Сексуальна культура молоді

1. Платонічна модель – сповнене високими прагненнями, асексуальне, дееротизоване кохання, яке підноситься як вища мета людини.

2. Чуттєва модель – ототожнення кохання з бажанням, чуттєвістю, секс є його віссю.

3. Інтегральна, психофізична модель, в якій кохання й секс нероздільні, утворюючи єдність.

4. Модель протиставлення кохання і сексу. Кохання і секс трактуються як невзаємопов’язані сфери, вважається, що секс може бути без кохання, без емоційної основи.

5. Модель сексу без кохання, в якій чоловіка і жінку об’єднує лише секс, між ними можлива лише певна симпатія, прив’язаність і не більше.

Усі ці моделі можна об’єднати у дві групи: перша – секс протиставляється коханню і друга – кохання і секс інтегровані у своїй єдності. У першому варіанті кохання завжди сексуальне. Тому в шкільних посібниках любов до дівчини названа у довгому переліку поряд з любов’ю до Батьківщини, до матері, до музики, до своєї справи і, взагалі, до життя. Але з протиставлення сексу і кохання логічно випливає можливість існування не лише кохання без сексу, але й сексу без кохання. І все ж таки більшості великих культур властива інтегральна, психофізична модель, але секс в ній не ототожнюється з коханням, а утворює єдність. Саме тому компонентом сексуальної культури ми вважаємо культивування почуття кохання в сексуальних стосунках і в шлюбі. Чоловік не повинен скупитися на слова кохання і знаки уваги, стримувати свої почуття. Треба радіти один одному щодня, коли зустрічаються, не починати свою зустріч з докорів, зауважень, навпаки, слід поділитись, як проведено день, які проблеми і невдачі, обмінятись посмішками, обіймами, поцілунками. Вечірні зустрічі подружжя в сім’ї, їх настрій, тон – це дуже важлива передумова до майбутньої сексуальної близькості.

Уміння завойовувати партнера – ще один важливий компонент сексуальної культури. В подружжя, яке кохає один одного, повинна існувати своя особлива мова, за допомогою якої можна „задекларувати” своє бажання; при цьому не має значення, хто заговорить цією мовою першим. Виразом бажання може бути: букет квітів, еротично підкреслена увага, ніжність по відношенню до партнера, кохаючий погляд, гігієнічні приготування до близькості. На жаль, більшість чоловіків, вступаючи у шлюб, не мають сформованої техніки зваблювання. Як засвідчили дані опитування 328 одружених молодих тернополян, знають про необхідність періоду підготовчих пестощів 52% чоловіків, проводять їх систематично – 32%, зрідка – 20%, 15% чоловіків відчули ускладнення, відповідаючи на запитання, чи отримує задоволення дружина, кожний сьомий чоловік цим практично не цікавився.

Тому-то треба навчатись техніці завоювання партнера. Всесвітньо відома „Кама Сутра” рекомендує: „Безпосередньому генітальному контактові мають передувати пестощі вчетверо довші від самого акту; саме спілкування має бути вчетверо довшим, ніж це треба для задоволення бажання; ласка має слідувати за актом і бути рівною часові самого спілкування”.

Елементом сексуальної культури є „приручення статевих органів”, вміння отримувати з них стільки чуттєвої насолоди, скільки потрібно, вміння регулювати свої почуття. Від свободи розпоряджатися своїм тілом до вміння насолоджуватися сексом з партнером і сприймати секс як одну з цінностей життя – тривалий шлях. Ні пропаганда „вільного кохання”, ні крута еротика, ніяка секс-індустрія не можуть навчити молодих людей цьому. Для отримання задоволення в сексі недостатньо володіння власним тілом і готовності лягти в ліжко із симпатичною людиною. Потрібна вища культура почуттів, яка досягається через кохання і вимагає духовної праці, а отже спеціальної підготовки.

Молодь, котра готується до шлюбу, повинна зрозуміти, що вміння відчувати сексуальне задоволення не приходить просто так. Особливо це стосується жінок. Цьому „мистецтву” треба вчитись. Трохи роботи з власним тілом, трохи терпіння і поблажливості до самої себе – і почуття інтимної розрядки обов’язково прийде в стосунках з партнером. Справа в тому, що оргазм йде не від ерогенних зон і навіть не від копулятивного процесу, а від голови, точніше від уміння прислухатися до власних відчуттів і адекватно оцінити їх.

Багато чоловіків вважають, що головне у сексі – те, що вони роблять. Це велика помилка. Для більшості жінок секс пов’язаний з мовою і його важко уявити безсловесним. „Німа” фізична близькість – не більше як чоловіча фантазія. Для обох, але особливо для жінки, розмова може відігравати збуджуючу роль більше, ніж самі сексуальні дії. Дехто каже, і небезпідставно, що розмова – сама по собі є психологічною сексуальною дією. Характерною рисою сексуальної вербальної культури є вміння висловити те, що відчуваєш до коханої людини. Секс – це вид комунікації. Слова „Я – твій”, „Ти – моя”, „Я бажаю тебе”, „Я кохаю тебе” і т. п. прикрашають інтимне спілкування. Для успішного сексу треба навчитися вербальній культурі.

Уміння говорити про секс, уміння використовувати сексуальні терміни, підібрати такий словниковий запас, який допоможе виразити сексуальний апетит і своє розчарування, є одним з найважливіших пріоритетів у сексуальному самотренуванні. Тут варто пам’ятати такі правила:

1) не боятися розмови про інтимне;

2) спільну мову про інтимне заводити лише, коли є опосередкована тема для обговорення;

3) тримати близьку психологічну дистанцію;

4)