Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Селянське самоврядування versus селянська бюрократія: до питання модернізації аграрного ладу в Російській імперії (друга половина ХІХ – початок XX ст.)

Предмет: 
Державне управління
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
15
Мова: 
Українська
Оцінка: 

канцелярією» [49, 57]. Відомий земський діяч К. Арсеньев 1902 р. з болем зазначав: волость, «застыв и омертвев, стала последней спицей в бюрократической колеснице, вместо того, чтобы быть начальной ячейкой живого организма» [9, 2]. Аналізуючи, яким чином це впливало на розвиток самодіяльності населення і становлення модерних інститутів самоврядування на селі, С. Прокопович у 1904 р. підсумовував: «Самоуправление бесправного крестьянского сословия окончательно сведено на нет правящей бюрократией, превращено в фикцию, лишенную живого содержания» [12, 101]. Шукаючи відповідь на злободенні питання сільського життя, представники імперського істеблішменту зазначали: «Переважання чиновницького духу у сфері реформаторських проектів» призвело до появи «химерних» волосних установ, до відірваності селянського самоврядування від народу, до перетворення самоврядування селян на «удаване, дуте», таке, що «існує, як держава у державі» [21, 115]. У 1897 р. М. Дружинін, проаналізувавши ситуацію у правовому аспекті, зро-

бив висновок: «Крестьяне нуждаются не в новых начальниках, а в законах» [7, 201].
Під час селянських виступів 1902-1904 рр. та революційних подій 1905-1907 рр., у рамках загального соціального протесту, передусім, пов’язаного з невирі- шеністю земельного питання, сходи часто вимагали негайного переобрання очільників установ селянського самоврядування. Зокрема у приговорах, що масово самочинно приймались і надсилались до верховної влади, зазначалося: «Волосне управління нехай буде змінено»; «населення волості має користуватись пов- ною свободою у виборі посадових осіб і веденні своїх громадських справ», «замість теперішнього волосного управління, яке залежить від земського начальника, улаштувати управління, яке б залежало від нас, селян, не на папері, а на ділі». Було чимало випадків, коли старости та волосні старшини самі брали участь в акціях опору на селі, виступали разом з «миром» проти свавілля земських начальників, високих податків, за скасування станових обмежень щодо селянства, «справедливе» користування землею, угіддями, лісами тощо. Сільські сходи, зазнавши агітації лівих сил, швидко революціонізувались, у рамках «миру» спостерігалось згуртування селянства, посилилась соціальна солідарність [24, 21; 26, 16]. Придушення селянських виступів у 1906-1907 рр. супроводжувалося каральними акціями щодо тих, хто брав участь попередніми роками у пограбуваннях поміщицьких маєтків. На боці урядових структур, під час цих акцій, також виступали представники селянської бюрократії, разом з жандармами вони вимагали сходи приймати рішення про виселення з села і покарання тих, хто брав участь в аграрних заворушеннях 1902-1906 рр., примушували селян стати на коліна і принести покаяння, а потім починалися фізичні покарання учасників аграрних заворушень. Це безумовно внесло розкол у систему селянського самоврядування: віковічний представник інтересів селянина – община, яка ще 1861 р. стала базовою ланкою селянського самоврядування, виступила на захист селянського загалу, з селянською ж бюрократією антиетатистські налаштований «мир» ототожнював державні інституції [24, 22].
Отже, через суперечливість законодавчих норм, якими регулювалися відносини між селянською бюрократією та установами представництва селян, у межах їх самоврядування, малограмотність селянського загалу, відсутність у них необхідного досвіду управління, гальмувалися процеси становлення місцевого самоврядування та модернізації аграрного ладу в Російській імперії загалом, оскільки фактично селом управляла корумпована селянська бюрократія, контрольована адміністрацією та сільськими багатіями. Подальше вивчення проблеми може відбуватись у напрямі з’ясування ролі протистояння між сходами та селянською бюрократією в посиленні соціальної напруги за умов реалізації аграрних реформ 1906-1911 рр.
 
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:
 
