Портал образовательно-информационных услуг «Студенческая консультация»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Родинне виховання

Предмет: 
Тип работы: 
Курсова робота
К-во страниц: 
55
Язык: 
Українська
Оценка: 

зміцнення власного здоров’я;

- повагу до Конституції, державної символіки, законодавства України;

- високу художньо-естетичну освіченість.

Успішність родинного виховання досягається за наявністю наступних умов: знання батьками своїх дітей; особистого прикладу батьків, їх авторитету, відповідного характеру стосунків у сім’ї та високої педагогічної культури батьків, складовими частинами якої є оволодіння майстерністю виховання в сім’ї, культура спілкування, духовне багатство, етика, любов до дітей. Найкращих педагогічних успіхів досягають у сім’ї ті батьки, які чітко знають виховну мету своїх дій, кінцевий ідеал, до якого прагнуть довести своїх дітей.

Проте аналіз тенденцій соціально-культурного вектору, в якому розвивається українське суспільство, дозволили виокремити основні групи проблем, з якими стикається більшість сучасних сімей.

Низька культура суспільного життя, подвійна мораль, лицемірство влади, соціальна напруженість, невпевненість у завтрашньому дні, загроза втрати роботи стають причиною підвищеної нервової напруги та стресу, які переносяться на внутрісімейні відносини, підривають моральну та психологічну стабільність і створюють додаткові приводи до виникнення конфліктів. Зовнішні фактори є дуже потужними каталізаторами дисбалансуючих процесів сімейних взаємовідносин і вимагають великих зусиль для їх подолання.

Подвійне навантаження на жінку в сім’ї: ситуація, коли жінка стоїть перед вибором між кар’єрою та вихованням дитини, не тільки спотворює ціннісні пріоритети суспільства, а й підриває основи розвитку майбутніх поколінь, які залишаються без материнської уваги, тепла, любові, розуміння та підтримки.

Високий відсоток розлучень (46 розлучень на 100 шлюбів) – сильний стрес не тільки для подружньої пари, але й для їхніх дітей, які змушені робити вибір на користь одного з батьків. Це викликає у них почуття розгубленості, самотності і навіть озлоблення. Крім того, подальше виховання у неповній сім’ї має здебільшого негативний вплив на дитину. Особливо, за даними досліджень психологів, структурна деформація сім’ї впливає на формування хлопчиків.

Орієнтація більшості батьків на матеріальне забезпечення сім’ї, що відбувається часто за рахунок проведення часу разом з дітьми. Сьогодні це вже не тільки наслідок важкої економічної ситуації в країні, але й новий тип мислення, споживацький тип особистості.

Загострення конфліктів між поколіннями. Ціннісні орієнтації змінюються з кожним поколінням, а тому зіткнення різних інтересів є нормальним явищем, але вони породжують надзвичайно складні проблеми взаєморозуміння у найрізноманітніших сферах (інтимна сфера, навчання, сучасні технології, побут тощо) і носять затяжний характер, що негативно впливає на атмосферу в сім’ї.

Збільшення розриву між сім’єю і школою. Звичайна загальноосвітня школа внаслідок багатьох причин стала непрестижною і малопривабливою, майже усунулась від виконання ролі помічника сім’ї. Благополуччя дитини на її життєвому шляху багато в чому залежить від узгодженості поглядів батьків і педагогів на проблеми виховання, узгодженості їх виховних дій. На жаль, багато батьків недостатньо спілкуються зі своїми дітьми, і цей тягар відповідальності покладають на школу, не усвідомлюючи, що школа може успішно виконувати виховні функції тільки в тісній співпраці з сім’єю.

У батьків відсутня психолого-педагогічна теоретична база для здійснення виховного процесу. Найчастіше він відбувається інтуїтивно й розвивається сам собою, а не цілеспрямовано. На сучасному етапі для виховання молодого покоління недостатньо орієнтуватися на ті моделі, за якими виховувалися батьки, адже в Україні за цей час відбувся перехід від комуністичного ладу до демократичного, і, як наслідок, змінюється уся система виховання.

Аналізуючи отримані результати за проведеними методиками з дітьми початкової школи, ми виявили, що важливими чинниками впливу на розвиток молодших школярів, є не тільки сім'я, а й школа. Формування позитивного, адекватного контролю емоцій та розвитку довільної сфери у молодшого школяра тісно пов’язані із взаємостосунками учнів з батьками, вчителями та класним колективом. За отриманими результатами нашого дослідження, спостерігається певна тенденція до виражених тривожних та конфліктних взаємостосунків у сім'ї. Це свідчить про завищені вимоги та низький рівень позитивного емоційного спілкування батьків з дітьми, що спричиняє негативний розвиток довільності емоційної регуляції у молодшому шкільному віці. Також, виявлено негативне ставлення дітей до своїх однолітків та друзів, що свідчить про конкуренцію та невміння контролювати емоції стосовно життя учнівського колективу. Саме тому, потрібно створити та впровадити в освітню практику програму позитивного розвитку довільності емоційної регуляції у молодших школярів, необхідну для контролю емоційних проявів, успішного навчання та взаємостосунків з однолітками і дорослими у дітей молодшого шкільного віку.

Родина для дитини є першоосновою розвитку її як особистості. Духовний вплив батьківського дому забезпечує становлення дитини як майбутнього громадянина незалежної України, формує її національну свідомість.

Центральним осередком педагогізації батьків виступає школа. Головною єднальною фігурою між школою і батьками є класний керівник, який сприяє активізації ролі батьків в організації процесу соціально-виховного впливу на учня, спонукає їх до педагогічної самоосвіти, залучає до навчально-виховної діяльності у школі, корегує виховні зусилля сім’ї, нейтралізує її негативний вплив.

 

Перелік використаних джерел

 

Борисенко В. К., Гаврилюк Н. К., Кривець О. М. Сімейний побут і звичаї українського народу. – К. 1996.

Виховний потенціал сім’ї в сучасних умовах. – К., 2002

Вілюк С. М., Барановська В. В. Педагогічний всеобуч батьків// Все для вчителя. – 2000, №25-26.

Дем’янюк Т. Д., Ситник Г. І. Організація роботи з батьками. – Рівне, 1997 р.

Державна національна програма “Освіта” (Україна ХХІ століття). – К., 1993 – с. 61.

CAPTCHA на основе изображений