Портал образовательно-информационных услуг «Студенческая консультация»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Релігія в Україні. Соціологічне дослідження.

Тип работы: 
Реферат
К-во страниц: 
12
Язык: 
Українська
Оценка: 

життя Ісуса Христа зафіксовані в Євангеліях, які було створено набагато пізніше від описуваних подій, і в багатьох випадках його образ гіперболізований. Досі не знайдено жодного рядка, який би написав сам Ісус Христос, хоча, за твердженнями Чвертьєвангелій, він був грамотною, освіченою людиною.

Християнство виникло як протест проти рабовласницької системи і порядків, які насаджувала Римська імперія, особливо щодо завойованих територій. Спочатку християнство зустріло різкий супротив рабовласників. Проте з часом вони зрозуміли, що це є базою для формування в різних соціальних групах духу покори. З Уст. ця релігія починає завойовувати щодалі більше прихильників. Так, у 312р. імператор Костянтин зрівняв християнство у правах з усіма релігіями Візантійської імперії, а у 324р. проголосив державною релігією. У 325 р. він скликав у місті Нікеї Перший церковний собор, яким фактично закріпив союз між державою і церквою. Кожний із подальших соборів лише утверджував і догматизував християнські

постулати в суспільстві. До початку XI ст. християнство було цілісним. Проте в 1054 р. стався розкол, у результаті якого утворились дві великі конфесії – західна католицька церква та східна православна.

Нині існують 15 автокефальних (незалежних, самостійних) православних церков: Костянтинопольська, Олександрійська, Антіохійська (Сірія, Ліван), Єрусалимська, Руська, Грузинська, Сербська, Болгарська, Кипрська, Елладська (грецька), Албанська, Польська, Румунська, Чеське-Словацька та Американська. Україна належить до православної гілки.

Базою православного віровчення є Біблія (від грецьк. biblia – книга, святе письмо) – Символ віри, затверджений Соборами 325 і 381 р. Розроблено стрункі ритуальну та обрядову системи, обов'язкові для виконання в усіх храмах.

Як православні, так і католики керуються основними постулатами, викладеними в Біблії; їх сповідують також інші релігійні християнські напрямки. Відмінність полягає, зокрема, у відправленні культових обрядів.

На Аравійському півострові в період розпаду родоплемінного ладу та формування централізованої держави на початку VII cm. виник іслам, що вважається наймолодшою релігією світу (у перекладі з арабської слово «іслам « означає «покірність «). Тих, що сповідують цю релігію, називають відданими (з араб. – мусульманами, звідси друга назва ісламу – мусульманство). В Європі ця релігія дістала назву «магометанство» за зміненим іменем засновника Мухаммеда (Магомета).

З Аравії іслам досить швидко поширився на країни Середнього Сходу, Єгипет, північну Африку, північну Індію, Індонезію, Середню та Малу Азію, Закавказзя, Європу. Нині іслам є другою після християнства найпоширенішою релігією світу.

Станом на кінець XX ст. всесвітня ісламська Ліга налічувала понад 800 млн послідовників, які проживають більш як у 120 країнах світу, у 28 з них іслам є державною релігією, зокрема в Ірані, Пакистані, Мавританії та ін.

Основні постулати ісламу викладені у «святій» книзі мусульман – Корані (від араб. – читання), що створювався протягом VII-VIII ст. Положення Корану покладені в основу мусульманського феодального права – шаріату. Провідними є такі тези віровчення ісламу:

- віра в єдиного Бога Аллаха і його посланців на землі Мухаммеда та Алі; Аллах – один, невіддільний і єдиний;

- пошанування «священного писання» (Корану) ;

- щоденна п'ятиразова молитва – намаз (перед намазом обов'язкове ритуальне обмивання водою або піском) ;

- сплата податку (закят) на користь бідних; він може доповнюватись садаком – добровільними пожертвами;

- дотримання посту – уразу (зараз цю вимогу спрощено) ;

- ходіння на молитву до Мекки – хадж (покаяння у гріхах і прилучення до святих) ;

- священна війна з невірними – джихад, або газават (цей догмат застосовується виходячи з політичної ситуації, власне, як і завжди).

Усі світові релігії мають досить складну обрядову систему, що виконується впродовж усього календарного року.

