Перспективи та проблеми розвитку культурно-побутового комплексу Франції

Зміст

 

Вступ

1. Сутність, значення, особливості культурно-побутового комплексу Франції

2. Фактори та передумови розвитку культурно-побутового комплексу Франції

3. Регіональні особливості розміщення культурно-побутового комплексу Франції

4. Екологічні особливості функціонування культурно-побутового комплексу Франції

5. Перспективи та проблеми розвитку культурно-побутового комплексу Франції

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

 

 

Площа – 547тис. кв. км.

Населення – 60 млн. жит. (2008)

ВВП – 2, 154 трлн. дол. (2008)

ВВП на душу населення – 30, 1 тис. дол. (2008)

Франція входить у п'ятірку високорозвинутих держав світу. За розмірами території і населений вона належить до числа найбільш великих країн Європи. Франція знаходиться на 4 місці після США, Японії і Німеччини за обсягами ВВП, промислового виробництва і частки у світовій торгівлі і на третьому місці за масштабами банківської діяльності. На долю Франції припадає 17% промислового і 20% сільськогосподарського виробництва Західної Європи. Економіка Франції відрізняється могутньою індустріальною базою і диферсифіцированим виробництвом з добре розвитими стратегічно важливими галузями (авіаракетобудування, енергетика, транспорт і зв'язок, агропромисловий сектор). З родовищ корисних копалин і найбільш значні запаси кам'яного вугілля, залізної руди, бокситів, газу, уранових руд, калійної солі [5, 185].

Важливе місце в економіці країни займають наукові дослідження та інформаційне обслуговування. Франція веде наукові дослідження за широким колом проблем: атомна енергетика, авіаційна техніка, устаткування засобів зв'язку, деякі види електроніки промислового призначення.

Серед країн ОЕСР Франція займає четверте місце за сукупними витратами на НДДКР, поступаючись США, Японії і Німеччині, і п'яте місце за обсягами витрат промислових фірм на НДДКР (після США, Японії, Німеччини і Великобританії). Витрати на НДДКР сконцентровані в невеликій частці галузей: 75% всього обсягу НДДКР у промисловості припадає на електроніку, авіаракетобудування і космічну промисловість, автомобілебудування, хімію, фармацевтику та енергетику, 19% – на частку галузей військово-промислового комплексу. У гой же час у таких галузях, як загальне машинобудування, металообробка, харчона промисловість та інші незначні витрати. Франція є третьою ядерною державою світу і залишається провідною західноєвропейською країною у сфері військового ракетобудування. Ракетоносій «Аріап» забезпечує лідируючі позиції країни в комерційних запусках космічних супутників цивільного і військового призначення. На частку якого припадає близько 50% світового космічного ринку.

 

 

Сучасний розвиток французької економіки обумовлено наступними основними факторами: впливом науково-технічного прогресу, ростом зовнішньоекономічних зв'язків і підготовкою країни до завершення формування Економічного і валютного союзу (ЕВС) у рамках ЄС. Ці фактори багато в чому визначили як структурну перебудову економіки країни в цілому, так і формування принципово нової матеріально-технічної бази товарів і послуг, стимулювали появу нових і модернізацію традиційних галузей французької економіки.

Зміни в структурі національної економіки йшли по лінії скорочення частки сільського господарства і обробної промисловості, переважного розвитку галузей машинобудування, хімічної промисловості і виробництва споживчих товарів тривалою користування. В результаті частка сільського господарства складає 2% у ВВН країни, будівництва – 8, торгівлі і товарних послуг – 25, фінансових і інших нетоварних послуг- 20 промисловості (у тому числі обробної) – 42%. (Частка продукції машинобудування в промисловому виробництві складає до 31%) [9, 176].

У Франції активно протікають процеси перебудови соціальної структури господарства, концентрації і централізації виробництва капіталу. Сто найбільших компаній зосереджують понад 2/3 промислового виробництва. У ряді галузей монополізація виробництв наближається до максимуму. У чорній металургії дві найбільших компанії «Юнізор» і «Сасілор» зосередили 70% виробництва сталі!»Компанії дженерал делектрісіті» (КДЕ), «Томсон» – 50% виробництв електронного й електротехнічного устаткування, «Рено» і «Пежо» – майже усе виробництво автомобілів. «Пешіне-Южш Кюльмаш» ПЮК) і «Іметаль» – майже цілком зосередили у своїх руках виробництво і збут кольорових металів.

Процеси концентрації і централізації капіталу і перебудови економіки Франції відбуваються одночасно з процесом інтернаціоналізації виробництва і капіталу, що приводять до створення величезних за потужністю ТНК. Так, «Іметаль» поєднує 62 об'єднання, що діють у 25 країнах світу. В автомобілебудівній компанії «Рено» – майже 45% вироблячих потужностей і 25% робочої сили зосереджені на закордонних підприємствах і т. ін.

Централізація капіталу на національному і міжнародному рівні привела до зміцнення цілого ряду французьких компаній у світовому виробництві. Хімічна компанія «Пешіне» перегворилася у світового лідера пакувальної продукції, поліграфічна фірма «Ашет»- провідного видавця журналів у світі, фірма «Кабль де Ліон» вийшла на перше місце у світі по виробництву електричних кабелів Електротехнічний концерн «Томсон» зайняв перше місце у світі по випуску навігаційного устаткування для літаків, а в Європі – по виробництву побутової електроніки. «Іметаль» займає провідне положення за виробництвом свинцю, цинку, нікелю в промислових розвинених країнах. У Західній Європі компанії «Аероспасіаль» «Дассо-Бреге» зайняли відповідно перше і третє місця в галузі космічної промисловості. Сформувалися позиції французьких компаній серед найбільших корпорацій Західної Європи і світу. До списку найбільших компаній входять 8 французьких об'єднань. Франція не тільки поступається провідним країнам США, Японії. ФРН, Британії за кількістю найбільших компаній, але і за величиною річних оборотів. Оборот перших десяти французьких компаній обробної промисловості складає близько 28% від обороту перших десяти американських і 45% німецьких, 6 французьких банків входять до числа 50 найбільших банків світу.