  1. Захарова Л. Г. Самодержавие и отмена крепостного права в России. 1856-1861. – М., 1984.
  2. Христофоров И. А. Судьба реформы: Русское крестьянство в правительственной политике до и после отмены крепостного права (1830-1890-е гг.). – М., 2011.
  3. Мещерский В. П. Очерки нынешней общественной жизни в России. – Вып. 1: Письма из Средних Великороссийских губерний за 1867 г. – СПб., 1868.
  4. Демерт Н. Новая воля (Из записок служившего когда- то по крестьянскому делу) // Отечественные записки. – 1869. – Т. 186.
  5. Хотяинцев В. Крестьянское управление в уезде в связи с уездным управлением вообще // Русский вестник. -
  6. 1881. – Т. 156.
  7. Лучицкий И. В. Малороссийская сельская община и сельское духовенство в XVIII в. // Земский обзор. -1883. – № 6.
  8. Дружинин Н. Юридическое положение крестьян. – СПб., 1897.
  9. Новиков А. Записки земского начальника. – СПб., 1899.
  10. Арсеньев К. К. Введение //Мелкая земская единица: Сб. ст. – Вып. 1. – СПб., 1902.
  11. Астырев Н. М. В волостных писарях. Очерки крестьянского самоуправления. – М., 1904.
  12. Гессен В. М. Вопросы местного управления. – СПб., 1904.
  13. Прокопович С. Н. Местные люди о нуждах России. – СПб., 1904.
  14. Матвеев С. В волостных старшинах //Русское богатство. – 1912. – № 2.
  15. Бондаревський А. В. Волосне управління та становище селян на Україні після реформи 1861 р. – К., 1961.
  16. Будаев Д. И. Смоленская деревня в конце ХІХ – начале ХХ в. К вопросу о темпах, уровне и степени развития аграрного капитализма. – Смоленск, 1972.
  17. Лохматова А. Інститут мирових посередників у контексті історії становлення органів місцевого самоврядування селянства Півдня України в другій половині ХІХ ст. // Вісник Дніпропетровського університету. Серія: Історія та археологія. – Д., 2001. – Вип. 9.
  18. Лохматова А. Портрет волосного старшини в контексті історії пореформеного селянства // Вісник Дніпропетровського університету. Серія: Історія та археологія. – Д., 2004. – Вип. 5.
  19. Реєнт О. П. Соціальне життя села в Україні в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. // Історія українського селянства: Нариси в 2 т. – Т. 1. – К., 2006.
  20. Петровська Н. В. Сільське самоврядування на землях Лівобережної України у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. : Автореф. дис.... к. ю. н. – О., 2009.
  21. Михайлюк О. В. Селянство Наддніпрянської України в перші десятиліття ХХ ст. (1900-1922 рр.) : Соціокуль- турні трансформації: Дис.... д-ра іст. наук. – Д., 2009.
  22. Верховцева І. Г. Становлення селянського самоврядування в Росії (за матеріалами ревізії волосних правлінь у 1863 р. В. П. Мещерським) // Інтелігенція і влада. Серія: Історія: Зб. наук. пр. – Вип. 29. – О., 2013.
  23. Верховцева І. Г. «Деспотизм поміщика замінений деспотизмом общини»: П. О. Валуєв про селянське самоврядування першого десятиріччя функціонування //Гілея: Зб. наук. пр. – К., 2013. – Вип. 76.
  24. Верховцева І. Г. Двадцять років селянського самоврядування в Україні: експедиція 1880 р. О. Половцова Київщиною // Матеріали ХУІІ Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції «Проблеми та перспективи розвитку науки на початку третього тисячоліття у країнах СНД»: Зб. наук. пр. – Переяслав-Хмель- ницький, 2013. – Ч. 1.
  25. Verkhovtseva I. G. Peasant self-government in the Russian Empire: community traditions under the terms of modernization (second half of XIX – beginning of XX c.) // International Journal of Economics and Society. – 2015. – Vol. 1.
  26. Миронов Б. Н. Социальная история России периода империи (XVIII – начало ХХ в.) : Генезис личности, демократической семьи, гражданского общества и правового государства: в 2 т. – Т. 2. – СПб., 1999.
  27. Кукушкин Ю., Тимофеев Н. Самоуправление крестьян России (ХІХ – начало ХХ в.). – М., 2004.
  28. Афонасенко И., Виноградов М. Крестьянское самоуправление в Московской губернии на рубеже ХІХ-ХХ вв. – М., 2009.
  29. Ерин В. П. Сельский сход и сельский староста как звенья крестьянского самоуправления начала ХХ в. //Крестьянство и власть в России (ІХ – начало ХХ в.) : К 150-летию отмены крепостного права: Мат. науч. конф. – Липецк, 2011.
  30. Никитина Н. П. Крестьянское самоуправление в Псковской губернии в период первой русской революции [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //pskgu. ru.
  31. Шишкарева Т. Н. Крестьянское общественное управление в 1861-1900 гг. (на материалах Курской губер-
  32. нии) : Автореф. дисс.... канд. ист. н. – Белгород, 2013.
  33. Попов С. А. Система крестьянского самоуправления в Вологодской губернии (вторая половина ХІХ – начало ХХ вв.) : Дисс.... кан. ист. наук. – Сыктывкар, 2014.
  34. Шиловский М. В. Крестьянское общественное самоуправление в Западной Сибири в годы Первой мировой войны и социального катаклизма (1914-1919 гг.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //sibistorik. ru.
  35. Общее положение о крестьянах // Российское законодательство Х-ХХ вв. : в 9 т. – Т. 7: Документы крестьянской реформы. – М., 1989.
  36. Державний архів Черкаської області. – Ф. 18. – Оп. 1.
  37. Спр. 171.
  38. Державний архів Харківської області (далі – ДАХО). – ф. 533. – оп. 1. – спр. 353.
  39. ДАХО. – ф. 534. – оп. 1. – спр. 182.
  40. Національний архів Республіки Молдова (далі – НАРМ). Ф. 8. – Оп. 1. – Спр. 591.
  41. Національний архів Республіки Білорусь (далі – НІАБ). Ф. 242. – Оп. 1. – Спр. 376.
  42. НАРМ. – Ф. 8. – Оп. 1. – Спр. 2017.
  43. НАРМ. – Ф. 8. – Оп. 1. – Спр. 1301.
  44. ДАХО. – ф. 16. – Оп. 1. – Т. 4. – Спр. 6529.
  45. НАРМ. – Ф. 8. – Оп. 1. – Спр. 1641.
  46. НАРМ. – Ф. 8. – Оп. 1. – Спр. 300.
  47. НАРМ. – Ф. 8. – Оп. 1. – Спр. 673.
  48. НАРМ. – Ф. 8. – Оп. 1. – Спр. 1757. 
  49. Російський державний історичний архів (Далі – РДІА). Ф. 1291. – Оп. 36. – Спр. 5.
  50. Труды совещания крестьянских деятелей Юго-Западного края 1-8 апреля 1909 г. – К., 1909.
  51. РДІА. – Ф. 1317. – Оп. 1. – Спр. 106.
  52. НІАБ. – Ф. 68. – Оп. 1. – Спр. 2.
 
Фото Капча