Конкуренція як елементи ринкового механізму: сутність, значення. Методи конкурентної боротьби

Зміст

1. Вступ

2. Сутність конкуренції

3. Значення конкуренції

4. Методи конкурентної боротьби

5. Висновок

6. Список використаної літератури

Вступ

Центральним поняттям, що виражає сутність ринкових відносин є поняття конкуренції (competіtіon). Конкуренція – це найважливіша ланка всієї системи ринкового господарства, стимулом, що спонукає людину до конкурентної боротьби, є прагнення перевершити інших. Предметом конкурентного суперництва на ринках є частки ринку, контрольовані тими чи іншими товаровиробниками. Конкурентна боротьба – це динамічний процес, що сприяє кращому забезпеченню ринку товарами.

Розвиток країн світу однозначно свідчить, що ефективне функціонування ринкової економіки зумовлюється наявністю конкуренції, за якої всі суб'єкти господарювання мають рівні можливості для здійснення господарської діяльності.

Створення конкурентного середовища й подолання монополізму є одним з найважливіших напрямів економічної реформи в Україні. Здійснена в Україні приватизація ще не призвела до створення сприятливого для економічного зростання конкурентного середовища. Становлення здорової економічної конкуренції в нашому суспільстві – питання не одного року. Серед умов, за яких можливе відтворення ринково-конкурентного середовища, слід зазначити повернення суспільного виробництва до реалій багатоукладної економіки, роздержавлення її і демонополізацію; здійснення земельної реформи; ліквідацію міністерсько-відомчої структури управління виробництвом, яка неспроможна забезпечити перехід до нових форм господарювання; удосконалення ринкової інфраструктури; наявність стимулів до продуктивної праці; зростання ролі органів місцевого самоврядування у формуванні ринкових відносин; законодавче забезпечення конкуренції як способу ведення ринкового господарства.

Конкуренція являє собою відносини між товаровиробниками з приводу одержання максимальних прибутків на основі розумного ризику та підприємливості.

Сутність конкуренції

Необхідною умовою ефективного функціонування механізму саморегулювання ринкової економіки є конкуренція. Вона є важливою рушійною силою розвитку ринкової економічної системи. Конкуренцію породжують об'єктивні умови ринкового господарювання: різні форми власності на засоби виробництва; повна економічна відокремленість і свобода вибору господарської діяльності товаровиробників, їх повна економічна залежність від кон'юнктури ринку; боротьба за джерела сировини, ринки збуту виробленої продукції, сфери використання капіталу з метою отримання найбільшого прибутку.

Конкуренція – це суперництво (змагальність) між різними учасниками ринкової економіки за найбільш вигідні умови виробництва та реалізації товарів і послуг, за привласнення найбільшого прибутку. Вона виступає силою, яка мобілізує особистий економічний інтерес і підприємницький потенціал та спрямована на їх максимальну реалізацію.

У Законі України «Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності» зазначається: конкуренція – це «змагальність підприємців, коли їх самостійні дії обмежують можливості кожного з них впливати на загальні умови реалізації товарів на ринку і стимулюють виробництво тих товарів, яких потребує споживач». Боротьба на ринку великої кількості різних товаровиробників і постачальників ресурсів за споживача (покупця) і економічний успіх – об'єктивний економічний закон. Закон конкуренції відображає об 'єктивну взаємозалежність і причинно-наслідковий зв 'язок між різними економічними суб'єктами, можливостями виробництва різноманітних товарів та послуг, які потрібні споживачам (покупцям), і можливостями реалізувати їх з максимальною економічною вигодою для всіх суб 'єктів ринкової економіки. У нерозривній єдності законів конкуренції і вартості виражені суспільно нормальні умови розвитку ринкової економіки і властиві їй суперечності.

Конкуренція як один із важливих елементів функціонування ринкового механізму діє через попит, пропозицію та ринкову ціну. Так, якщо ціни на товари та послуги зростають (за інших рівних умов), то попит зменшується, якщо із посиленням конкуренції між товаровиробниками пропозиція товарів і послуг збільшується, то ціни на них можуть знижуватися. Отже, ринкова ціна товарів та послуг формується у результаті конкурентної боротьби між виробниками і споживачами (покупцями). Рівновага ринкових цін встановлюється за оптимального (збалансованого) співвідношення між попитом і пропозицією, тобто коли кількість товарів і послуг, які хочуть купити споживачі (покупці), відповідає кількості товарів і послуг, яку хочуть продати продавці. Економічна конкуренція впливає на попит, пропозицію і ринкову ціну. За допомогою ринкової ціни економічна конкуренція забезпечує збалансоване співвідношення між суспільними потребами і суспільним виробництвом.

Суть економічної конкуренції полягає в наявності на ринку великої і кількості незалежно діючих товаровиробників (продавців) і споживачів (покупців) всіляких товарів, послуг та ресурсів.

Значення конкуренції

Конкуренція має важливе значення в житті суспільства. Вона стимулює діяльність самостійних господарських одиниць. Через конкуренцію товаровиробники в певній мірі контролюють один одного. Їх боротьба за споживача призводить до зниження цін, зменшення витрат виробництва, поліпшення якості продукції, прискорення науково-технічного прогресу.

У той же час конкуренція загострює протиріччя економічних інтересів, надзвичайно посилює економічну диференціацію в суспільстві, обумовлює зростання непродуктивних витрат, спонукає до створення монополій. Без адміністративного втручання державних структур конкуренція перетворюється на руйнівну силу для економіки.

Для приборкання конкуренції і утримання її на рівні нормального стимулятора економіки держава у своїх законах визначає «правила гри» суперників. У цих правилах фіксуються права і обов’язки виробників і споживачів продукції, встановлюються принципи і гарантії дій учасників конкурентної боротьби.

Історично конкуренція виникла в умовах простого товарного виробництва. Кожен дрібний виробник прагнув створити для себе найбільш вигідні умови виробництва і збуту товарів на шкоду іншим учасникам ринкового обміну. У міру посилення залежності дрібних товаровиробників від ринку та ринкових коливань цін на вироблені ними товари конкурентна боротьба посилилася.

З’явилася можливість зміцнення господарства, застосування найманих працівників, експлуатації їх праці.