Природно-ресурсний економічний потенціал України та ефективність його використання

 

Вступ

РОЗДІЛ 1. 

1. Місце і роль природних ресурсів у економіці країни

РОЗДІЛ 2

2.1 Кількісна та якісна оцінка ресурсів та природніх умов

2.2 Характеристика природно-ресурсного потенціалу країни та її регіонів

2.3 Ресурсозбереження – головний напрям використання природно-ресурсного потенціалу 

ВИСНОВОК

Список використаних джерел

 

 

Природно-ресурсний потенціал є сукупністю наявних природних ресурсів (і тих, що можуть бути мобілізовані), які використовуються для виробництва економічних благ з урахуванням тенденцій науково-технічного прогресу.  Природно-ресурсний потенціал передусім характеризується обсягом і структурою природних ресурсів, якими володіє держава, а також природними умовами. До природних ресурсів належать усі види розвіданих і облікованих запасів мінеральних, земельних, лісових, водних, фауністичних і рекреаційних ресурсів, що можуть бути використані як природні продуктивні сили. Природні умови – це сили природи, які мають істотне значення для життя і діяльності суспільства, але не беруть безпосередньої участі у діяльності людей. Такий поділ є до певної міри умовним, оскільки окремі компоненти можуть виступати і як ресурси, і як умови. Сучасному розвитку цивілізації властиве те, що дедалі більша частина природних умов перетворюється на природний ресурс. У сучасних умовах сонячне тепло, внутрішнє тепло Землі, опади, клімат і рельєф частіше розглядаються як природний ресурс, ніж природні умови.  За оцінками економістів, природно-ресурсний потенціал України характеризується такими структурними показниками: 44, 4% його загального обсягу припадає на земельні ресурси, 13, 1 – на водні, 4, 1 – на лісові, 9, 5 – на рекреаційні, 28, 4 – на мінеральні і 0, 5% – на біологічні. Природні ресурси, які використовують для задоволення потреб суспільства, є різноманітними, як і можливості їх застосування в господарській діяльності. За особливостями використання природні ресурси поділяють на вичерпні та невичерпні. Вичерпні – це ресурси, обсяг яких зменшується в результаті їх видобутку або вилучення з навколишнього природного середовища. Вони, у свою чергу, поділяються на відновні (чисте повітря, вода, родючі ґрунти, рослинність, тваринний світ) і невідновні (мінеральні ресурси). Мінеральна сировина належить до невідновних ресурсів, і найголовніші з них (вугілля, нафта, природний газ, залізо, манган, поліметали) в Україні нині вичерпані або майже вичерпані.

Мета – з’ясувати основні аспекти використання природно-ресурсного економічного потенціалу України.

Предмет – Природно-ресурсний економічний потенціал України та ефективність його використання

Для досягнення поставленої мети необхідно виконати наступні завдання:

1. Опрацювати наукову та методичну літературу з питання дослідження;

2. Визначити поняття та структуру природно-ресурсного економічного потенціалу;

3. Надати загальну характеристику природно-ресурсного потенціалу України та його економічну оцінку;

4. З’ясувати основні напрями використання природно-ресурсного потенціалу України

 

 

 

Економічна оцінка природно-ресурсного потенціалу України передусім повинна базуватись на реальних показниках. На всіх етапах розвитку суспільства виробництво матеріальних благ є процесом взаємодії людей і природи. В умовах науково – технічного прогресу очевидним є посилення взаємодії і взаємозалежності матеріального виробництва і природи. Подальший розвиток продуктивних сил неминуче пов’язаний з включенням у господарський обіг дедалі більшої кількості природних ресурсів і збільшення навантаження на навколишнє середовище. Використовування природних багатств повністю залежить від рівня розвитку продуктивних сил України і навпаки, наявність відповідних природних умов і ресурсів істотно впливає на розвиток продуктивних сил, прискорюючи або сповільнюючи їх динаміку. Зростання економічного значення природних умов і ресурсів полягає в тому, що вони розглядаються не тільки як предмети праці, а і як засоби виробництва. Нині особливо актуальними є, наукові дослідження необхідності формування дієвого економічного механізму використання природних ресурсів. Природно-ресурсний потенціал – сукупність усіх природних засобів, запасів, джерел, які є і можуть бути мобілізовані, використанні для досягнення певної мети. Ресурси – це запаси, цінність, можливості, засоби. Природно-ресурсний потенціал важливий фактор розміщення продуктивних сил, який включає природні ресурси і природні умови. Відповідно до найбільш по­ширеного трактування під природними ресурсами розуміють тіла й сили природи, які за певного рівня розвитку продуктивних сил можуть бути використані для задоволення потреб людського суспільства. Природні умови – це тіла й сили природи, які мають істотне значення для життя і діяльності суспільства, але не беруть безпосередньої участі у виробничій і невиробничій діяльності людей. Такий поділ є до певної міри умовним, оскільки окремі компоненти можуть виступати і як ресурси, і як умови. До основних характеристик природно-ресурсного потенціалу відносять: географічне положення, кліматичні умови, особливості рельєфу та розміщення ресурсного потенціалу. Розрізняють компонентну, функціональну, територіальну і організаційну структури природно-ресурсного потенціалу. Компонентна структура характеризує внутрішньовидові та міжвидові співвідношення природних ресурсів (земельних, водних, лісових тощо) ; територіальна – різні форми просторової дислокації природно-ресурсних комплексів; організаційна – можливості відтворення та ефективної експлуатації природних ресурсів. Функціональна структура природно-ресурсного потенціалу відображає вплив природних ресурсів на формування спеціалізації територій та певних господарських комплексів. Природно-ресурсний потенціал є багатокомпонентним. Виділяють такі його складові: мінеральні, земельні, водні, лісові, біологічні, рекреаційні, кліматичні та космічні ресурси. За ознакою вичерпності природних ресурсів, яку нерідко називають екологічною класифікацією, вони поділяються на групи: невичерпні, до яких належать сонячна радіація, енергія води, вітру тощо; вичерп­ні відновлювані: ґрунтовий покрив, водні ресурси, лікувальні грязі, рослинне паливо тощо; вичерпні