпорту товару: під час імпорту не більше певних кількостей він оподатковується по базовій ставці тарифу, при перевищенні певного обсягу імпорт оподатковується за вищою, зверхквотній ставці тарифу.

Також, з метою захисту національних виробників готової продукції і на стимулювання ввезення сировини й напівфабрикатів, можна використовувати тарифну ескалацію – підвищення рівня митного оподаткування товарів зі зростанням ступеня їх опрацювання.

Припустимо, уряд хоче, захистити національних виробників готової продукції. І тому необхідно зробити ставку імпортного тарифу на готової продукції лише на рівні вище ставки тарифу імпорту проміжної продукції. Через війну реально існуючий (ефективний) рівень митної захисту перевищить номінального. Якщо уряд ставить за мету захистити від іноземної конкуренції сектори, що виробляють проміжну продукцію, але стимулювати конкуренцію в секторах, які виробляють готової продукції, можна встановити високий імпортний тариф на проміжну продукцію, у результаті номінальна ставка тарифу на готової продукції буде справі означати нижчий, котрий іноді негативний рівень дійсною митної захисту.

Структура тарифів багатьох країн передусім забезпечує захист національних виробників готової продукції, не вельми перешкоджаючи ввезення сировини й напівфабрикатів.

Що відсотковий зростання ставки тарифу у міру просування від сировини до готової продукції, то вище рівень захисту виробників готової продукції з зовнішньої конкуренції.

Тому, беручи до уваги вищенаведені аргументи, на мою думку, найрозумнішим кроком уряду України, у разі, буде ухвалення ним рішення звернутися до захисту національних виробників готової продукції шляхом використання тарифної ескалації. У результаті останніх з'явитися можливість забезпечити своє виробництво сировиною і напівфабрикатами, яких, можливо, таки бракує у галузі промисловості для ефективного виробництва автомобільних шин.

 

 

Основні передумови, що обумовлюють бурхливий розвиток міжнародного обміну технологіями:

- на рівні країни – це нерівномірність розвитку країн світового господарства в науково-технічній сфері, що може бути зв'язане з недостатнім обсягом витрат на НДОКР у деяких країнах і з розходженням цілей їхнього застосування;

- на рівні підприємств придбання технології сприяє рішенню конкретних економічних і науково-технічних проблем; подоланню вузькості науково-технічної бази, недоліку виробничих потужностей і інших ресурсів; одержанню нових стратегічних можливостей у розвитку.

Науково-технічні послуги за самою своєю сучасною природою не можуть не вносити радикальних змін до системи міжнародної кооперації, розподілу суспільних ресурсів, передусім робочої сили та капіталів. Причому такі зміни є взаємно пов'язаними: потреба в збільшенні послуг у сферах комп'ютерно-інформаційних технологій, телекомунікацій, кредитно-фінансовому, страхувальному секторах, торгівлі, автосервісі зумовили приплив до них як додаткової робочої сили, так і інвестицій.

Специфіка та функціональна роль саме міжнародної торгівлі послугами особливо тісно пов'язані з сучасним характером економічного, науково-технічного прогресу, зростанням значення інформаційного обміну, збільшенням інтелектуальної компоненти у ВВП. Відтепер сфера послуг потребує великого «інтелектуального навантаження», передусім завдяки таким своїм компонентам, як електронні програмні розробки, телекомунікації, ділові, наукомісткі, кредитно-фінансові та страхові послуги, охорона здоров'я, інші групи наукомістких галузей.

 

 

1. Антонюк Л. Л., Поручник А. М., Савчук В. С. Інновації: теорія, механізм розробки та комерціалізація: Монографія / Савчук В. С. -К. : КНЕУ, 2003. -396 с.

2. Афонцев С. Проблема глобального управления мирохозяйственной системой: теоретические аспекты //Мировая экономика и международные отношения. – 2001. – №5 – С. 65-70.

3. Багрова І. В., Гетьман О. О., Власюк В. Є. Міжнародна економічна діяльність України. – К. : Центр навчальної літератури, 2004. – 384 с.

4. Булатов А. С. Мировая экономика. – М. : Юрист, 2001. – 734с.

5. Дідківський М. І. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства: Навчальний посібник. – К. : Знання, 2006. – 462с.

6. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С. Ф. Покропивного. – Вид. 2-ге, перероб. та доп. – К. : КНЕУ, 2005. – 528с.

7. Закон України „Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій”. – Доступний з: http: //zakon. rada. gov. ua/.

8. Козак Ю. Г., Макогон Ю. В., Логвинова Н. С., Барановська М. І., Московченко О. М., Захарченко О. В. Кредитно-модульний курс з міжнародної економіки: Навч. посібник – К. : Центр учбової літератури, 2008. – 296с.

9. Корнілова І. М. Міжнародна ліцензійна торгівля: сутність та особливості здійснення. – Доступний з: hhp: //www. nbuv. gov. ua/…/Nvamu/Ekon/2009_6/21. pdf;

10. Міжнародна економіка: Навч. посібник. / Ю. Г. Козак, Н. С. Логвинова, В. В. Ковалевський та ін. – К. : Центр учбової літератури, 2008. – 1118с.

11. Міжнародна економіка: Підручник / А. П. Румянцев, Г. Н. Климко, В. В. Рокоча та ін. ; За ред. А. П. Румянцева. – К. : Знання-Прес, 2003. – 447с.