Корпоративна культура викладача вищої школи. Компонентно-структурний аналіз поняття та узагальнена характеристика

 

Процес інтеграції вищої освіти України у світове освітнє середовище є складним і багатогранним завданням, що потребує модернізації. Отже, завдання науки й освіти мають відповідати сучасним потребам соціокультурної й економічної ситуації. Модернізація української освіти стимулює пошуки оптимізації й гармонізації соціально-трудових відносин і процесів, одним з яких є формування корпоративної культури вищих навчальних закладів.

Корпоративна культура ВНЗ – це цілісна система унікальних ідентифікуючих ознак, в основу яких покладено цінності, які визначають філософію їх діяльності, ідеологію та місію, формують традиції, норми й стиль керівництва, способи службових та міжособистісних взаємовідносин, організаційну поведінку викладачів, студентів і співробітників, що відображає рівень вишу в сучасному соціокультурному та науково-освітньому просторі.

Сучасні умови, в яких діє і прагне розвиватися університет, вимагають удосконалення професійної підготовки майбутніх фахівців, зокрема й викладачів вищої школи. Законодавчо надана автономія університетам спонукає до перегляду і проектування нових стратегічних напрямів для здійснення ними ефективної діяльності. Це можливо завдяки розвинутої корпоративної культури закладу і, відповідно, корпоративної культури викладачів.

 

 

Корпоративна культура – це, перш за все, система базових уявлень, тобто таких подань, які не просто описані і зафіксовані в документах і яких дотримується група, але таких, які існують у головах людей і відповідно до яких здійснюється їх діяльність в даній організації. [6]

Корпоративна культура – це:

набір базових припущень, цінностей, пріоритетів і норм, які визначають трудову поведінку співробітників, забезпечують конструктивну взаємодію в колективі і сприяють успішному функціонуванню організації в зовнішньому контурі;

комплекс цінностей, понять і переконань, які поділяють усі члени організації, а також поведінкових норм і артефактів, які створює організація по мірі подолання перешкод внутрішнього і зовнішнього характеру на шляху до успіху і процвітання;

сукупність норм, цінностей, традицій, поглядів, які часто не підлягають формулюванню й апріорі приймаються й поділяються усіма членами колективу;

система керівних переконань, принципів і технологій у діяльності підприємства;

це набір найбільш важливих припущень, що приймаються членами організації і виражені в декларованих організацією цінностях, які задають людям орієнтири їх поведінки і дій.

Отже, основою корпоративної культури є система (сукупність) цінностей, переконання, норми і правила, що приймаються і поділяються більшістю співробітників, й яка не отримала нормативного закріплення в законодавстві та базується на загальному культурному рівні суспільства, нормах моралі, діловій практиці. Корпоративна культура покликана для адаптації організації до змін у навколишньому середовищі шляхом внутрішньої інтеграції.

Соціально-психологічна сутність корпоративної культури розкривається через такі параметри, як:

- інтеграція (створення ефективних ділових відносин серед підрозділів і співробітників організації). Інтеграція здійснюється в таких напрямах: а) процедури комунікації; б) межі підрозділів; в) влада і статус; г) нагорода і покарання;

- диференціація (як уточнення поняття «унікальність) ;

- адаптація, яка забезпечує стабільність виживання вищого навчального закладу в умовах, що змінюються, запорукою якої є наявність в організації чітко злагодженої системи інформаційних і комунікаційних процесів, гнучкість, здатність до оперативного реагування на зміни.

Серед загальних рис корпоративної культури можна виділити наступні:

важко піддається визначенню;

характеризується багатомірністю, інакше кажучи, багатьма елементами на різних рівнях;

несхильна до значної динаміки та змін (залишається відносно стабільною протягом певного періоду часу) ;

формування й зміни культури відбуваються поступово і характеризуються своєю тривалістю.

Корпоративна культура чинить уплив на діяльність організації в таких напрямах, як:

- процеси, що відбуваються в організації;

- структура організації;

- поведінка членів організації;

- конкурентоспроможність;

- загальна результативність діяльності організації;

- залежність від упливу зовнішніх і внутрішніх чинників;

- реакція на вплив зовнішнього та внутрішнього середовища.

На корпоративну культуру організації вищого навчального закладу, діють загальні, внутрішні і зовнішні чинники впливу.

Корпоративна культура формується під впливом:

- загальних чинників: соціально-економічні умови, політичні умови, нормативна правова база;

- зовнішніх чинників: стан ринку освітніх послуг, стан конкуренційних процесів, демографічна ситуація, глобалізацій ні процеси на ринку освітніх послуг, споживачі освітніх послуг, попит на освітні послуги, ринок праці, імідж ВНЗ на ринку освітніх послуг) ;

- внутрішніх чинників: тип вищого навчального закладу: державний, приватний, комунальний; місія і цінності ВНЗ; загальні традиції ВНЗ; структура ВНЗ; традиції структурних підрозділів ВНЗ; історія становлення і розвитку ВНЗ; якість внутрішніх комунікацій; тип управління.

Достатньо складною є проблема виокремлення компонентів корпоративної культури. Погляди дослідників стосовно структурних компонентів корпоративної культури залишаються неоднозначними:

прийнята система лідерства; стилі розв’язання конфліктів; діюча система комунікацій; становище індивіда в організації; прийнята символіка;

цінності організації; знання організації; внутрішні і зовнішні комунікації та зв’язки; цілі організації, культура трудового, виробничого та інших матеріальних процесів;

цілі, цінності; знання; комунікації; мотивація; процеси.

Складовими корпоративної культури організації можуть виступати також і існуючі типи субкультур. Виділяють так звані «чисті» типи субкультур: домінуюча (одна субкультура впливає на всю культуру організації) ; співкультура (така субкультура притаманна групі, яка створила свій набір цінностей, що не суперечить цінностям культури організації і співіснує з нею) ; контркультура (субкультура, яка знаходиться в стані конфлікту з корпоративною культурою організації).

Серед контркультур виокремлюють наступні види:

пряма опозиція цінностям