Портал образовательно-информационных услуг «Студенческая консультация»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Виникнення та розвиток ідеалів свободи та рівності

Предмет: 
Тип работы: 
Індивідуальне завдання
К-во страниц: 
18
Язык: 
Українська
Оценка: 

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА

на тему:

Виникнення та розвиток ідеалів свободи та рівності

Зміст

Вступ

Виникнення та розвиток ідеалів свободи та рівності

Утвердження свободи та рівності в умовах сучасного політичного процесу

Висновок

Використана література

 

Вступ

 

Сьогодні в українському суспільстві формується нова світоглядно-політична картина світу, у змісті якої чітко вирізняється тенденція до утвердження свободи та рівності.

Сучасний неолібералізм має досить тривалу історію, тісно пов’язану з еволюцією філософських ідей свободи та рівності.

З давніх-давен людство замислювалось над проблемою соціальної рівності та свободи, а філософи прагнули виробити відповідне цьому явищу поняття. Уже Сократ (V ст. до н. е.), а за ним і Платон (V-ІV ст. до н. е) і Арістотель (ІV ст. до н. е) робили спробу з’ясувати, що таке рівність, у чому вона полягає. Арістотель розглядає рівність під кутом зору розподільної і зрівняльної справедливості. Розподільна справедливість, за Арістотелем, характеризується геометричною пропорційністю. Вона полягає у розподілі нагород, грошей та усіх благ, що можуть бути поділені між людьми. Зрівняльна справедливість з властивою їй арифметичною пропорційністю, виявляється у сферах обміну матеріальними благами, укладення угод, відшкодування заподіяних збитків, у сфері злочинів і покарань. У середні віки ідея рівності обґрунтовувалась християнством. У Біблії сказано: “Нема юдея, ні грека; нема раба, ані вільного; нема чоловічої статі, ані жіночої, – бо всі ви один у Христі Ісусі! ”. З приводу цього висловлювання М. О. Бакунін писав: “Великою заслугою християнства було проголошення людяності, рівності всіх людей перед Богом. Але як воно проголосило це? На небесах в майбутньому житті. До того ж ця майбутня рівність знову ж таки неправдива, бо як відомо, кількість обраних є дуже обмеженою. Відповідно, так звана християнська рівність тягне за собою привілей кількох тисяч обраних божою милістю на мільйони відкинутих”.

Протилежної думки дотримувався В. С. Соловйов. З його погляду, рівність тільки і може бути реалізованою в християнстві. З розвитком суспільства ідея рівності вдосконалювалась. З’явилось розуміння, ніби справедливе суспільство можна побудувати за умов попереднього утвердження рівності. У книзі “Утопія” Томас Мор описав державу, в якій панує зрівняльна справедливість.

Соціалісти-утопісти ХІХ ст. (Сен-Сімон, Фур’є, Оуен) обґрунтували ідею рівності, виходячи з особливостей і характеру праці людей. Названі утопіями та ілюзіями, ці ідеї так і не були здійснені на практиці. У декого цей факт і до сьогодні породжує розчарування. Отже, метою даної індивідуальної роботи є детальніше з’ясування виникнення та розвитку ідеалів рівності та свободи.

 

Виникнення та розвиток ідеалів свободи та рівності

 

Ідеї свободи, рівності та справедливості, в такому вимірі, найповніше знайшли відображення у філософських системах Платона та Канта. Ідея-ідеал Платона тільки тоді відповідає своєму статусу і призначенню, якщо вона як мета-раціональна конструкція не залежить від вольових проявів тих, для кого вона стає незаперечним прикладом для наслідування, постійним стимулом удосконалення і об’єктивним законом. Об’єктивний закон у даному контексті розуміється як принцип становлення і функціонування різних форм буття – як соціальних, так і природних.

Особливий інтерес представляють ідеї свободи, рівності та справедливості з точки зору можливості їхнього втілення у реальному житті, розгляд їх через призму соціального та способів соціальної організації, до яких відноситься право як один із основних регулятивних принципів людського життя, який безпосередньо виростає з духовно-практичного освоєння дійсності.

Детермінованість свободи індивіда суспільством була усвідомлена давно. Демокріт справедливо зауважував, що свобода окремого індивіда пов’язана з типом суспільного устрою, з тим, настільки вільне саме суспільство. На думку Демокріта, хоча ідеал свободи і полягає в незалежності окремого індивіда від інших індивідів і від суспільства в цілому, єдино істинним варіантом цієї свободи може бути лише суспільство, яке забезпечує безпеку індивіда і надає йому засоби для задоволення його потреб.

У середні віки ідея рівності обґрунтовувалась християнством. У Біблії сказано: “Нема юдея, ні грека; нема раба, ані вільного; нема чоловічої статі, ані жіночої, – бо всі ви один у Христі Ісусі! ”

Для християнської теології (не зважаючи на те, що християнство вперше оголосило рівність людей перед Богом) була неприйнятна антична установка на обгрунтування вільного вибору між добром і злом. Свобода волі ототожнювалась Тертулліаном і Августином з гріховним земним началом, із свавіллям особистості, яка не підкоряється божественному промислу.

З розвитком суспільства ідея рівності вдосконалювалась. З’явилось розуміння, ніби справедливе суспільство можна побудувати за умов попереднього утвердження рівності.

Новий переворот в усвідомленні свободи відбувся в Нові часи і був пов’язаний з теорією суспільного договору. Відповідно до вчення Спінози, людина в своєму прагненні досягнути свободи зобов’язана привести свої ідеї і уявлення до згоди з природним порядком природи і суспільства. Держава допомагає людям набути розумну свободу, однак при цьому вона сама повинна суворо дотримуватися умов суспільного договору: держава не має права посягати на гідність, честь і совість людей.

Європейська культура ще на світанку свого існування зробила свободу предметом філософської рефлексії і дуже рано прийшла до розуміння свободи як цінності, свідченням чого є факт прийняття в 1879 році Національним зібранням Франції Декларації прав людини і громадянина, в якій проголошувалося, що “метою будь-якого політичного союзу

CAPTCHA на основе изображений