+3 8(066) 185-39-18
fТема. Ти наше диво калинове, кохана материнська мово!
Мета: виховувати любов до рідної мови, рідного краю, його традицій, почуття поваги до всього свого, українського; формувати розуміння того, що українська мова – наш скарб; розширювати знання про красу і багатство української мови; пробуджувати почуття національної гідності.
Обладнання: вишивані рушники, калина, плакати, коровай, портрети Івана Франка та Т. Шевченка.
Учасники свята:
Ведуча I
Ведуча II
Дівчина
Хлопець
Учні
Дівчина-мова
1-ий учасник
2-ий учасник
Двієчник
Вступ
Звучить музика “Рідна мати моя”
Ведуча I. Щасливі ми, що народилися і живемо на такій славній, мальовничій землі – у нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки. Та де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємось, почувши рідне слово.
Ведуча II. Мова! А що таке мова? Народ говорить, що слово до слова – зложиться мова. Народ говорить, що слово до слова – зложиться мова. Т. Г. Шевченко ось як говорив про неї:
Ну що б здавалося слова…
Слова та голос – більш нічого,
А серце б’ється, ожива,
Як їх почує!
Ведуча I. Мова – одне з багатьох див, створених людьми. Так як кожний добротний будинок має свій міцний фундамент, так і мова народу є своєрідним фундаментом нації, її духом.
Ведуча II. Наша мова – це наша історична пам'ять, невичерпна духовна й культурна скарбниця. Це живий зв'язок між тисячолітнім минулим, сучасністю і майбутнім великого народу.
( На сцену виходять хлопець і дівчина в українських костюмах із хлібом і сіллю на вишитому рушнику).
Пісня “Ой зелене жито, зелене”.
Дівчина. Добрий день вам,
добрі люди!
Хай вам щастя – доля буде,
Не на день і не на рік,
А на довгий – довгий вік.
Хлопець. Гостей дорогих
ми вітаємо щиро,
Стрічаємо з хлібом,
Любов’ю і миром.
Для людей відкрита
хата наша біла,
Тільки б жодна кривда
в неї не забігла.
Ведуча I. Шановні гості, запрошуємо вас до нашої господи на хліб та сіль, на слово щире, на бесіду мудру, на свято української мови.
Ведуча II. Батьківщина починається з батька і матері, з оселі, де ми вперше побачили світ, з мови, якою розмовляють наші батьки, з подвір’я, по якому бігали, з села чи міста, з України, де ми народилися. А Україна – це наша Батьківщина.
Ведуча I. У нашій світлиці сьогодні тепло і світло.
Ведуча II. То ж давайте поговоримо про Україну і нашу рідну мову.
1. Україна моя починається
Там, де доля моя усміхається.
І, як небо, як даль солов’їна,
Не кінчається Україна.
2. Люблю тебе я, мила Україно!
І все зроблю, щоб ти завжди цвіла.
Я буду вчитись в школі на “відмінно”,
Щоб мною ти пишатися могла.
Звучить пісня про Україну.
Ведуча I. Переважна більшість населення нашої держави українці- корінні її мешканці. Тому природно, що Закон “Про мови” 1989 року проголосив українську мову державною, а Конституція України 1996 року юридично закріпила цей статус.
Ведуча II. У листопаді 1997 року указом Президента України встановлено День української писемності та мови, який відзначають щороку 9 листопада, коли вшановується пам'ять Нестора Літописця.
1-ий учень. Яка ж багата рідна мова!
Увесь чарівний віт у ній!
Вона барвиста і чудова,
І нищити її не смій!
2-ий учень. Вона про все тобі розкаже,
Чарівних слів тебе навчить,
Усе розкриє і покаже,
Як правильно у світі жить.
3-ій учень. В ній стільки слів,
що й не збагнути!
І приказок, і порівнянь.
А мову, знаючи, здобути
Ти зможеш просто
безліч знань.
Звучить пісня “Рідна мова”.
Ведуча I. Мова – це великий дар. І в кожного народу вона своя. Українці свою мову творили віками.
Ведуча II. Відомий педагог Василь Сухомлинський писав: Мова – це віконця, через які людина бачить світ. Багата мова – “багатий духовний світ... ”
4-ий учень. Слова – це чудодійні ліки,
Які лікують душі рани,
Вони раптово вибухають,
Такі могутні, мов землі вулкани.
5-ий учень. Слова – немов метелики яскраві,
Чарівні, наче барви у веселці.
Вони