Портал образовательно-информационных услуг «Студенческая консультация»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Поняття дискурс та його класифікаційні особливості

Предмет: 
Тип работы: 
Курсова робота
К-во страниц: 
32
Язык: 
Українська
Оценка: 

Курсова робота

«Поняття дискурс та його класифікаційні особливості»

 

 ЗМІСТ

 

Вступ

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ДИСКУРС

1.1 Аналітичний огляд джерел

1.2 Поняття дискурсу в сучасній лінгвістиці та лінгвістиці

1.3 Типи дискурсів і формування їхніх векторів

РОЗДІЛ 2. ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ДИСКУРСУ

2.1 Офіційний та неофіційний дискурс

2.2 Адресованість в офіційному дискурсі

2.3 Адресованість у неофіційному дискурсі

РОЗДІЛ 3. ЛІНГВОКОНГНІТИВНІ ОСОБЛИВОСТІ ДИСКУРСУ У СУЧАСНІЙ МОВОЗНАВЧІЙ НАУЦІ

3.1 Особливості дискурсу у сучасній мовознавчій науці

3.2 Способи організації дискурсу і типологія мовних особистостей

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

 

 Вступ

 

Актуальність теми дослідження: Поняття дискурсу є одним із основних понять сучасної прагматичної лінгвістики та лінгвістики тексту. Сучасні уявлення про дискурс віддзеркалюють увесь хід лінгвістичної науки. У першій половині ХХ століття мовознавство протягом досить тривалого періоду було зосереджене на вивченні однієї з двох діалектично зв’язаних сторін мови – мовній системі, але, починаючи з другої половини 60х років, центр уваги лінгвістів переноситься на іншу сторону цієї діалектичної єдності – мовленнєву діяльність та її продукт – дискурс, формальні характеристики якого були отримані у 1952 році З. Херрісом. Хоча проблема дискурсу широко висвітлюється як вітчизняними, так і зарубіжними лінгвістами, таке важливе питання, як адресованість у дискурсі все ще залишається поза межами дослідження.

Дослідження текстів офіційного та неофіційного дискурсу, що розглядається через призму їх адресованості. З цією метою, у роботі аналізується ті особливості оригінальних текстів художньої літератури, наукових текстів та офіційних документів, які обумовлені специфікою передбачуваного адресата і прогнозованим характером його інтерпретативної діяльності.

Аналіз поняття дискурсу через призму його адресованості є досить актуальним на даний час. Така актуальність зумовлюється зростаючим інтересом до лінгвістичного опису передбачуваного адресата у художній комунікації, а також специфікою адресованості офіційного дискурсу, як однієї із важливих проблем лінгвістики тексту, яка має своїм джерелом “введення у фокус лінгвістики розгляд феномена життя, в центрі якого знаходиться людина з усіма її психічними складовими і станами, формами соціального існування і культурної діяльності”. Додатковим стимулом звернення лінгвістів до проблеми адресованості стало усвідомленнятого факту, що “у породженні мовлення, як відмічає Є. С. Кубрякова, виявляються сили, що виходять по суті не від мовця, а від його оцінки стану, знань, розуму, приналежності до того чи іншого соціального стану і т. п. тих, на кого мовлення розраховане”.

Об'єктом дослідження є тексти офіційного та неофіційного дискурсу.

Предметом дослідження є типи дискурсу, проблема дискурсу, як об'єкта сучасної теорії комунікації.

Метою дослідження є виявити особливості адресованості в офіційному та неофіційному дискурсі.

Завдання роботи:

1. виявити характерні риси та відмінності офіційного та неофіційного дискурсу.

2. встановити характерні та прагматичні особливості адресованості в офіційному дискурсі.

3. урахувати фактори адресата в неофіційному дискурсі.

Методи дослідження – історикотипологічний, метод теоретичного аналізу й систематизації, соціокультурний аналіз.

Практичне значення. Результати роботи можуть бути використані у підготовці до семінарських та практичних занять, а також для розробки матеріалів конференцій, спецкурсів.

Структура курсової роботи: курсова робота включає вступ, три розділи, висновки, список використаних джерел та один додаток.

Ключові слова: «дискурс», «лінгвістика», «мова офіційнго дискурсу», «текст», «адресованість», «прагматика», «інформація», «текст», «комунікація».

 

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ДИСКУРС

 

У першому розділі розглянемо літературу за темою дослідження, зокрема основні поняття дискурсу та типи дискурсів і формування їхніх векторів.

Ключові слова: «дискурс», «лінгвістика»

 

1.1 Аналітичний огляд літератури з теми дослідження

 

При проведенні дослідження були використані книги, посібники та підручники з питань дискурсу, лінгвістики серед яких велику кількість матеріалів було досліджено.

Пушкин, М. А. «Прагмалингвистические характеристики дискурса личности» [20] автор визначає в своїй праці основні поняття дискурсу, та види дискурсу.

Бенвенист, Э. В своїй праці «Общая лингвистика» [7] зробив спробу поглянути на дискурс з точки зору когнітивних структур, які лежать в основі мовної компетенції. На протилежність є “елементарною (тобто базовою, мінімальною та основною) одиницею дискурсу” – явищем не тільки лінгвістичним, а й екстралінгвістичним.

В праці Шаркова, Ф. И. «Основи теорії комунікації « [8] висвітлює основні теоретичні проблеми дискурсу, де міститься системний аналіз найголовніших комунікаційних дискурсів.

Шпаковская, С. В. «Основы теории коммуникации» [3] досліджує основні теорії та концепції масової комунікації майже за сто років її вивчення за кордоном. Розглянута теорія пропаганди та масового суспільства, який стверджував про величезний, майже непереборному вплив масмедіа, прийшли ідеї обмежених ефектів, згідно з якими побоювання щодо впливу засоби масової комунікації сильно перебільшені.

В своїх дослідженнях Каменская, О. В. «Текст и коммуникация» [17] розглядає широке коло питань, пов’язаних з документальними комунікаціями в системі соціальних комунікацій. Звертає увагу на методологічні основи теорії комунікації, аналіз історії та сучасного стану теорії комунікації. Аналізує філософські, соціальні та лінгвістичні аспекти комунікації. Досліджує специфіку документальних комунікацій в системі соціальних комунікацій.

Ярошевский, О. М. «Дискуссия как форма научного общения» [21] досліджує на соціологічному огляді масову комунікацію, де висвітлює становлення і сучасний стан провідних теоретичних концепцій, в рамках яких відбувається осмислення соціальної

CAPTCHA на основе изображений