Світові релігії активно використовують культурно-мистецький процес, добре розуміючи, що ідею легко і продуктивно можна провести через художні твори, бо в цьому разі вона засвоюється найповніше.

Вироблені світовими релігіями моральні та правові засади частково ввійшли до світської практики. На жаль, вони не завжди виконуються. Так, провідні заповіді християнства «не убий», «не кради», «не бреши» у суспільстві більшою мірою декларуються, ніж реалізуються, ними керуються лише окремі індивідууми, але це, скоріше, виняток, ніж правило.

Зі зміною світоглядної системи, яка відбулась у Київській Русі в X ст. з переходом від протодемократичної системи – язичництва до авторитарної – християнства, відбулись значні зміни як у суспільстві, так і в культурно-мистецькому процесі. На зміну своєрідним культурним національним цінностям прийшли візантійські, які поступово витісняли рідне і в XVI-XVII ст. майже повністю оволоділи думками і душами людей; залишилися лише окремі ремінісценції як спогад про пошанування язичницьких культів.

З утвердженням національної незалежності та проголошенням держави Україна постало питання про визначення свободи світогляду і віросповідання, тобто надання громадянам України можливості та права сповідувати будь-яку релігію або бути атеїстом. Щоправда, атеїзм – це також своєрідна релігія.

Нинішній розподіл християнських концесій в Україні ілюструє наведена таблиця. 

Область,

територіальне утворенняКількість зареєстрованих общин

УПЦпротестантськіУГКЦУПЦ-КПУАПЦРКЦ

Вінницька637198106620115

Волинська463258101871324

Дніпропетровська283198319138

Донецька3043041645146

Житомирська4591655733102

Закарпатська5083172993-84

Запорізька17217624117

Івано-Франківська237666427015125

Київська416256720897

Кіровоградська172120-1041

Луганська24614425217

Львівська622071460362352126

Миколаївська16412456135

Одеська3842177ЗО29

Полтавська27812114771

Рівненська4932952234142

Сумська287117235-2

Тернопільська11412775117729573

Харківська214133511105

Херсонська1951136211210

Хмельницька721215166960118

Черкаська308230152206

Чернівецька38331413113-25

Чернігівська35099249-1

Автономна

Республіка

Крим353167416212

Київ932128662011

Разом79114879330122701022751

Примітка. УПЦ – Українська православна церква; УГКЦ – Українська греко-католицька церква; УПЦ-КП – Українська православна церква, Київський патріархат; УАПЦ – Українська автокефальна православна церква; РКЦ – Римсько-католицька церква.

Право свободи світогляду і віросповідання зафіксовано в міжнародних документах, зокрема в «Хартії прав людини «, «Загальній декларації прав людини «, що прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948p., і продубльовано в міжнародному «Пакті про громадянські та політичні права «, прийнятому 21-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 16 грудня 1966р., який набрав чинності 23 грудня 1976р. Уст. 18Декларації і cm. 18 Пакта написано: «Кожна людина має право на свободу думки, совісті й релігії, вона може приймати релігію за своїми переконаннями, вибором та здійснювати свободу сповідувати свою релігію або переконання публічним чи приватним порядком та виконувати релігійні чи ритуальні обряди». Уст. 35 Конституції України, прийнятій на сесії Верховної Ради України 28 червня 1996р., також зазначене право громадян на свободу світогляду і віросповідання. Ця стаття практично повторює статті міжнародних документів і не суперечить їм. Таким чином, законодавство України в питанні прав людини відповідає міжнародним нормам.

 

Література

 

1. Грушевський М. С. Духовна Україна. – К., 2000.

2. ГуревичА. Я. Категория средневековой культуры. – М., 2000.

3. Гуревич А. Я. Средневековый мир: культура безмолвствующего большинства. – М., 2001.

4. Давня історія України. – К., 2000.

5. Дзюба І. «Бо то не просто мова, звуки». – К., 2002.

6. Дмитриева Н. А. Краткая история искусств. – М., 2002.

7. Замалеев А. Ф., Зоц В. А. Мыслители Древней Руси. – К., 2000.

8. Запад и Восток: традиции и современность: Учеб. пособие. – М., 2001.

9. Ильина Т. В. История искусств: Западноевропейское искусство. – М., 2001.

 

CAPTCHA на основе изображений