Ринок робочої сили та особливості його розвитку в Україні

Таблиця 1

Економічно активне населення за 2010-2014 рр. [1]

Кількість зареєстрованих безробітних на кінець грудня 2014р. становила 512, 2 тис. осіб. Допомогу по безробіттю отримували 79, 7% осіб, які мали статус безробітного. [2]

Із загальної кількості безробітних більше половини становили жінки.

Рівень зареєстрованого безробіття в цілому по країні порівняно з листопадом зріс на 0, 2 в. п. і на кінець грудня 2014р. становив 1, 9% населення працездатного віку. Так, у сільській місцевості цей показник зріс на 0, 6 в. п. і становив 2, 7% населення працездатного віку, у міських поселеннях він не змінився (1, 6% населення працездатного віку). [2]

Кількість вільних робочих місць (вакантних посад), заявлених роботодавцями до державної служби зайнятості, в грудні 2014р. порівняно з листопадом зменшилася на 10, 2 тис., або на 22, 4%, і на кінець місяця становила 35, 3 тис. [2]

За професійними групами найбільший попит на робочу силу на кінець грудня 2014р. спостерігався на кваліфікованих робітників з інструментом (18, 1% від загальної кількості заявлених вакансій), а найменший – на кваліфікованих робітників сільського та лісового господарств, риборозведення та рибальства (1, 0%).

 

Таблиця 2

Основні показники ринку праці (річні дані) [1]

РРікСередньооблікова кількість штатних працівників, тис. осібКоефіцієнт обороту робочої силиСередньомісячна заробітна плата

По прийомуПо звільненнюНомінальнаРеальна

У% до середньооблікової кількості штатних працівниківГГрн. У% до прожиткового мінімуму для працездатних осіб3У% до попереднього року

2201010 26225, 027, 72 250244, 0110, 2

2201110 08328, 330, 52 648263, 7108, 7

2201210 12326, 129, 93 041268, 2114, 4

220139 72026, 630, 33 282269, 5108, 2

220148 95922, 830, 33 480285, 793, 5

 

Навантаження зареєстрованих безробітних на 10 вільних робочих місць (вакантних посад) у цілому по країні збільшилось із 99 осіб на кінець листопада до 145 осіб на кінець грудня 2014р. Порівняно з відповідним періодом 2013р. зазначений показник збільшився на 35 осіб. [2]

За сприяння державної служби зайнятості у 2014р. було працевлаштовано 494, 6 тис. осіб, або понад третину громадян, які мали статус безробітного у цьому періоді, у т. ч. у грудні 2014р. – 23, 4 тис. осіб, що на 27, 1% менше, ніж у листопаді. На Рис. 2 зображено динаміку попиту та пропозиції робочої сили у досліджуваному році.

 

Рис. 2. Попит та працевлаштування робочої сили на зареєстрованому ринку праці в Україні за 2014 рік

 

Серед зареєстрованих безробітних, що отримали роботу у грудні 2014р., 55, 2% становили жінки, 47, 9% – молодь у віці до 35 років.

Частка працевлаштованих осіб порівняно із листопадом зменшилася на 2, 3 в. п. і в грудні 2014р. становила 4, 0% громадян, які мали статус зареєстрованого безробітного в цьому місяці. [11]

Середньооблікова кількість безробітних, які отримували допомогу по безробіттю в грудні 2014р., становила 372, 7 тис. осіб. Середній розмір допомоги по безробіттю становив 1232 грн., що на 1, 1% вище законодавчо визначеного розміру мінімальної заробітної плати (1218 грн.). [2]

Сучасний ринок праці забезпечує тісний взаємозв’язок між роботодавцями та найманими працівниками, залучаючи людей до процесу суспільного виробництва, розвиваючи їхні навики та здібності, сприяючи творчому розвитку особистості та підвищенню якості життя і розвитку людського потенціалу країни. Отже, для ефективного функціонування регіональних ринків праці необхідно в першу чергу забезпечити збалансованість попиту та пропозиції робочої сили у професійно-кваліфікаційному розрізі через державне регулювання, яке зможе привести структуру пропозиції робочої сили у відповідність до попиту на ньому.

 

 

Виходячи із сучасних реалій, конкретні заходи щодо розвитку ринку праці повинні бути гнучкими та мати економічний та соціальний ефект, тому перспективи подальшого розвитку та вдосконалення ринку праці України пов’язані з підвищенням рівня зайнятості та зменшенням рівня безробіття. Для досягнення цієї мети потрібно сформулювати пріоритетні напрямки реформування ринку праці. До них ми можемо віднести:

вдосконалення системи оплати праці з метою відродження основних функцій заробітної плати. Створення мотиваційного потенціалу працівників за рахунок збільшення заробітної плати відповідно від професійних надбань працівників;

збільшення попиту на робочу силу як з боку приватного так і з боку державного сектору економіки. Впровадження механізмів щодо працевлаштування випускників навчальних закладів: взаємодія роботодавців з професійно-технічними навчальними закладами, участь роботодавців у створенні сучасної навчально-виробничої бази, створення центрів перепідготовки та фахового навчання працівників;

створення нових робочих місць через створення сприятливого інвестиційного режиму в країні для зарубіжних підприємств та за рахунок розвитку малого та середнього бізнесу. Державна підтримка малого та середнього бізнесу, може бути досягнута за допомогою надання податкових канікул та пільгового кредитування українським виробникам або ж впровадження, так званих, «податкових канікул» терміном 3-5 років;

удосконалення механізму застосування праці іноземців в Україні з метою запобігання їх нелегальній зайнятості;

державна підтримка на ринку праці, може бути досягнута за рахунок надання субсидій на підвищення кваліфікації чи перепідготовку працівників, надання пільгових кредитів і податкових пільг для відкриття нових підприємств в проблемних регіонах;

створення