Поняття науки та її нормативне регулювання

2. Поняття науки та її нормативне регулювання

1. Поняття науки та її функцій

2. Наукова діяльність та глобалізація науки

3. Структура і класифікація науки

4. Законодавчо-нормативне регулювання науки в Україні

Вступ

Курс «Методологія наукових досліджень» вивчає наукові дослідження, які визначають розвиток науки як динамічної системи знань, що розкривають явища і процеси у природі та суспільстві з метою їх використання у практичній діяльності людей. Тобто наука є накопиченим результатом різноманітних за змістом наукових досліджень, проведених зусиллями багатьох вчених в різні періоди світової історії.

В даному розділі ми розглянемо науку у всій її багатогранності. Після його вивчення Ви отримаєте комплексне знання про науку, а саме:

визначення науки з різних позицій залежно від ролі, яку вона виконує в суспільстві – як сфери людської діяльності, системи знань, форми суспільної свідомості, складової духовної культури суспільства;

характеристика функцій науки, які вона виконує за своїм призначенням;

розподіл науки на групи за різними ознаками: за об’єктом дослідження, за формами наукової діяльності, за прийнятою класифікацією Вищої атестаційної комісії (ВАК) ;

розгляд наукознавства як науки про науку;

огляд процесів глобалізації науки та форм наукового міжнародного співробітництва, що обумовлені розвитком світового суспільства;

опис структури науки, а саме таких її елементів, як наукові закони, факти, категорії, принципи, постулати і правила, які систематизуються в теорію;

розгляд організації науки в Україні, а саме системи суб’єктів наукової діяльності (Міністерства освіти і науки в Україні, НАНУ та ін.) ;

огляд законодавчо-правових актів, які на найвищому рівні регулюють проведення в України наукової роботи.

1. Поняття науки та її функцій

Наука характеризується своєю багатогранністю, тому визначення і тлумачення поняття «наука» розглядатися з різних аспектів:

наука є соціально значущою сферою людської діяльності, функцією якої є вироблення й використання теоретично систематизованих об’єктивних знань про дійсність;

наука виступає системою знань, тому що вона являє собою струнку систему понять і категорій, пов’язаних між собою за допомогою суджень (міркувань) та умовиводів;

наука також виступає і як форма суспільної свідомості – як система знань вона охоплює не тільки фактичні дані про предмети навколишнього світу, людської думки та дії, не лише закони та принципи вивчення об’єктів, а й певні форми та способи усвідомлення їх;

нарешті, наука виступає складовою частиною духовної культури людства, оскільки вона приймає участь у формуванні та вихованні особистості;

Функція науки – виробництво і використання, систематизованих, об’єктивних знань про дійсність. Тобто пізнання об’єктивного світу, щоб його вивчати з метою можливого вдосконалення.

У розвиненому суспільстві важливою функцією науки є розвиток системи знань, які сприяють найраціональнішій організації виробничих відносин та використанню виробничих сил в інтересах усіх членів суспільства. Вона включає в себе ряд конкретних функцій:

пізнавальну – задоволення потреб людей у пізнанні законів природи і суспільства;

культурно-виховну – розвиток культури, гуманізація виховання та формування нової людини;

практична – удосконалення виробництва і системи суспільних відносин, тобто безпосередньої виробничої сили матеріального виробництва.

Об’єктом науки є пов’язані між собою форми руху матерії та особливості їх відображення у свідомості людей. На його основі визначають існування багатьох галузей знань, які об’єднуються у три великі блоки наук:

Природничі (фізика, хімія, біологія та ін.)

Суспільні (економічні, історичні, філологічні та ін.)

Науки про мислення (логіка, психологія та ін.)

Важливою рисою науки є її активний пошуковий характер. Вона повинна постійно змінюватися і розвиватися, знаходити нові рішення, результати. Це досягається завдяки науковій діяльності.

Наукова діяльність – це інтелектуальна творча діяльність, яка спрямована на одержання і використання нових знань через соціальні інститути (за КВЕД). Її формами є:

фундаментальна (теоретична) наука;

прикладна наука;

наукознавство.

Поділ наук на фундаментальні та прикладні є досить умовним. Це пояснюється тим, що фундаментальні науки є більш віддаленими від застосування їх результатів на практиці, оскільки вони займаються пошуком і відкриттям нових закономірностей, законів (наприклад, економічна теорія). Прикладні науки більше пов’язані з практикою, особливо виробництвом, оскільки їх метою є розробка способів впровадження висновків фундаментальної науки (наприклад, облік, аналіз і аудит).

Дедалі зростаючі витрати на наукові дослідження, перетворення науки у безпосередньо виробничу діяльність викликали підвищений інтерес до вивчення самої науки, що зумовило формування нової науки – наукознавства, науки про науку.

Наукознавство – це комплекс наукових дисциплін, що узагальнюють і досліджують закономірності функціонування науки. Його роль зростає в результаті глобалізації науки. Розділи наукознавства та їх характеристика наведені у табл. 1.

Таблиця 1

Розділи наукознавства та їх характеристика

№ з/пРозділ наукознавстваХарактеристика

1Загальна теорія наукиРозробка концепції теорії науки, основних напрямків її розвитку та методології

2Історія наукиДослідження генезису динамічного процесу накопичення наукових знань, встановлення закономірностей розвитку науки

3Соціологія наукиАналіз взаємодії науки і суспільства у різних соціально-економічних формаціях, дослідження соціальних функцій науки і відносин людей у процесі наукових досліджень 

4Економіка наукиВивчення економічних особливостей розвитку і використання науки, критерії економічної ефективності наукових досліджень 

5Політика і наукаВизначення напрямів розвитку науки з урахуванням об’єктивних умов та