Уява у пізнавальній і практичній діяльності людини

Уява у пізнавальній і практичній діяльності людини

Підготувала студентка 302 групи

Філологічного факультету 

Тимофійчук Зоряна Іванівна

План

1.Поняття про уяву

Життя вимагає від людини створення образів і таких предметів, яких вона ще не сприймала, а також таких, яких у природі не було, немає й бути не може. Такими витворами людської уяви є фантастичні казкові образи русалки, Змія Горинича, в яких неприродно поєднані ознаки різних предметів.

Перш, ніж зробити щось, людинауявляє кінцевий результат своєїдіяльності й шляхи, якими його буде досягнуто.

На усі продукти людської уяви впливає попередній досвід людини, ті враження, що зберігаються в її свідомості.

Саме тому, уява – це процес створення людиною на основі досвіду образів предметів, яких вона ніколи не бачила.

Створення образів уяви завжди пов’язане з певним відхиленням від реальності, виходом за її межі.

Це значно розширює пізнавальні можливості людини, забезпечуючи їй здатність передбачувати та витворювати новий світ як середовище свого існування.

Отже, уява – специфічно людський психічний процес, що виник і сформувався під час праці. Будь-який акт діяльності включає уяву. Не уявивши результат праці, не можна приступити до роботи. 

Саме в цьому й полягає функція уяви як специфічно людської 

форми відображення дійсності.

2. Різновиди уяви

1.  Залежно від участі волі в роботі уяви її поділяють на:

- мимовільну - така уява, коли створення нових образів  

не спрямовується спеціальною метою уявити певні предмети або події;

- довільну уяву – коли процес спрямовується спеціальною метою створити 

образ певного об’єкта, можливої ситуації. 

2.  Залежно від характеру діяльності людини її уяву поділяють на творчу та репродуктивну:

- уява, яка супроводжує творчу діяльність і допомагає людині створювати нові оригінальні образи, називається творчою;

- уява, яка супроводжує процес засвоєння вже створеного та описаного іншими людьми, називається відтворювальною або репродуктивною.

3. Залежно від змісту діяльності уява поділяється на технічну, наукову, художню та інші різновиди, зумовлені характером праці людини.

- художня уява має переважно чуттєві (зорові, слухові, дотикові та ін.) 

образи – надзвичайно яскраві та детальні;

- для технічної уяви  характерним є створення образів просторових відношень у

вигляді геометричних фігур і побудов, їх легке об’єднання в нові сполучення;

- наукова уява знаходить свій вияв під час створення гіпотез, проведення експериментів, узагальнень для створення понять.

Особливою формою уяви є мрія – процес створення людиною образів бажаного майбутнього

І. Рєпін, малюючи картину “Запорожці пишуть листа турецькому султану” , писав: “Голова обертом іде від їхнього гумору та галасу”.

3. Зв’язок уяви з мисленнямОрієнтуючи людину під час діяльності, уява створює  психічну 

модель кінцевого та проміжних результатів праці і таким чином сприяє втіленню ідеального образу в матеріальний або 

ідеальний витвір.

Вибір способу дій, комбінування елементів в образах уяви здійснюється шляхомлогічних міркувань, виконання різних розумових операцій, завдяки чому зберігається зв’язок між продуктами людської фантазії і дійсністю.

Мислення цю функцію здійснює шляхом оперування поняттями, внаслідок чого в образах уяви забезпечується опосередковане та узагальнене відображення дійсності, що й робить їх реалістичними, життєвими.

Цінність образів уяви полягає в тому, що уява допомагає людині орієнтуватися в проблемних ситуаціях, приймати правильні рішення, передбачати результат своїх дій за умов, коли наявних знань виявляється недостатньо.  

Дивлячись на зображення вище, ми подумки можемо домалювати частину, якої не вистачає.

4.Зв’язок уяви з об’єктивною дійсністю

Як би далеко не сягали можливості уяви, все одно завжди зберігається зв’язок з реальністю.

Немає фантазії, основою якої не було б щось реальне. 

Уявляючи, наприклад, свого майбутнього героя,письменник наділяє його рисами людей, яких він сприймав колись, синтезуючи ці риси в новий образ.

Таке саме використання попередніх вражень трапляється й тоді, коли людина уявляє собі описані іншими людьми краєвиди або події, свідком яких вона не була.

Так, Іван Котляревський у своїй “Енеїді” опис пекла подає через предмети і явища, взяті з дійсності: кипляча смола, вогонь, юрбища людей.

5. Уява і особистість

Діяльність уяви залежить від загальної спрямованості особистості, від усього її психічного життя. Особлива роль у створенні образів уяви належить зацікавленням, потребам, світогляду особистості, що наповнюють її духовний світ. 

З діяльністю уяви пов’язане формування ряду морально-психологічних  якостей особистості – гуманності, чуйності, почуття обов’язку. 

У потужності та яскравості образів уяви виявляються типологічні особливості вищої нервової діяльності. Уява – один із показників, за якими І. П. Павлов поділяв людей на художній або мислительний типи.

Отже, уява лише впливає на хід психічного життя людини, а й зумовлює формування важливих якостей її особистості. 

Дякую за увагу!